Справа № 682/3172/13-ц
Провадження № 2/682/1001/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.12.2013 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :
головуючого судді Тончук Р.І.
при секретарі Придачук Г.Л.,
за участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Славутської міської ради про визнання аправа власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями за набувальною давністю,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Славутської міської ради ради про визнання аправа власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями за набувальною давністю. Посилається на те, що вона є власником 1/2 частини будинку, що розташований у м. Славуті по вул. Миньковецькій під № 34 і який вона отримала в дар від своєї матері ОСОБА_4 Друга половина будинку належить рідному брату матері ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане йому Славутською держнотконторою 6.04.1978 року. Після отримання в спадщину 1/2 частини будинку, ОСОБА_5 ніколи у ньому не проживав і ним не користувався. Після його смерті у 1984 році та після смерті у 2003 році його дружини ОСОБА_6 ніхто із спадкоємців спадщину не прийняв і не вступив у володіння цим нерухомим майном. Вона з 1994 року одноособово користується цілим будинком, тобто і частиною ОСОБА_5, несе витрати по належному утриманню будинку, здійснює капітальні та поточні ремонти. З 1984 по 1994 рік будинком, в тому числі частиною будинку, що належить ОСОБА_5,відкрито володіла та користувалась її мати ОСОБА_4, а після її смерті таким же чином цією частиною будинку володіє та користується вона.
Просить визнати за нею право власності на 1/2 частину будинку та надвірних будівель за набувальною давністю.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов визнала, пояснивши, що оскільки позивачка протягом 19 років відкрито користується 1/2 чатиною будинку, що у м. Славуті по вул.. Миньковецькій під № 34 і ніким із спадкоємців спадщина не прийнята, з боку міської ради заперечень щодо визнання за нею права власності за набувальною давністю немає.
Заслухавши пояснення сторін, представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що власником житлового будинку , що розташований у м. Славуті по вул. К.Лібкнехта(після перейменування Миньковецька) під № 34 була баба позивачки ОСОБА_7, а після її смерті це нерухоме майно успадкували в рівних долях її діти: ОСОБА_4Й(мати позивачки) та ОСОБА_5Й.(рідний дядько позивачки), що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим Славутською держнотконторою 6.04.1978 року за реєстром №562(а.с.4).Згідно цього свідоцтва будинок дерев”яний, загальною площею 86.3 кв.м. Згідно договору дарування, посвідченого Славутською держнотконторою 12.08.1994 року за реєстром № 1-1610 ОСОБА_4 подарувала своїй дочці ОСОБА_1 належну їй 1/2 частину будинку та надвірних будівель(а.с.5). Отже, власниками будинку в рівних долях є ОСОБА_1 та ОСОБА_5, який помер 17.09.1984 року, що стверджується записом акту про смерть від 19.09.1984 року, що виданий Ізяславським відділом РАГС Хмельницької області(а.с.23). Після його смерті спадщину прийняла, але не отримала свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину будинку його дружина ОСОБА_6, яка померла 2.07.2003 року у м. Ізяслав, що стверджується записом акта про смерть № 126 від 3.07.2003 року(а.с.24). Після її смерті спадкова справа не заводилась, оскільки ніхто із спадкоємців не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Зазначене стверджується повідомленням Ізяславської державної нотаріальної контори від 26.11.2013 року № 2009/01-16(а.с.45).Належна ОСОБА_5 частина будинку не перейшла також у власність держави. Представник Славутської міської ради не заперечує проти визнання права власності на частину будинку за позивачкою.
ОСОБА_5Й.в отриманому у спадщину будинку не проживав, після його смерті належною йому частиною користувалась мати позивачки, яка була власником другої половини будинку, а після її смерті у 1994 році цілим будинком користується та доглядає його ОСОБА_1
Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право право власності на це майно(набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Отже, оскільки позивачка понад 19 років добросовісно, відкритоо і безперервно володіє 1/2 частиною будинку № 34 по вул. Миньковецькій у м. Славуті, за нею може бути визнане право власності на це нерухоме майно за набувальною давністю.
Керуючись ст. 344 ЦК України, 8,10,212,213 ЦПК України, суд
вирішив:
позов задовільнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 1/2 частину будинку та надвірних будівель, що розташовані у м. Славуті Хмельницької області по вул. Миньковецькій під № 34.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий: