Апеляційний суд Тернопільської області

м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14а, 46006, (0352) 52-41-64

26 серпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Міщія О.Я.

суддів - Ткача З.Є., Хоми М.В.

при секретарі - Стець І.В.

з участю представника ОСОБА_1 — ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду від 27 листопада 2009 року по справі за позовом ПАТ "Універсал банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

ВСТАНОВИЛА :

У вересні 2009 року ПАТ "Універсал Банк" звернувся в суд із вказним позовом, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 неналежно виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в сумі 115943,62 грн. Оскільки відповідач ОСОБА_4, уклавши договір поруки, зобов'язався відповідати за невиконання ОСОБА_3 кредитного договору, то позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідачів солідарно.

Рішенням Кременецького районного суду від 27 листопада 2009 року позов задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором №СЬ12620 від 28.12.2007 року у розмірі 115943,62 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь ПАТ "Універсал Банк" судові витрати у справі — судовий збір 1159,44 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі дружина ОСОБА_4 ОСОБА_1 просить рішення суду змінити, позов ПАТ "Універсал Банк" задовольнити частково, стягнувши тільки з ОСОБА_3 в користь банку заборгованість за договором в розмірі 115943,62 грн., а в задоволенні решти вимог відмовити, посилаючись на те, що договір поруки виходить за межі дрібного побутового, а тому на його укладення була необхідна її згода. Вона неправомірно не притягнута до участі у справі, хоч суд вирішив питання щодо її прав та обов'язків

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ОСОБА_3 неналежно виконує зобов'язання за кредитним договором, а ОСОБА_1 уклав договір поруки, тому з відповідачів слід солідарно стягнути в користь ПАТ "Універсал Банк" суму простроченої

Справа №22ц-1802 Головуючий у 1 -й інстанції - ОСОБА_5

Категорія 27 Доповідач - Міщій О.Я.

заборгованості та суму кредиту достроково.

З вказаним висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону, грунтується на матеріалах справи.

Як встановлено судом, між ВАТ "Універсал Банк" (на даний час ПАТ "Універсал Банк") та ОСОБА_3 28 грудня 2007 року укладено кредитний договір №СЬ 12620, згідно якого ОСОБА_3 отримав 100 000 грн. під 36 % річних з терміном повернення 10 грудня 2014 року.

В забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань, між ВАТ "Універасл Банк" та ОСОБА_4 28 грудня 2007 року було укладено договір поруки №СЬ 12620, згідно якого ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання відповідати за невиконання ОСОБА_3 умов кредитного договору №СЬ 12620 від 28 грудня 2007 року.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 не здійснював погашення кредиту згідно встановленого графіка та станом на 12 червня 2009 року у нього утворилась прострочена заборгованість по сумі кредиту 3 246,25 грн., сума кредиту, яка стягується достроково 92,014,16 грн., сума простроченої процентної ставки 19841,67 грн., підвищені відсотки 841,54 грн., а разом 115 943,62 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту п. 9.1. кредитного договору №СЬ 12620 від 28 грудня 2007 року кредитор може достроково вимагати погашення всієї суми кредиту за цим договором у разі прострочення позичальником сплати щомісячного платежу або його частини або сплати інших грошових зобов'язань позичальника за цим договором, строком 90 календарних днів та більше.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи видно, що позивач повідомляв ОСОБА_3 про заборгованість, що виникла та про необхідність її погашення.

Оскільки ОСОБА_3 належно не виконував взяті на себе зобов'язання, суд підставно задовольнив позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк", стягнувши солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором №СЬ 12620 від 28.12.2007 року у розмірі 115943,62 грн.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що суд при розгляді справи вирішив питання щодо прав та обов'язків ОСОБА_1, не залучивши її до участі у справі.

Зокрема, ОСОБА_1 посилалась в апеляційній скарзі на те, що вона, з

всупереч вимог ст. 65 СК України, як дружина, не давала згоди ОСОБА_4 на укладення договору поруки, який виходить за межі дрібного побутового.

Вказані доводи не дають підстав для висновку про порушення права апелянта при вирішенні спору, оскільки норми ст. 65 СК України врегульовують питання щодо розпорядження майном, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а не договору поруки. Тому, письмова згода ОСОБА_1 на укладення вказаного договору, який не спрямований на відчуження майна подружжя, не вимагається.

Доводи ОСОБА_1 про те, що вона зобов'язана повертати кошти, стягнуті з ОСОБА_4 згідно оскаржуваного судового рішення, також є безпідставними, оскільки згідно ч.4 ст. 56 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, лише якщо майно, одержане за договором, використовується в інтересах сім'ї.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що договір поруки від 28.12.2007 року не відповідає вимогам закону колегія суддів не бере до уваги, оскільки позовних вимог щодо визнання договору недійсним заявлено не було.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кременецького районного суду від 27 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: підпис

Судді: підписи

З оригіналом вірно

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О. Я. Міщій