Справа №  2-79

                2009 року

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18  травня  2009 року                                         Городищенський   районний   суд

                                                                                          Черкаської області

в  складі :

головуючого                                                                                    Голосія А.В.

при  секретарі                                     Горідько Г.О.

розглянув  у відкритому   судовому  засіданні  в  залі   суду  в місті  Городище  цивільну  справу   за  позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування затрат на будівництво,-

ВСТАНОВИВ :

        ОСОБА_1  звернувся   до  суду  з  позовом до  ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування затрат на будівництво.

        Обґрунтовуючи  свою  позовну  заяву  позивач  посилається  на  те,  що 21 листопада 1992 року відповідачі по даній справі зареєстрували шлюб. 23 листопада 1993 року рішенням Хлистунівської сільської ради, відповідачам була виділена земельна ділянка під  забудову по АДРЕСА_1. Влітку 1993 року відповідачі розпочали будівництво житлового будинку в чому позивач приймав безпосередню участь. ОСОБА_1 поніс власні затрати на будівництво, які із застосуванням індексу інфляції становлять 117 000 тис. Дані кошти були передані відповідачам у борг 12 жовтня 2004 року. Виконкомом Хлистунівської сільської ради було видане свідоцтво про право власності на житловий будинок на відповідача ОСОБА_3

 20 травня 2008 року шлюб між відповідачами розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбу відділом РАЦС Городищенського районного управління юстиції, зроблено відповідний актовий запис НОМЕР_1. Рішенням Городищенського районного суду здійснено поділ спільного майна подружжя. В добровільному порядку відповідачі не відшкодовують понесені його затрати на будівництво житлового будинку, тому він звернувся до суду з даним позовом.  

      В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги змінив у бік зменшення та просить стягнути з відповідачі по 37 000 грн. з кожного.            

Встановлено, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, перебуваючи у шлюбі, розпочали будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1  д а т а       на земельній ділянці, відведеній ОСОБА_3 в установленому законом порядку рішенням виконавчого комітету Хлистунівської сільської ради Городищенського району Черкаської області. Шлюб між відповідачами розірвано. Рішенням Городищенського районного суду   д а т а  визнано, що житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності та у порядку ст. 60 СК України здійснено поділ між подружжям.

     Позивач стверджує, що він надавав безпосередню допомогу у будівництві вищезазначеного будинку  і надавав її не безоплатно. Кошти він надавав у борг, тобто між ним та відповідачами маються боргові зобов’язання, які вони у добровільному порядку відмовляються виконувати. Проте жодного належного факту на підтвердження зазначених обставин не надав. Борговий документ – відсутній, а свідчення свідків не є належним доказом на підтвердження таких фактів.

    За змістом статей 16, 17 Закону України «Про власність» право спільної сумісної власності на жилий будинок виникає у подружжя, коли будівництво велося у період шлюбу. Якщо будівництво жилого будинку велося за рахунок спільної праці інших членів сім’ї , то жилий будинок також стає їх спільною сумісною власністю , якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Інші особи, які брали участь у будівництві жилого будинку не на підставі угоди про створення спільної сумісної власності, яка відповідає законодавству, мають право вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику вони надавали не безоплатно.

    Суд, співставляючи  зазначені фактичні обставини справи та досліджені у відповідності до ст. 224 ЦПК України факти     чні докази, приходить до висновку про недоведеність даних позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

    Даний житловий будинок уже визнаний рішенням Городищенського районного суду   д а  т а  спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Дане рішення не змінене і не скасоване, має законну силу, а тому згідно ст. 61 СК України      фактом при розгляді даної цивільної справи і доказуванню не підлягає.

    Позивач ОСОБА_1 при розгляді справи про поділ майна подружжя та винесення законного рішення вимог про відшкодування витрат на збудований житловий будинок по АДРЕСА_1 в суді не заявив.

    Отже, суд прийняв до висновку, що оскільки даний житловий будинок уже визнаний спільною сумісною власністю відповідачів і здійснений поділ між ними, а належних доказів на те, що позивач надав їм не безоплатну допомогу на будівництво, тобто дав їм кошти у борг у судовому засіданні не посвідчено. А тому його вимоги суперечать статтям 16, 17 Закону України «Про власність» і для їх задоволення відсутні будь - які  правові підстави.

     На  підставі  вищевикладеного,  керуючись  ст.ст. 5, 10, 30, 60, 212, 213, 215, 294  ЦПК  України,  суд, -

ВИРІШИВ :

         У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування затрат на будівництво – відмовити.

         Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.            

Головуючий :