ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

                 

12 липня 2006 р.                                                                                     Справа  № 17/133

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді  Ушак І.Г.  у відкритому судовому засіданні за участю представників:

позивача –Ляховець Н.М.  - представник за довіреністю;

відповідача –  Данканич А.А. – представник за довіреністю

розглянув справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород  до товариства з обмеженою відповідальністю     „Фалва ” м. Мукачево про стягнення 2368 гривень адміністративно –господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів

          

          Позивачем заявлені вказані вимоги, оскільки відповідач всупереч вимог ст.ст. 19, 20 Закону України  „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі–Закон) не виконав встановлений на 2005 рік норматив створення робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та не сплатив позивачеві у зв’язку з цим штрафних санкцій у розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві відповідача за одне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда,  що становить предмет позовних вимог.

 Відповідач письмовим відзивом заперечує проти заявленого позову,  стверджуючи, що створив робоче місце для працевлаштування інваліда, про що повідомив  Мукачівському міському центру зайнятості, надіславши статистичний звіт за формою № 3-ПН „Про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках станом на 1.02.05” за п’ять місяців 2005 року (червень, серпень, вересень, жовтень, листопад). Оскільки  центр зайнятості не направив інвалідів для працевлаштування на підприємство відповідача,  на останнього не може покладатися відповідальність за недодержання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.  

Представник відповідача подав суду клопотання про  розстрочення виконання  постанови по справі строком на  два місяці з огляду на важкий фінансовий стан підприємства.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог,  виходячи з наступного.

Відповідачеві за змістом  вищенаведеного Закону встановлено на 2005 рік норматив створення  робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця, оскільки за даними звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача  становить 14 осіб.

Матеріалами справи, зокрема статистичним звітом відповідача „Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік” (форма №10-ПІ),  встановлено, що  на підприємстві відповідача у звітному періоді не  працювали інваліди у кількості, визначеній законом.  

Таким чином, матеріалами справи доведено, що встановлений Законом  норматив працевлаштування інвалідів  відповідачем у 2005 році не виконано, що є підставою за змістом ст. 20 Закону для сплати підприємством санкцій за нестворене робоче місце  у розмірі  половини середньої річної заробітної плати одного працівника на підприємстві, що становить   2368 грн.

Разом з тим, статистичними звітами відповідача форми № 3-ПН „Про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках” (поданим   Мукачівському міському центру зайнятості, а в копії –суду), листами Мукачівського міського центру зайнятості від 21.03.06, 30.06.06, встановлено, що відповідачем у червні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2005 року було створено 1 робоче місце для працевлаштування, зокрема,  інвалідів. Створене робоче місце на протязі п’яти місяців залишалося вакантним,  оскільки Мукачівським міським центром зайнятості не були направлені  інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача.

Таким чином, відповідачем поданими суду документами доведено, що ним на протязі  п’яти  місяців у звітному періоді вживалися заходи, спрямовані на виконання покладеного на нього обов’язку щодо створення робочих місць для інвалідів,  що є підставою для звільнення його від відповідальності  за непрацевлаштування інвалідів згідно встановленого нормативу частково -  у частині, що відповідає розміру санкцій за  п’ять місяців – 986 грн.

За наведених обставин позовні  вимоги  підлягають задоволенню судом частково –на суму  1381 грн., в іншій частині позовних вимог –відмовити.

З огляду на заявлене клопотання відповідача про розстрочку виконання  постанови,  суд на підставі  ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України,  вважає за можливе,  як виняток,  задоволити його, розстрочивши виконання  постанови строком на  два місяці.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 19, 20  Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”,  ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94,   158-163, 263  п.7 розділу УІІ Кодексу адміністративного судочинства України,   

суд постановив:

1.  Позов  задоволити  частково.

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю  „Фалва” (м. Мукачево вул. Підопригори,5 код 22073212)  на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14, р/р 31217230500211 в банку УДК у Закарпатській області, МФО 812016, ідентифікаційний код 22107980; код платежу 50070000; символ звітності банку 230) адміністративно-господарські санкції на суму 1381,33 грн. (одна тисяча триста вісімдесят одна гривня 33коп.), розстрочивши виконання постанови строком на  два місяця рівними частинами щомісяця.

          2. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Дана постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                     Ушак І.Г.