УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2009 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді: - Бородіна М.М.,
суддів: - Гальянової І.Г.,
- Ларенка В.І.,
при секретарі: - Сватенко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ЗАТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 квітня 2009 року у справі за заявою ЗАТ КБ «Приватбанк» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітня 2009 року ЗАТ КБ «Приватбанк» звернувся у суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування вимог про стягнення з боржника заборгованості у заяві зазначалось, що відповідно до укладеного кредитного договору № HAXRRX15980177 від 18 липня 2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1366, 77 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згідно умов укладеного договору, який складається із Заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, погашення заборгованості здійснюється щомісяця у період з 14 по 18 число кожного місяця у сумі 155, 04 грн. Заборгованість складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією та інших витрат згідно умов договору.
У зв'язку з порушенням боржником виконання зазначених зобов'язань за договором, заявник просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 2495, 21 грн., з яких: 1 366, 80 грн. - заборгованість за кредитом; 725, 20 грн. - за процентами; 301, 41 грн. - за комісією; 101, 80 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також просив стягнути судові витрати: 25, 50 грн. судового збору і 15 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 квітня 2009 року ЗАТ КБ «Приватбанк» відмовлено у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та роз'яснене право на звернення до суду в порядку позовного провадження.
В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «Приватбанк» просить ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 квітня 2009 року скасувати і направити справу на новий розгляд, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Суд першої інстанції, відмовляючи заявнику у видачі судового наказу, виходив із того, що із заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Вимоги, за яким може бути виданий судовий наказ, передбачені ст. 96 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із заяви і наданих документів вбачається спір про право.
Заява ЗАТ КБ «ПриватБанк» про видачу судового наказу містить вимоги про стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором у розмірі 2495, 21 грн., з яких: 1 366, 80 грн. - заборгованість за кредитом; 725, 20 грн. - за процентами; 301, 41 грн. - за комісією; 101, 80 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також просив стягнути судові витрати: 25, 50 грн. судового збору і 15 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
З матеріалів провадження за заявою ЗАТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що конкретний розмір суми заборгованості з урахуванням нарахованих відсотків, комісії та пені проведений працівниками банку станом на 25 квітня 2008 року та між сторонами не погоджений, а отже, ОСОБА_1 має право оспорити його в суді (а. с. 4).
На підставі викладеного судова колегія вважає, що вимоги заявника не є безспірними і не можуть вирішуватись видачею судового наказу без встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору, дослідження необхідних доказів з урахуванням пояснень сторін у справі, тобто, у позовному провадженні.
З огляду на наведене, суд першої інстанції, на підставі заяви та доданих документів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність спору про право та відмовив ЗАТ КБ «Приватбанк» у видачі судового наказу.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду не спростовують.
Судова колегія, керуючись ст. ст. 303, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ЗАТ КБ «Приватбанк» - відхилити.
Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 квітня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя -
Судді -