Справа № 2-3234/08
Р І Ш Е Н Н Я
іменем україни
з а о ч н е
08 січня 2009 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
при секретарі Залєвській Я.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства «ВУСО», ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-
В С Т А Н О В И В :
Позивачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до відповідачів про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
В поданій до суду заяві посилалися на те, що 18 листопада 2007 року з вини відповідача ОСОБА_4. відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності. Крім того, позивачам спричинені моральні страждання, що полягають як в фізичному болю та стражданнях, які зазнали у зв’язку з ушкодженням здоров’я та протиправною поведінкою щодо них самих, так і душевних стражданнях, які зазнали у зв’язку з пошкодженням майна.
В позовній заяві та уточненнях до неї просили суд стягнути з відповідача ЗАТ СК «ВУСО» в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2. 2550 грн., на користь ОСОБА_3 2550 грн., а також з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_2. 2450 грн. та на користь ОСОБА_3 450 грн.
В судовому засіданні представник позивачів повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені в заяві обставини.
Відповідачі в судове засідання неодноразово не з’явилися, будучи повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомили, клопотань до суду не подавали.
За таких обставин суд, враховуючи згоду представника позивача, вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 18 листопада 2007 року ОСОБА_4. в с. Решетилівка Полтавської області, керуючи автомобілем Хонда, державний номер НОМЕР_2 не обрав безпечну швидкість та дистанцію, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.
Також судом встановлено, що постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 25 січня 2008 року адміністративну справу відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КпАП України провадженням закрито у зв’язку з закінченням строку притягнення до відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Вказаною постановою суду від 25 січня 2008 року провадження в справі про адміністративне правопорушенні закрито з посиланням на ст. 38 та п. 7 ст. 247 КпАП України, тобто, у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення. ОСОБА_4. з зазначеною постановою погодився.
За нормами Кодексу про адміністративні правопорушення України закриття провадження в справі у зв’язку з закінчення строків накладення адміністративного стягнення не є обставиною, що виключає винність особи в його вчиненні.
За таких обставин, враховуючи обов’язковість для суду зазначеної постанови відповідно до ст. 61 ЦПК України, суд вважає доведеною обставиною винність відповідача ОСОБА_4. у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 18 листопада 2007 року.
Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4. уклав із відповідачам ЗАТ СК «ВУСО» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
ЗАТ Страхова компанія «ВУСО» дорожньо-транспортну подію, що відбулася 18 листопада 2007 року, кваліфіковано як страховий випадок, було прийнято рішення про виплату ОСОБА_2. суми матеріальної шкоди як страхового відшкодування.
Відповідно до п. 22.3. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
В судовому засіданні встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди позивачам ОСОБА_2. та ОСОБА_3 спричинено моральну шкоду.
Моральна шкода, заподіяна ОСОБА_2., полягає у душевних стражданнях та в тому, що він в результаті дорожньо-транспортної пригоди був позбавлений можливості користуватися власним транспортним засобом, порушення нормальних життєвих зв’язків в сім’ї позивача, неможливість постійного спілкування з батьками. Моральні страждання посилилися тим, що після ДТП позивач отримав фізичний біль від травм, зокрема, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м’яких тканин голови та поперекової ділянки зліва, знаходиться на стаціонарному лікуванні, лікувався амбулаторно.
Приймаючи до уваги характер, обсяг та тривалість вказаних обставин, моральна шкода, завдана ОСОБА_2., що полягає в фізичному болю та стражданнях, які він зазнав у зв’язку з ушкодженням здоров’я та протиправною поведінкою щодо нього самого, судом оцінюється в 3000 грн., а моральна шкода, що полягає душевних стражданнях, які він зазнав у зв’язку з пошкодженням йогом майна – в сумі 2000 грн.
Моральна шкода, яка заподіяна позивачу ОСОБА_3 полягає у фізичному болю та стражданнях, які вона зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Враховуючи характер, обсяг та тривалість вказаних обставин, тривалість перебування на лікарняному, моральна шкода, завдана ОСОБА_3, що полягає в фізичному болю та стражданнях, які вона зазнала у зв’язку з ушкодженням здоров’я та протиправною поведінкою щодо неї, судом оцінюється в 2000 грн.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 23, ст. 1167 ЦК України, п. 22.3 ст. 22, п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд приходить до висновку, що з ЗАТ СК «ВУСО» підлягає стягненню моральна шкода на користь ОСОБА_2. в розмірі 2550 грн., а на користь ОСОБА_3 – 2000 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23, ст. 1167 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з ОСОБА_4 підлягає стягненню моральна шкода на користь ОСОБА_2. в сумі 2450 грн.
В задоволенні вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4. слід відмовити.
Також з відповідачів пропорційно до розміру задоволених вимог на користь позивачів підлягають стягненню підтверджені квитанцією витрати по оплаті правової домового в розмірі 2000 грн. та понесені судові витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справ в сумі 38 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 61, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2550 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2450 грн.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 1159 грн.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 879 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає чинність після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача , поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко