Справа № 682/1526/13-ц

Провадження № 2/682/572/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2013 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі :

головуючого судді Тончук Р.І.

при секретарі Придачук Г.Л.,

за участю позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства “Редакція газети”Трудівник Полісся” про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до КП”Редакція газети “Трудівник Полісся” про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, стягнення моральної шкоди. Посилається на те, що вона працює у редакції цієї газети оператором комп”ютерного набору та є головою профспілкового комітету Незалежної профспілки цього підприємства.

28 лютого 2013 року в обідню перерву вона відвідала Славутську міжрайонну прокуратуру для запису на прийом до першого заступника прокурора Хмельницької області з приводу отримання роз”яснень щодо невиконання рішення апеляційного суду Хмельницької області від 22.10.2012 року, яким з відповідача на її користь стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

4 березня 2013 року наказом № 6 головний редактор газети “Трудівник Полісся” оголосила їй догану за неодноразове порушення трудової дисципліни. Наказ вважає незаконним і просить його скасувати,оскільки час обідньої перерви вона може використовувати на свій розсуд і залишення робочого місця під час обідньої перерви невірно розцінено адміністрацією як порушення трудової дисципліни. Крім того, редактором порушено вимоги ст.252 КЗПП України, та ст. 41Закону України”Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, відповідно до яких застосування дисциплінарних стягнень до працівника, який є членом виборного профспілкового органу, допускається лише за попередньою згодою профспілкои. Така згода не була отримана.

Накладенням на неї дисциплінарного стягнення адміністрація підприємства принизила її честь та гідність, ділову репутацію, завдала моральних страждань та хвилювань, що вона розцінює як моральну шкоду, яку оцінює в 3000 грн. і просить стягнути цю суму з відповідача на її користь.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, давши пояснення про те, що 28.02.2013 року вона була відсутня на роботі не в обідню перерву, а з 14 год.до 15 год.30 хв. і з 17 год. до 18 год 15 хв. Однак, це викликано поважними причинами. В цей час вона отримувала у банку заробітну плату та двічі відвідувала прокуратуру для запису на прийом до заступника прокурора Хмельницької області та зустрічі із ним з приводу невиконання рішення суду. Незважаючи на скасування головним редактором наказу № 6 від 4..03.2013 року просить скасувати його у судовому порядку як незаконний, оскільки її не влаштовують підстави його скасування редактором та стягнути моральну шкоду.

Представник КП “Редакція газети “Трудівник Полісся” ОСОБА_3 позову не визнала, давши пояснення про те, що догана була винесена на законних підставах. ОСОБА_1 28.02.2013 року була відсутня на роботі з 14 год. до 15 год. 30 хв. та з 17 год. до 18 год. 15 хв., без відома і дозволу адміністрації, чим порушила правила внутрішнього трудового розпорядку. Причини відсутності позивачки на роботі не є поважними. У їх же газеті завчасно повідомлялось, що заступник прокурора області буде проводити прийом громадян 28.02.2013 року і вона могла здійснити запис на прийом до цієї посадової особи чи відвідати банк без порушення трудової дисципліни, узгодивши це з адміністрацією. У зв”язку з відсутністю позивачки на робочому місці протягом тривалого часу мала місце затримка в роботі інших працівників редакції, що стверджується доповідною запискою кореспондента ОСОБА_4

Незалежної профспілкової організації у редакції фактично не існує,хоча вона зареєстрована. Для її створення необхідно не менше 3-х осіб, а в редакції працює 2 її члени, включаючи позивачку. Про наявність інших членів цієї профспілки їй невідомо і подання на дачу згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності направляти було нікому.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 після накладення дисциплінарного стягнення порушень трудової дисципліни не допускала, добросовісно виконує свої обов”язки, наказом № 8 від 30.05.2013 року скасовано наказ № 6 від 4.03.2013 року. Предмет спору відсутній, моральної шкоди позивачці не заподіяно, а тому просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, доводи представника позивачки ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 28.02.2013 року з 14 год. до 15 год. 30 хв. і з 17 год. до 18 год 15 хв. позивачка ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці. Як вбачається з її пояснень, вона відвідувала банк та Славутську міжрайонну прокуратуру. Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку, прийнятих на зборах трудового колективу редакції та затверджених у встановленому порядку, у редакції встановлено такий графік роботи : з 9 год. до 18 год. 15 хв. з обідньою перервою з 13 до 14 год. Цими ж Правилами передбачено, що працівники зобов”язані неухильно дотримуватись Правил і графіку роботи, вчасно приступати до роботи і без порушень дотримуватись тривалості робочого дня, використовуючи його виключно для виробничих потреб та виконання службових обов”язків. Отже, будучи відсутньою на роботі протягом 2 год. 45 хв. ,що стверджується поясненнями самої позивачки ,доповідними записками працівників редакції ОСОБА_4 , ОСОБА_5, повідомленням Славутської міжрайонної прокуратури (а.с.5), ОСОБА_1 допустила порушення трудової дисципліни, за що адміністрація вправі накласти дисциплінарне стягнення.

З витягу з протоколу звітно-виборних зборів первинної Незалежної профспілкової організації працівників редакції КП”Редакція газети “Трудівник Полісся” від 25.01.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 обрана головою профкому профспілкової організації, однак, відповідно до Статуту цієї профспілки не передбачена діяльність такого виборного органу, як профком, а тому спірним є питання щодо невиконання головним редактором вимог ст. 252 КзпП України та Закону України”Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, що передбачають отримання попередньої згоди виборного профспілкового органу на притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника, який є членом цього органу. Однак,і неотримання такої згоди не є підставою для задоволення позову про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, оскільки наказ вже скасований адміністрацією. Оскільки наказу № 6 від 4.03.2013 року не існує, то відсутні підстави для його скасування чи зміни формулювання підстави його скасування.

Підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди відсутні. Відповідно до ст. 237-1 відшкодування власником чи уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Таких обставин не встановлено,доказів щодо заподіяння моральної шкоди не надано. Факт порушення трудової дисципліни мав місце, а порушення порядку накладення дисциплінарного стягнення навіть при його доведеності не є свідченням заподіяння моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 221, 231, 233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 8,10,212.213 ЦПК України, суд

вирішив:

ОСОБА_1 в позові до комунального підприємства “Редакція газети “Трудівник Полісся” про скасування наказу № 6 від 4 березня 2013 року про накладення на неї дисциплінарного стягнення та стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий: