ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 414
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.03.2007 | Справа №2-8/2265-2007А |
Суддя Господарського суду АР Крим Чумаченко С.А. за участю секретаря судового засідання Яриловой О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
За позовом – Заступника прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київ та Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим, м. Сімферополь
До відповідача – Кореїзської селищної Ради, смт. Кореїз, м. Ялта
Третя особа – Державне підприємство “Лівадія”, смт. Лівадія
Про визнання недійсним рішення.
Головуючий суддя Чумаченко С.А.
Секретар Ярилова О.С.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивачів: 1) Крилова Д.В., пред-к за дов. №08/01-07/435 від 16.02.2007 року.;
2) Кіншов О.В., пред-к за дов. від 14.02.2007 року.
Від відповідача – Федоріна Н.М., пред-к за дов. №02-17/844 від 01.11.2006 року.
Від третьої особи – Ващішен С.В., пред-к за дов. від 12.02.2007 року.
Від прокурора – Домнікова, посвідчення.
Сутність спору: позивач, заступник прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, м. Київ та Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель АР Крим, звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача Кореїзської селищної Ради, просить визнати недійсним та скасувати рішення Кореїзської селищної Ради від 29.11.2006 року №207.
Прокурор на день судового засідання представив заяву, відповідно до якої заявляє про виключення з числа позивачів Кабінету Міністрів України, як помилково включених. Представник позивача з заявленим клопотанням не заперечує.
Прокурор в день судового засідання надав клопотання згідно якого просить закінчити підготовче засідання та перейти до розгляду справи по суті.
Справа слуханням відкладалась, в порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представника позивача, суд –
ВСТАНОВИВ:
29.11.2006 року Рішенням 9-ї сесії 5-го скликання Кореїзської селищної Ради №207 “Про припинення ДП “Лівадія” права постійного користування земельною ділянкою в смт. Кореїз.” вирішено п.1. затвердити технічну документацію по визначенню меж земельної ділянки за адресою: смт. Кореїз у зв’язку з добровільною відмовою та припиненням права постійного користування земельною ділянкою державному підприємству “Лівадія”. п.2 припинити право постійного користування державному підприємству “Лівадія” земельною ділянкою загальною площею 1,30 га розташованого в смт. Кореїз, район санаторію “Белоруссия” та котельної “Мисхор” (по Кореїзському шосе). п.3 внести відповідні зміни в Державний акт радгоспу – заводу “Лівадія” на право постійного користування земельною ділянкою серії II-КМ №002303 зареєстрованого під №41 від 18.12.1999 року. п.4. Земельну ділянку площею 1,30 га перевести в землі Кореїзської селищної Ради в межах населеного пункту – землі, не передані у власність та не надані у користування, строка 12.3 шифр 96 форми 6-зем, та рахувати по угіддям: 1,18 га – пасовища та 0,12 га – дороги.
Позивач вважає, що при прийнятті рішення №207 від 29.11.2006 року Кореїзська селищна Рада вийшла за межі наданих їй діючим законодавством повноважень, порушивши п.12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, оскільки до компетенції відповідача не входять питання розпорядження землями які зазначені в оспорюваному рішенні №207.
Суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
09.08.2005 року Кореїзська селищна Рада надіслала листа №02-17/768 на адресу директора радгоспу – заводу “Лівадія”, згідно якого, у зв’язку з численними зверненнями громадян з проханням про виділенні земельних ділянок під будівництво на території смт. Кореїз, з врахуванням обмежених можливостей селищної ради в цьому плані, просить дозволити вилучення земель, які не відносяться до особливо цінним ґрунтам, а також земель, на яких організовані несанкціоновані відвали твердих побутових відходів, загальною площею 1,3 га.
07.11.2005 року радгосп – завод “Лівадія” направила на адресу Кореїзської селищної Ради лист – відповідь №672, відповідно до якого повідомляє, що Земельна ділянка загальною площею 1,3 га знаходиться у постійному користуванні радгоспу – заводу “Лівадія” на підставі Державного Акту ІІ-КМ №002303, виданого Кореїзською селищною Радою народних депутатів у відповідності з Рішенням №18 від 18.12.1999 року у заміну Державного Акту, затвердженого МСХ СССР від 07.09.1976 року на підставі наказу Держкомзему України за №28 від 15.04.1993 року. Землі надані радгосп – заводу “Лівадія у постійне користування для ведення товарного сільгоспгосподарського виробництва. Також, згідно листа, зазначає, що по статистичному звіту Державного комітету України по земельним ресурсам “Облік землі” (форма 6-зем), земельна ділянка загальною площею 1.3 га числиться на обліку: - строка 1.2.1. (шифр 10) “Радгоспи усіх систем” по видам земельних угідь: - 1.18 га – пашня; - 0,12 га, графа 15 – внутрігосподарські дороги. У зв’язку зі зверненням Кореїзської селищної Ради радгосп – завод “Лівадія” не заперечує проти обґрунтованої зміни цільового призначення земельної ділянки, загальною площею 1,3 га з послідуючим складанням проекту землеустрою.
26.12.2005 року Міністерство аграрної політики України видало наказ №747 “Про перейменування державних підприємств” відповідно до якого наказано перейменувати державне підприємство радгосп – завод “Лівадія” в державне підприємство “Лівадія”.
17.10.2006 року директор державного підприємства “Лівадія” направив на адресу голови Кореїзської селищної Ради листа №931 згідно якого, на підставі виконаної документації та добровільною відмовою від права постійного користування частиною земельної ділянки площею 1,3 га по угіддям 1,18 га пашня; 0,12 га, графа 15 – внутрігосподарські дороги, просить перевести їх в землі Кореїзської селищної Ради.
29.11.2006 року Рішенням 9-ї сесії 5-го скликання Кореїзської селищної Ради №207 “Про припинення ДП “Лівадія” права постійного користування земельною ділянкою в смт. Кореїз.” вирішено п.1. затвердити технічну документацію по визначенню меж земельної ділянки за адресою: смт. Кореїз у зв’язку з добровільною відмовою та припиненням права постійного користування земельною ділянкою державному підприємству “Лівадія”. п.2 припинити право постійного користування державному підприємству “Лівадія” земельною ділянкою загальною площею 1,30 га розташованого в смт. Кореїз, район санаторію “Белоруссия” та котельної “Мисхор” (по Кореїзському шосе). п.3 внести відповідні зміни в Державний акт радгоспу – заводу “Лівадія” на право постійного користування земельною ділянкою серії II-КМ №002303 зареєстрованого під №41 від 18.12.1999 року. п.4. Земельну ділянку площею 1,30 га перевести в землі Кореїзської селищної Ради в межах населеного пункту – землі, не передані у власність та не надані у користування, строка 12.3 шифр 96 форми 6-зем, та рахувати по угіддям: 1,18 га – пасовища та 0,12 га – дороги.
Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КМ №002303 від 18.12.1999 року, який виданий радгоспу – заводу “Лівадія” Кореїзською селищною Радою народних депутатів м. Ялти у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 91,18 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення товарного сільського – господарського виробництва, відповідно до рішення 2-ї сесії 22-го скликання Кореїзської селищної Ради народних депутатів від 28.05.1998 року №42. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №41.
Згідно ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Нормами статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили.
Відповідно до Статуту ДП “Лівадія” управління підприємством здійснюється директором.
Лист ДП “Лівадія”, яким дано згоду на вилучення земельної ділянки, підписано директором ДП “Лівадія”. При цьому, спірна земельна ділянка не була майном ДП “Лівадія”, а лише знаходилась у нього в користуванні.
На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що вилучення земельної ділянки площею 1,30 га (що не є категорією особливо цінних земель) з постійного користування державного підприємства “Лівадія” Рішенням 9-ї сесії 5-го скликання Кореїзської селищної Ради №207 “Про припинення ДП “Лівадія” права постійного користування земельною ділянкою в смт. Кореїз.” проведено з дотриманням вимог ст.ст. 12 (п.”г”), 149 - 151 Земельного Кодексу України, п.12 Перехідних положень Земельного Кодексу України та ст. 25 Закону України “Про місцеве самоврядування” – органом державної влади відповідно до його повноважень, за згодою землекористувача (листом від 07.11.2005 року №672 радгоспу – заводу “Лівадія”, та листом №931 від 17.10.2006 року ДП “Лівадія) та з дотриманням порядку погодження питань вилучення земельних ділянок, що потребують у постійному користуванні (за погодженням органами земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно – епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини).
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ч. ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так за загальним правилом, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського Процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином прокурором та позивачами не надано суду доказів перевищення повноважень при прийнятті Рішення 9-ї сесії 5-го скликання Кореїзської селищної Ради №207 “Про припинення ДП “Лівадія” права постійного користування земельною ділянкою в смт. Кореїз.”, що є підставою для відмови в позові.
В судовому засіданні 01.03.2007 року оголошена вступна та резолютивна частині постанови.
Повний текст постанови підписано 12.03.2007 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись 158, 159, 161, 162, 163, ст.ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.