справа №2а-2641/09/0670
категорія 3.5
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2009 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ракаловича В.М. ,
при секретарі - Шиндарівській В.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Апеляційного суду Житомирської області
про зобов`язання зарахувати до стажу роботи період проходження військовоїслужби ,-
встановив:
У квітні 2009 року суддя апеляційного суду Житомирської області ОСОБА_1. звернувся до суду з вказаним позовом. Зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1року він поступив на навчання у Вище політичне училище ім. 60-річчя ВЛКСМ ВВ МВС СРСР. Оскільки період навчання припав на час розпаду Радянського Союзу і утворення нових держав (24 серпня 1991 року), то закінчив навчання ІНФОРМАЦІЯ_2 року вже у АДРЕСА_1вищому військовому училищі внутрішніх військ МВС Росії. Прослуживши після закінчення навчання 5 місяців на території Російської Федерації, звільнився в запас, повернувся в Україну та поступив на державну службу в органи прокуратури. Як офіцер запасу Збройних Сил України, він прийняв присягу, йому присвоюються чергові військові звання.
Відповідно до постанови КМ України від 03 травня 1994 року №283, зазначав позивач, період навчання у військовому училищі (дійсна військова служба) повинен зараховуватись йому до стажу державної служби.
Проте головою апеляційного суду Житомирської області, де він зараз працює, йому 15 квітня 2009 року відмовлено в зарахуванні періоду навчання у військовому училищі з 24 серпня 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року до стажу роботи, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач просив зобов'язати відповідача зарахувати до стажу його роботи, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, період навчання у Вищому політичному училищі ім. 60-річчя ВЛКСМ ВВ МВС СРСР та у АДРЕСА_1вищому військовому училищі внутрішніх військ МВС Росії з 24 серпня 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
У судове засідання позивач не з'явився, просив розглядати справу без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Надіслав клопотання, в якому просив справу розглянути без його участі і відмовити у задоволенні позову, оскільки у письмовій відповіді апеляційного суду Житомирської області від 15.04.2009 року № 1-190 на заяву судді ОСОБА_1 про включення до стажу роботи періоду проходження військової служби викладено всі підстави, які слугували приводом для відмови щодо зарахування вказаного періоду до стажу роботи, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1. народився в Українській РСР, де й проживав до вступу ІНФОРМАЦІЯ_1року на навчання до Вищого політичного училища ім. 60-річчя ВЛКСМ ВВ МВС СРСР. Після розпаду СРСР і утворення незалежних держав (24 серпня 1991 року) вказане училище було перейменоване у ІНФОРМАЦІЯ_3 вище військове училище внутрішніх військ МВС Росії, яке позивач закінчив ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Після закінчення військового училища ОСОБА_1. було присвоєне звання "лейтенант", і, відповідно до встановленого порядку, він був направлений для проходження військової служби в одну із військових частин на території РФ. Тоді ж він звернувся із заявою до командування про звільнення в запас. Його клопотання було задоволене через 5 місяців. 27 грудня 1996 року позивач звільнився в запас за власним бажанням, повернувся в Україну та поступив на державну службу в органи прокуратури. Як офіцер запасу Збройних Сил України, він склав присягу на вірність народу України, йому присвоюються чергові військові звання.
З приводу зарахування до стажу роботи позивача, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, періоду його навчання у Вищому політичному училищі ім. 60-річчя ВЛКСМ ВВ МВС СРСР з 01 по 23 серпня 1991 року, як часу дійсної військової служби, спору не існує. Ці правовідносини врегульовані Законом СРСР "Про загальний військовий обов'язок", який діяв в зазначений період, Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня №283, та статтею 44 Закону України "Про статус суддів".
Що ж стосується періоду навчання у військовому училищі з 24 серпня 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року, то як вбачається з відповіді відповідача на звернення позивача з цього питання, він міг би бути зарахований до стажу його роботи, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, лише в тому випадку, коли б він одразу після закінчення навчання був переведений до Збройних Сил України, або ж звільнився в запас.
З таким висновком погодитись неможливо, оскільки він не ґрунтується на чинному законодавстві.
Відповідно до укладеної 14 лютого 1992 року в м. Мінську Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби та членів їх сімей, Україна визнала право військовослужбовців перевестись для проходження військової служби або звільнитись в запас (відставку) з однієї держави Співдружності в іншу. При цьому, за військовослужбовцями, особами, звільненими з військової служби, які проживають на території держав-учасників Співдружності, а також членами їх сімей зберігається рівень прав і пільг, встановлених раніше законами та іншими нормативними актами колишнього Союзу РСР. Односторонні обмеження вказаних прав і пільг не допускаються.
Держави Співдружності своїм законодавством встановлюють і забезпечують всю повноту політичних, соціально-економічних і особистих прав і свобод військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, і членам їх сімей у відповідності з нормами міжнародного права і положеннями вказаної Угоди.
Відповідно до Угоди про організацію підготовки офіцерського складу, порядку переведення (відкомандирування) та звільнення осіб офіцерського складу, прапорщиків та мічманів, укладеної між Україною та Російською Федерацією 23 червня 1992 року, Україна визнала свої зобов'язання перед всіма випускниками військово-учбових закладів РФ, які вступили на навчання до підписання вказаної Угоди, і виявили бажання повернутись в Україну. Затримка із звільненням в запас після закінчення військового училища, що мала місце в даному випадку, правового значення не має, оскільки про неї в Угоді не йдеться.
Висновок відповідача про безпідставність вимог позивача зроблений без врахування положень вказаних Угод.
Крім того, висновок відповідача суперечить основним положенням Конституції України.
Так, як випливає із змісту статті 3 та розділу II Конституції України, кожна людина, користуючись певними правами та свободами, зобов'язана неухильно нести певні, кореспондовані ним, обов'язки. Відповідно, держава зобов'язана утверджувати і забезпечувати права і свободи та вимагати виконання обов'язків.
Як вже зазначалось, держава зажадала від позивача виконання передбаченого статтею 65 Конституції України обов'язку по захисту Вітчизни відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Виконуючи свій військовий обов'язок, ОСОБА_1. став на військовий облік як офіцер запасу, склав присягу. Під час перебування в запасі проходив атестацію, йому присвоєно чергове військове звання. При цьому була врахована військова освіта та спеціальність, набута ним під час навчання (проходження дійсної військової служби) у АДРЕСА_1вищому військовому училищі внутрішніх військ МВС Росії. На військовому обліку позивач перебуває і на даний час.
Отже, держава, заперечуючи проти реалізації особою права, її обов'язком скористалась. Таке становище свідчить про недотримання принципу верховенства права, яким повинен керуватись суд при вирішенні справи відповідно до ст. 8 КАС України.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що період навчання ОСОБА_1 з 24.08.1991 року по 31.07.1996 року у Вищому політичному училищі ім. 60-річчя ВЛКСМ ВВ МВС СРСР та АДРЕСА_1вищому військовому училищі внутрішніх військ МВС Росії, як час дійсної військової служби, повинен бути зарахований до стажу його роботи (державної служби), який дає право на встановлення надбавки за вислугу років.
На підставі викладеного і керуючись Законом СРСР "Про загальний військовий обов'язок", Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня №283, Законом України "Про статус суддів", ст. ст. 158-163, 186, 254 КАС України, суд
постановив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати незаконною відмову апеляційного суду Житомирської області у зарахуванні ОСОБА_1до стажу роботи, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, періоду навчання з 24.08.1991 року по 31.07.1996 року у Вищому політичному училищі ім. 60-річчя ВЛКСМ ВВ МВС СРСР та АДРЕСА_1вищому військовому училищі внутрішніх військ МВС Росії як часу дійсної військової служби.
Зобов'язати апеляційний суд Житомирської області зарахувати ОСОБА_1до стажу роботи (державної служби), який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, період навчання з 24.08.1991 року по 31.07.1996 року у Вищому політичному училищі ім. 60-річчя ВЛКСМ ВВ МВС СРСР та АДРЕСА_1вищому військовому училищі внутрішніх військ МВС Росії як час дійсної військової служби.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: В.М. Ракалович