ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-183/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2009 р. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Дем”яновського Г.С.
при секретарі - Хома Ю.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації 3632 грн. недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни. Позовні вимоги мотивує тим, що вона є учасником війни та що їй було виплачено не в повному обсязі щорічну разову грошову допомогу за 2006 - 2008 роки, чим порушено Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ та п.3 ст.22 Конституції України. Позивач вважає, що сума недоплати, яка утворилась у 2005-2008 роках внаслідок неправомірних дій Відповідача повинна бути відшкодована ним в повному обсязі. Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду довіряє.
Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації (далі - Управління), подав письмові заперечення, які мотивує тим, що діяв відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року № 177 „Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, тобто лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, вважає, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, що згідно ч.1 ст.100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову, на чому наполягає, просить суд адміністративну справу розглядати без участі повноважного представника.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є учасником війни, що підтверджується відповідним посвідченням Серія НОМЕР_1
Згідно з статтею 12 Закону України 3551 від 22 жовтня 1993 року - щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з частиною 1 статті 17-1 Закону 3551 - щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Між тим, вказана допомога виплачена позивачу відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” за рахунок державного бюджету у визначених Законами України “Про Державний бюджет України” на 2006 - 2008 роки розмірах. Статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" встановлено виплату щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни у розмірі 50,00 грн. Проте, дані норми не визнавались неконституційними.
В Рішенні Конституційного Суду України про соціальні гарантії громадян від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 зазначено, що стаття 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювалася щорічна разова грошова допомога, зокрема, учасникам війни в розмірі 55,00 грн., не відповідає Конституції України, тобто є неконституційною.
22 травня 2008 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107- VІ від 28.12.2007 року, зокрема пункт 20 розділу ІІ, згідно якого, розмір щорічної до 5 травня виплати разової грошової допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. На виконання п. 20 розділу II вищезазначеного Закону про бюджет була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.2008 року.
Судом встановлено, що виплата спірної допомоги позивачу була проведена відповідачем до 5 травня відповідного року.
Згідно ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки Рішення Конституційного Суду України були ухвалені 09 липня 2007 року та 22 травня 2008 року та мають пряму дію, а тому суд вважає, що такі не можуть бути підставою для виплати щорічної разової грошової допомоги у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком, оскільки така була проведена відповідачем правомірно до 5 травня відповідного року на підставі чинних на момент виплати Законів.
Вимоги ст. 19 Конституції України щодо яких, суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України відповідачем виконанні, а порушень судоми не встановлено. Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані і не доведені у судовому засіданні, і тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати зі сторін спору.
Керуючись ст. ст. 8, 22, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 2, 12, 14, 17, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», , рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року,ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94,99-100, 159-163 ,128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченого ст. 254 КАС України.
Суддя:підпис-з оригіналом звірено.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя: Дем'яновський Г.С.
Повний текст постанови виготовлено 05 ЧЕРВНЯ .2009 року.