ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького 59

____________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

      

"13" травня 2009 р.                                                                              Справа  № 2/56

Позивач:   Ничипорук Михайло Дмитрович   

Відповідач: №1   Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон"

Відповідач №2    Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера"

про визнання недійсним договору.

                                                                                                      Суддя      Савченко Г.І.                                  

Секретар судового засідання Маслов К.Г.                                                               

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача №1: не з'явився

Від відповідача №2: представник Цюпик О.В. довіреність №61 від 03.01.2009 р.

Стаття 22 ГПУ України роз'яснена.

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві позивач Ничипорук Михайло Дмитрович просить на підставі ст.ст.92, 203, 215 ЦК України, ст.10 Закону України "Про господарські товариства" визнати недійсним договір купівлі-продажу №410-Д від 12 березня 2008 р. укладений між відповідачами-Товариством з обмеженою відповідальністю "Еталон" (покупцем). Відповідно до якого продавець продав покупцеві засоби захисту рослин на загальну суму 1691834 грн. 51 коп.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що він є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон".

Посилається на те, що:

Рішенням зборів учасників ТОВ „Еталон" - протокол № 05 від 21 червня 2007 року було прийнято рішення яким було дозволено директору ТОВ „Еталон" без погодження з Зборами учасників вчиняти правочини на суму не більше 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп.

Також було вирішено, що вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Еталон" правочинів на суму 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп. і більше в обов'язковому порядку погоджуються з Зборами учасників. Правочин на суму 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп. і більше вважається погодженим Товариством якщо до його вчинення його погодили учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства.

12 березня 2008 року між ТОВ „Агросфера" та ТОВ „Еталон" було укладено Договір купівлі - продажу № 410 - Д на загальну суму 1691 834,51 грн. (надалі - Договір).

Вважає вказаний Договір таким, що укладено з перевищенням повноважень. В зв'язку з чим порушено право позивача управління товариством передбачене ст.116 Цивільного кодексу України та ст. 10 ЗУ „Про господарські товариства".

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно ч. 3 ст.92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

  Позивач доводить, що в березні місяці звернувся до ТОВ „Еталон" з проханням надати копію статуту товариства, Договір купівлі - продажу № 410 - Д між ТОВ „Агросфера" та ТОВ „Еталон" від 12 березня 2008 року та документ що підтверджує внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомостей про наявність обмежень повноважень директора ТОВ „Еталон" на вчинення ним правочинів від імені Товариства.

З   отриманих   документів   вбачається,   що   відомості   про   наявність   обмежень повноважень директора ТОВ „Еталон" на вчинення ним правочинів від імені Товариства та про необхідність в обов'язковому порядку погодження з Зборами учасників вчинення правочинів на суму 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп. і більше внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у встановленому законом порядку, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак треті особи вважаються такими, що знали про наявність таких обмежень.

Оскільки Договір купівлі - продажу № 410 - Д від 12 березня 2008 року укладено на загальну суму 1691 834,51 грн., а директор не мав належних повноважень на укладання договору на таку суму то вважаю вказаний Договір недійсним і таким що суперечить нормам чинного законодавства зокрема ст.ст. 92, 203, 215 Цивільного кодексу України

Згідно абз. 2 ч. З ст. 92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Тобто, якщо від імені юридичної особи діяла посадова особа-орган юридичної особи, діє презумпція наявності повноважень у такої особи, за виключенням випадків, коли особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. При цьому, третя особа визнається такою, що знала про такі обмеження, якщо вони встановлені безпосередньо законом або якщо відомості про такі обмеження внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у встановленому законом порядку.

В процесі розгляду справи позивач надав оригінал протоколу №12 Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" від 23 лютого 2009 р. З протоколу вбачається, що загальні збори товариства уповноважили учасника товариства Нечипорука Михайла Дмитровича звернутися до суду з позовом про визнання недійсним спірного договору у зв'язку з порушенням права учасників на управління товариством.

В судові засідання 10 квітня, 29 квітня, 13 травня позивач не з'явився. Подавав письмові клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон" в судові засідання не з'явився. Листом від 12.05.2009 р. надав оригінал протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" від 23.02.2009 р. По суті спору відзиву не подав. Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Агргосфера" позов не визнає.

Свої заперечення обгрунтовує наступним.

Законом не передбачено право учасника господарського товариства звертатись до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів поза відносинами представництва. На цій підставі господарський суд повинен відмовити учаснику господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсним договорів та інших правочинів вчинених господарським товариством.

При подачі позовної заяви позивачем не було надано документів, які б уповноважували його звертатись з позовом до господарського суду.

Крім того, з наданого в процесі розгляду справи Протоколу №12 від 23 лютого 2009 року не зрозуміло від імені кого Ничипорук М.Д. має право звертатись до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі - продажу № 410-Д від 12 березня 2008 року, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України «Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним».

Згідно ст.215 Цивільного кодексу України «підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п 'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу».

Частиною 2 ст.230 Цивільного кодексу України встановлено, що «особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності».                                                 

Відповідно до ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України «юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів».

Згідно з ч.3 ст.92 Цивільного кодексу України «орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень».

Таким чином, якщо від імені юридичної особи діяла посадова особа - орган юридичної особи, діє презумпція наявності повноважень посадової особи представляти юридичну особу.

Разом з тим. згідно ст.241 Цивільного кодексу України, «Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину».                                                                                                                            

Пункт 9.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»№02-5/111 від 12.03.1999р. встановлює, що «Наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. і.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає».

Факт отримання ТОВ «Еталон»від ТОВ «Агросфера»у власність товару на суму 1691834,51 грн., часткова оплата за отриманий товар у розмірі 571282,11 грн. та повернення товару на суму 401285,88 грн. (що встановлено рішенням господарського суду Рівненської області від 07.04.2009р по справі №2/32) свідчать про те, що Договір купівлі-продажу №410-Д від 12.08.2008р. є дійсним.¦

Таким чином, вимога позивача про визнання договору недійсним з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення договору задоволенню не підлягає.

Дослідивши  докази у справі господарський суд встановив, що спір є корпоративним.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що директор ТОВ «Еталон»перевищив свої повноваження, передбачені установчими документами, при укладенні договору купівлі -продажу №410-Д від 12 березня 2008 року, зазначає, що Договір є недійсним, крім того, порушено його право на управління товариством.

Пунктом 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Зміст корпоративних прав викладений в ст. 167 Господарського кодексу України.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності та участь особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Чинним законодавством право учасника Товариства з обмеженою відповідальністю звертатись до суду за захистом прав товариства, не передбачено крім випадків, коли він уповноважений на це відповідним товариством, або якщо таке право надається йому Статутом товариства.

Позивач та відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон" надали оригінали рішення загальних зборів учасників товариства від 23 лютого 2009 р., оформлене протоколом №12, яким уповноваженого учасника товариства (позивача) звернувсь до суду з вказаним позовом.

Разом з тим, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає залишенню без розгляду - позивач без поважних причин не  подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Так в позовній заяві позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зафіксовано обмеження керівника Васильця Володимира Гордійовича вчиняти правочини на суму більше 250000 грн. без погодження зборів учасників товариства.

При цьому позивач надав виписку серії ААА №215965 з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видану Державним реєстром Яковець М.М.

Дача видачі виписки 24.03.2009 р.

Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі 25.06.2004 р.

В виписці відсутні відомості про внесення змін до Статуту товариства у зв'язку з рішенням зборів від 21 червня 2007 р. про обмеження вчиняти правочини директором товариства.

З наданої позивачем копії Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон" вбачається, що Статут зареєстрований розпорядженням Голови Рівненської райдержадміністрації від 25 червня 2004 р.

З копії Статуту не вбачається , внесення  змін до Статуту після 21 червня 2007 р.

Із тексту копії Статуту, зокрема пунктів 6.5, 6.19, 6.21 не вбачається обмежень повноважень директора товариства на укладання господарських угод.

Чинне законодавство не обмежує вчинення правочинів виконавчим органом Товариства з обмеженою відповідальністю. Надає право товариству регулювати вказані повноваження статутними документами.

Зокрема, відповідно до ч.4 ст.62 Закону України "Про господарські товариства"- дирекція (директор) діє від імені товариства в межах встановлених Законом та Установчими документами.

Господарський суд призначаючи до розгляду справу, ухвалою від 30 березня 2009р. витребував у позивача та товариства "Еталон" оригінали Статуту.

Статут необхідний для з'ясування судом повноважень особи (директора товариства) та загальних зборів, щодо вчинення спірного правочину, внесення змін до Статуту, оскільки рішення загальних зборів товариства про обмеження повноважень директора не є внесенням змін до Статуту.

Позивач без поважних причин не подав витребувані судом оригінали установчих документів. Поважних причин не вказав. Не надав доказів, що товариство відмовляє йому в наданні оригіналу Статуту. Як вбачається з протоколу  зборів №12 від 23 лютого 2009 р. головуючим був позивач (учасник Нечипорук М.Д.) секретарем зборів директор Василець В.Г., учасники товариства одноголосно проголосували за подання повноважень Нечипоруку М.Д. та звернення до суду. Дана обставина свідчить про те, що позивачу не чинилась товариством перепони в наданні всіх документів необхідних для звернення до суду.        

На підставі викладеного та  керуючись  п.5 ч.1 ст.81, 49 ГПК України, суд -

                                                             

   УХВАЛИВ:

1. Позов залишити без розгляду.

            Суддя                                                                                 

Ухвала підписана:   "18 "  травня    2009 року