Справа  № 1- 21

2009 року

ВИРОК

ІМ’ЯМ  УКРАЇНИ

19 травня 2009  року                                                Городищенський  районний  суд                  

                                                                                  Черкаської  області  

в  складі :  

головуючого  судді                                          Голосія А. В.

при  секретарях                                                          Горідько Г. О.

                                                                                                          Кучеренко Н.В.

 з участю  прокурора                                    Мирошника В.П.

з участю адвокатів                                                                           ОСОБА_1.

                                                                                                           ОСОБА_2.

 розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м.  Городище  кримінальну справу  про  обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уроженця с. Валява Городищенського району Черкаської області  жителя вул. АДРЕСА_1  з середньою освітою,  українця, громадянина України,  одруженого,  працюючого завідуючим гаражем В”язівської філії ВАТ “Птахофабрика “Перше Травня” Городищеського району, раніше не судимого,

- у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.272 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_3., працюючи завідуючим гаражем В”язівської філії ВАТ  “Птахофабрика “Перше Травня”, на якого згідно посадової інструкції покладено обов”язки забезпечення ефективного використання автотранспорту та утримання його в стані постійної технічної готовності, проведення інструктажів працівників з правил охорони праці і безпеки руху з послідуючим фіксуванням у відповідних документах, здійснювати контроль за додержанням вимог нормативних актів з охорони праці, усвідомлюючи, що порушує зазначені приписи та не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг передбачити, 19 квітня 2008 року близько 9.00 год дав усний наряд водію ОСОБА_4., кранівникам ОСОБА_5. та ОСОБА_6., які мали також посвідчення  стропальників на проведення вантажно – розвантажувальних робіт, які відносяться до робіт з підвищеною небезпекою та перевезення залізобетонних виробів СВ 164 – П9, В36 в кількості 3 штук від ферми МТФ №1 колишнього СВК “Лан” с. В”язівок Городищенського району Черкаської області на територію приватної садиби по вул.. АДРЕСА_2 із застосуванням автокрана КС – 3577 – 3-1, реєстраційний номер НОМЕР_1, на який була накладена заборона по експлуатації державним інспектором, та автомобіля КАМАЗ – 5410, державний реєстраційний НОМЕР_2 з причіпом № НОМЕР_3, які належать товариству. ОСОБА_3. всупереч покладеним на нього обов’язкам порушив вимоги п.7.5.15.7, 7.5. 16, 7.5.26, 7.5.27, п.15 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів” не провів інструктажі перед початком робіт, не розробив технологічної карти для виконання вантажно – розвантажувальних робіт, не підготував площадку та не обладнав її спеціальним огородженням, не видав спеціальний наряд допуск, хоча роботи проводилися на відстані меншій 40 м від крайнього проводу ЛЕП напругою понад 42 В., і взагалі залишив місце проведення робіт, внаслідок чого розпочавши рух до кранової установки, водій КАМАЗа втратив видимість руху причіпа, в результаті чого виступаючою із причіпа опорою, стропальника ОСОБА_6. притиснуло до платформи автокрана, який отримав тупу травму живота з розривом печінки, внаслідок чого 20.04.2008 року він помер. Крім того, використання зазначених транспортних засобів здійснювалося у вихідний день без відповідного документального оформлення.  

              В судовому засіданні, підсудний ОСОБА_3. вину свою у скоєному  злочині не визнав і суду пояснив:  що 19 квітня 2008 року директор ВАТ “Птахофабрика “Перше травня” ОСОБА_7. дав наряд на проведення заватаження бочки з використанням автокрана КС – 3577 – 3-1, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля КАМАЗ – 5410, державний реєстраційний НОМЕР_2 з причіпом № НОМЕР_3. Після виконання зазначеної вказівки, він дав усний наряд водію ОСОБА_4., кранівникам ОСОБА_5. та ОСОБА_6., які мали посвідчення  стропальників на проведення вантажно – розвантажувальних робіт, які відносяться до робіт з підвищеною небезпекою та перевезення залізобетонних виробів СВ 164 – П9, В36 в кількості 3 штук від ферми МТФ №1 колишнього СВК “Лан” с. В”язівок Городищенського району Черкаської області на територію його приватної садиби по вул.. АДРЕСА_2 із застосуванням зазначених вище транспортних засобів. Проте, що на автокран накладена заборона по експлуатації державним інспектором  йому було відомо, але він був технічно – справний і заборону порушено не ним. А в його посадові обов”язки входить лише забезпечення ефективного використання автотранспорту та утримання його в стані постійної технічної готовності. Розроблення технологічних карт для виконання вантажно – розвантажувальних робіт не входить в його обов”язки. Подія відбулася поза його присутності. Нещасний випадок дійсно трапився, коли він був у себе дома, але і самі роботи по розвантаженню ще не розпочалися. Почувши крик, він відразу прийшов на місце події і побачив, що ОСОБА_5. тримає ОСОБА_6., який повідомив, що під часу руху КАМАЗа заднім ходом, його придавило залізобетонною опорою до автокрана. Тобто даний нещасний випадок трапився внаслідок порушення правил безпеки та дорожнього руху водієм КАМАЗа ОСОБА_4., а не через порушення правил техніки безпеки безпосередньо ним.  Він разом з ОСОБА_5. відвезли ОСОБА_6 в РТМО м. Городище. Після чого повернулися та завершили вантажно – розвантажувальні роботи. Про подію він повідомив керівництво ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Цього ж дня від отриманих травм ОСОБА_6. помер.

      Незважаючи на  невизнання підсудним ОСОБА_3. своєї вини у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, його винність у вчинені цього злочину доведена в судовому засіданні зібраними та перевіреними по справі доказами.

 -показами потерпілої ОСОБА_8.  про те, що її покійний чоловік  ОСОБА_6. працював кранівником В”язівської філії ВАТ  “Птахофабрика “Перше Травня”. У суботу 19 квітня 2008 року, близько 8.00 год її чоловік ОСОБА_6. за викликом керівництва, вийшов на роботу. Близько 13.00 год  повідомили, що її чоловік знаходиться у лікарні м. Городище. Вона відразу поїхала до лікарні м. Городище, де першим зустріла ОСОБА_5., який причини випадку пояснити не міг. Біля палати хірургічного відділення, де лежав її чоловік, вона зустріла ОСОБА_3 . Зайшовши до палати та запитавши свого чоловіка, що сталося, вона відповіді не отримала. ІНФОРМАЦІЯ_2 року від отриманих травм її чоловік ОСОБА_6. помер.

•   свідченнями свідка ОСОБА_7. про те, що він являється директором ВАТ “Птахофабрика “Перше травня”. 19 квітня 2008 року він дав наряд на проведення вантажних робіт бочки з використанням автокрана КС – 3577 – 3-1, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля КАМАЗ – 5410, державний реєстраційний НОМЕР_2 з причіпом № НОМЕР_3. Про те, що на автокран накладена заборона державним інспектором йому відомо, проте його перевіряла комісія територіального управління з охорони праці м. Черкаси і він був технічно готовий до експлуатації.  За тиждень до нещасного випадку до нього підходив з проханням завгар ОСОБА_3. з проханням використання автокрана для особистих потреб, на що той повідомив, що потрібно все документально оформити. Про те, що ОСОБА_3. 19 квітня 2008 року використав автокран та автомобіль КАМАз у власних цілях, йому стало відомо лише наступного дня ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 8 00 год, коли ОСОБА_3. йому повідомив про нещасний випадок.

•   свідченнями свідка ОСОБА_5. проте що він працює кранівником ВАТ “Птахофабрика “Перше травня”.19 квітня 2008 року директор ВАТ “Птахофабрика “Перше травня” ОСОБА_7. дав наряд на проведення вантажних робіт бочки з використанням автокрана КС – 3577 – 3-1, реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля КАМАЗ – 5410, державний реєстраційний НОМЕР_2 з причіпом № НОМЕР_3. Після чого завгар ОСОБА_3. дав усний наряд водію ОСОБА_4. йому та ОСОБА_6.,  на проведення вантажно – розвантажувальних робіт та перевезення залізобетонних виробів СВ 164 – П9, В36 в кількості 3 штук від ферми МТФ №1 колишнього СВК “Лан” с. В”язівок Городищенського району Черкаської області на територію його приватної садиби по вул. АДРЕСА_2 із застосуванням зазначених вище транспортних засобів, при цьому ОСОБА_3. повідомив, що про проведення зазначених робіт він доповів директору, а документально послуги оформить у понеділок. Про те, що на автокран накладена заборона державним інспектором йому відомо, це відмічено у технічному паспорті крана. Проте його перевіряла комісія територіального управління з охорони праці м. Черкаси і він був технічно готовий до експлуатації. Затримка лише була у відсутності бокового скла у кабіні кранівника. При виконанні цих робіт ОСОБА_6. був стропальником, який мав відповідне посвідчення. Під час підготовки крана, а саме виставлення аутригерів, ОСОБА_8 йому допомагав, а ОСОБА_4. в цей час уже розпочав рух КАМАЗом  заднім ходом, внаслідок чого притиснув  ОСОБА_6. до задньої платформи автокрана залізобетонними опорами, що виступали із причіпа. Перед початком робіт, інструктаж їм не проводився. ОСОБА_3. присутнім не був. Ніяких документів, технологічних схем на проведення вантажно – розвантажувальних робіт  він не отримував. Коли сталася пригода, ОСОБА_3. знаходився у себе дома, який розташований неподалік від місця події. Прийшов лише коли почув крики. Він разом з ОСОБА_3. відвезли ОСОБА_6 в РТМО м. Городище. Після чого повернулися та завершили вантажно – розвантажувальні роботи. Наступного дня ОСОБА_6. від отриманих травм помер.

•   Свідченнями свідка ОСОБА_4. про те, що він працює водієм автомобіля КАМАЗ – 5410, державний реєстраційний НОМЕР_2 у ВАТ “Птахофабрика “Перше травня”. У суботу, 19 квітня 2008 року завідуючий гаражем ОСОБА_3. викликав його на роботу. Коли прийшов на роботу, там здійснювалося завантаження бочки на автомобіль з використанням автокрана КС – 3577 – 3-1, реєстраційний номер НОМЕР_1. Після завантаження бочки, до нього підійшов завгар ОСОБА_3. та дав усний наряд водію ОСОБА_5., йому та ОСОБА_6.,  на проведення вантажно – розвантажувальних робіт та перевезення залізобетонних виробів СВ 164 – П9, В36 в кількості 3 штук від ферми МТФ №1 колишнього СВК “Лан” с. В”язівок Городищенського району Черкаської області на територію приватної садиби по вул.. АДРЕСА_2 із застосуванням КАМАЗа, на якому він безпосередньо працює та зазначеного вище автокрана, при цьому ОСОБА_3. повідомив, що про проведення зазначених робіт він доповів директору, а документально послуги оформить у понеділок. Дорожній лист на виїзд також не виписувався. Дозволу на перевезення негабаритного вантажу не було. Завантаживши три залізобетонні опори біля ферми МТФ №1 колишнього СВК “Лан” с. В”язівок Городищенського району Черкаської області, поїхали до приватної садиби по вул.. АДРЕСА_2. Він КАМАЗом приїхав пізніше до місця розвантаження ніж автокран. Кранівник ОСОБА_5. уже готував кран до розвантажувальних робіт. ОСОБА_3. лише показав місце де необхідно розвантажити опори, присутнім при виконані цих робіт не був.  Перед початком робіт, інструктаж їм не проводився. Ніяких документів, технологічних схем на проведення вантажно – розвантажувальних робіт  він не отримував. Коли сталася пригода, ОСОБА_3. знаходився у себе дома, який розташований неподалік від місця події. Сигнальника не призначено. Перед початком руху він подав звуковий сигнал. ОСОБА_6., який виконував функції стропальника, в той момент знаходився біля задньої платформи крана та допомагав розставляти кран. При вивертанні причіпа, ОСОБА_6. він перестав бачити і відразу почув крик. Він відразу зупинив автомобіль і вийшов з кабіни. ОСОБА_8 П.. пояснив, що його залізобетонною опорою притиснуло до задньої платформи крана. На крики підійшов ОСОБА_3., який разом з ОСОБА_5. відвезли ОСОБА_6. до лікарні у м. Городще.    

•   Матеріалами акта спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 19 квітня 2008 року о 10 год 30 хвилин на В»язівській філії ВАТ «Птахофабрика «Перше Травня» від 26.05.2008 року про порушення трудової та виробничої дисципліни завідуючого гаражем зазначеного товариства ОСОБА_3., по невиконанню вимог «Типової інструкції для, осіб відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані», а саме: не допускати роботу крана при наявності заборони органів, не допускати установку та роботу кранів поблизу ліній електропередач без наряду – допуску, не провів інструктаж машиніста крана та стропальника з безпечного виконання робіт на місці їх проведення, не допускати установку стрілових самохідних кранів на непідготовлених для цього площадках.    

•   Матеріалами акта № 1 про нещасний випадок на підприємстві, пов»язанийз виробництвом від 26.05.2008 року.

•   Протоколом огляду місця події де стався нещасний випадок із ескізами та фототаблицями (а.с.28 - 34)

•   Даними журналів реєстрації інструктажів з питань охорони прац.

•   Фотокопією лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_6. № 83 від 21.04.2008 року

•   Посадовою інструкцією завідуючого автогаражем ВАТ “Птахофабрика “Перше травня”( а.с.164)

•   Переліком робіт з підвищеною небезпекою ( а.с. 163 – 168)

          Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, вважає, що пред’явлене обвинувачення  ОСОБА_3.  доказане повністю.

           Поскільки  підсудний ОСОБА_3. порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь –якому підприємстві як особа, яка зобов»язана їх дотримувати, що спричинило загибель людини -  його дії суд кваліфікує за ч.2  ст. 272 КК України.          

       Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують його покарання.

        В якості пом»якшуючих обставин суд враховує часткове відшкодування потерпілій збитків пов»язаних з похованням ОСОБА_6., його позитивну характеристику по місцю проживання.

       Обставин справи, які обтяжують покарання, суд не вбачає.

          Суд враховує, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, сприяв слідству, його позитивну характеристику по місцю проживання і вважає за можливе призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України звільнивши його від відбування призначеного основного покарання  з  випробуванням.

     Цивільний позов не заявлено.

     Судових витрат немає  

     Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

              Визнати ОСОБА_3  винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України  і призначити йому покарання по даній статті- 4(чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконаням обов»язків по нагляду за технікою безпеки та охороною праці, строком на 2 ( два) роки.

              На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання якщо він напротязі двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

          На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з’являтися в цей орган для реєстрації.

        Додаткова міра покарання у вигляді позбавленням права займати посади, пов»язані з виконаням обов»язків по нагляду за технікою безпеки та охороною праці підлягає реальному виконанню.

        Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 –  підписку про невиїзд – залишити дотеперішню, до часу вступу вироку в законну силу.

        Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий :