У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.03.09 Справа №8/453-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В.
при секретарі Пересада О.В.
за участю представників
позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3 від 12.12.2001р. приватний підприємець;
відповідача: Владюк О.В., довіреність б/н від 23.03.2009р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 8/453-08 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Скадовський оздоровчий комплекс «Червоні вітрила», м.Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 21.11.2008р. у справі № 8/453-08
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, смт.Білозерка Херсонської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Скадовський оздоровчий комплекс «Червоні вітрила», м.Херсон
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.11.2008р. у справі № 8/453-08 (суддя Хом’якова В.В.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Скадовський оздоровчий комплекс» на користь суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 60746грн.26коп. вартості ремонтних робіт. Судові витрати покладено на відповідача.
Рішення суду прийнято з посиланням на статті 525, 526, 853, 854 ЦК України, п.1 ст.193 ГК України та мотивовано тим, що позивачем виконано підрядні роботи за договором, які прийняті без зауважень відповідачем, про що складені акти №№ 10, 11, 12, проте останній оплатив їх частково. У зв’язку з цим, за відповідачем існує борг у розмірі 60746грн.26коп. Будь-яких доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги суд визнав обґрунтованими та задовольнив.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 21.11.2008р. у справі № 8/453-08, оскільки висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи і рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог. Заявник апеляційної скарги зазначає, що ПП ОСОБА_1 умови договору № ДОЛ-2 не виконані в повному обсязі, про що свідчить відсутність таких документів, що визначені положенням ДБН.А.1.1-1-93 «Система стандартизації та нормування в будівництві. Основні положення», як дефектний акт, локальний кошторис (Ф-4), відомість ресурсів до локального кошторису (Ф-4а), зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (Ф-1), акт приймання виконаних робіт (Ф № КБ-2в), відомість ресурсів до цього акту (Ф-4б), довідка про вартість виконаних робіт (Ф № КБ-3) та розрахунок загально-виробничих витрат. Разом з цим, скаржник вказує на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не надано правової оцінки актам приймання виконаних робіт за травень місяць 2008р., які датовані 10.06.2008р. та відрізняються один від одного. Крім того, апелянт наголошує на тому, що строк оплати за начебто виконані роботи не наступив, так як жодного рахунку у відповідності пунктів 2.2.-2.4 договору відповідач від позивача не отримував, проте господарський суд Херсонської області визнав доведеним факт надіслання відповідачу цих рахунків електронною поштою, незважаючи на те, що відповідач заперечував цей факт. Зі звітів про використання апарату факсимільного зв’язку, що містяться в матеріалах справи (т.1 а.с. 67, 75, 82, 87) неможливо встановити, які саме повідомлення передавалися апаратом та за яким телефонним номером. Більш того, строк виконання зобов’язань з оплати виконаних робіт договором № ДОЛ-2 від 01.10.2007р. не визначений, та вимоги у розумінні статті 530 ЦК України відповідач не отримував. Представник заявника апеляційної скарги у судовому засіданні, підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є цілком обґрунтованим та законним, а доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наступним. Фактичний обсяг виконаних робіт та їх вартість були погодженні сторонами, що підтверджується відповідними актами прийняття робіт, які підписанні обома сторонами. Посилання заявника апеляційної скарги на те, що необхідність складання документації відповідно до ДБН позивач вважає безпідставними, так як п.3.1 договору визначення обсягу виконаних робіт фіксується актом їх прийняття. При цьому, позивач зазначає, що рахунки для сплати виконаних робіт направлялися відповідачу шляхом факсимільного зв’язку, окрім того, на прохання позивача, сторони фактично змінили порядок оплати, визначений у п.2.2 договору, а саме оплата здійснювалась відповідачем на підставі саме актів прийняття виконаних робіт, а не рахунків – фактур, що підтверджується відповідними банківськими виписками. На підставі викладеного, позивач просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 25 грудня 2008р. у справі № 8/453-08 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 10.02.2009р.
Розгляд даної справи неодноразово відкладався на 26.02.2009р., 24.03.2009р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 345 від 24.02.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Колодій Н.А., Кричмаржевський В.А., даною колегією прийнято постанову.
За згодою представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, та за їх згодою в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 01 жовтня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Скадовський оздоровчий комплекс «Червоні вітрила» та Приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір підряду ДОЛ-2 на виконання капітального ремонту корпусу № 4 дитячого оздоровчого комплексу в м.Скадовську, вул.Поповича, 2-д.
Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт визначається за вартістю фактично виконаних робіт, згідно підписаним актам виконаних робіт. Обсяги робіт визначені у дефектному акті(додаток № 1), склад витрат і вартість виконання окремих робіт визначені у додатку №2 до договору. Оплата виконаних робіт здійснюється згідно рахунку у терміни визначені чинним законодавством( п.2.2,2.4 договору).
Строк дії визначений сторонами у п.6.3 договору, а саме до 31.12.2007р.
Як пояснили представники сторін ніяких додатків до договору ними не підписувалось та обсяги робіт у договорі, які необхідно було виконувати підряднику, не визначено. Обсяг фактично виконаних робіт зазначено у актах виконаних робіт.
Судом першої інстанції встановлено, що фактично роботи виконувались з жовтня 2007р. по травень 2008р., ремонтувався не тільки корпус № 4, а й корпуси № № 1, 3 та адмінкорпус, каюткомпанія, медкорпус. Оформлені роботи актами виконаних робіт №№ 1-10, підписаними керівниками обох сторін без зауважень, загальна вартість робіт склала 244470 грн., оплачено протягом цього терміну 239795 грн. 74 коп., залишок заборгованості, який позивач просить стягнути склав 4674 грн. 26 коп. ПП ОСОБА_1 виконані також ремонтні роботи, які оформлено актами №№ 11-13. Акти № 11, 12 підписні зі сторони відповідача керівником - директором В.П.Вердишем. Кожен з актів складається з декількох частин. Вартість робіт за актом № 11 склала 22387 грн., в тому числі по каюткомпанії - 353 грн., корп. № 4 - 4715 грн., корп. № 3 - 17319 грн., вартість робіт за актом № 12 - 31297 грн., в тому числі по корп. № 4 - 22764 грн., медкорпусу -7399 грн., корпусу № 1 - 1134 грн. Вартість робіт за актом № 13 склала 2388 грн., в тому числі корп. № 1 - 1884 грн., корп. № 4 - 504 грн. Акт № 13 не підписаний керівником відповідача. Загальна сума заборгованості, яка заявлена позивачем, становить 60746грн.26 коп.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, зокрема договір та акти виконаних робіт, з’ясувавши фактичні відносини сторін з виконання робіт, колегія суддів зазначає наступне.
Оскільки спір виник між суб’єктами господарської діяльності стосовно майново-господарських відносин, то відповідно до п.2 ст.4 та п.1 ст.175 Господарського кодексу України до спірних відносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Господарські зобов’язання виникають, як передбачено ст. 174 ГК України безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.
Згідно статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ст.853 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Отже, за змістом пункту 3.1 договору та наведеної норми, відповідач зобов'язаний прийняти виконані позивачем роботи або відмовитись від їх прийняття, надавши мотивовану відмову. Порядок передачі та прийняття робіт визначений ст.882 ЦК України. Згідно ч.4 цієї норми, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Господарський суд Херсонської області також встановив , що ПП ОСОБА_1 виконані роботи за вказаним договором, які прийняті без зауважень відповідачем, про що складені акти № 10, 11, 12. Зобов'язання з оплати таких робіт відповідачем виконані частково.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, що підрядні роботи вказані у актах № 10,11,12 виконані за договором, оскільки роботи за актами № №10, 11, 12 виконувались у травні –червні 2008року, а договір від 01,10.2007р. діє згідно п. 6.3 договору до 31.12.07р. та на момент підписання перелічених актів припинив свою дію. Доказів внесення змін до договору та продовження дії договору сторонами не надано. Інших договорів на виконання ремонтних робіт сторонами не укладалось. Крім того, предметом договору було виконання ремонту спального корпусу №4, а за актами також виконувались роботи з ремонту каюткомпанії, спального корпусу№1, №3 та медкорпусу. Отже, колегія суддів дійшла висновку, що виконання позивачем ремонтних робіт за підписаними актами виконаних робіт за період після припинення дії договору є позадоговірними.
Факт виконання робіт за актом виконаних робіт №13 не підписаним відповідачем, останній взагалі заперечує. Докази, які б підтверджували виконання вказаних у акті № 13 робіт в матеріалах справи відсутні.
За умовами п.2.2 договору замовник зобов’язується здійснити оплату згідно рахунку за фактичні виконані роботи, які підтверджуються підписаним сторонами актом виконаних робіт за поточний місяць.
Пунктом 2.4 договору сторони передбачили, що оплата виконаних робіт здійснюється у строки, встановлені чинним законодавством.
Строк оплати виконаних позивачем робіт після припинення дії договору від 01.10.07р. сторонами не узгоджувався.
Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що строк оплати за виконані після 31.12.07р. роботи за актами виконаних робіт, що містяться в матеріалах справи не настав, так як рахунків чи вимоги про оплату в установленому порядку відповідач від позивача не отримував, проте господарський суд Херсонської області в своєму рішенні визнав доведеним факт надіслання відповідачу цих рахунків електронною поштою, незважаючи на те, що відповідач заперечував цей факт.
Колегія суддів зазначає, що зі звітів про використання апарату факсимільного зв’язку, що містяться в матеріалах справи (т.1 а.с. 67, 75, 82, 87) неможливо встановити, які саме повідомлення передавалися позивачем апаратом та за яким телефонним номером.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що претензією від 28.07.2008р. він звернувся до відповідача з вимогою повернути борг у сумі 60572грн. (т.1, а.с. 53) та на підтвердження надає звіт про відправку факсимільного повідомлення (т.1. а.с. 54), але зі змісту вказаного звіту вбачається, що логотип відправника зазначений, як «Стройцентр». Однак доказів того, що факс і логотип належить позивачу, а факсове повідомлення відправлене саме відповідачу та відправлено було саме вимогу про сплату боргу, належними доказами не підтверджено.
Відтак, позивач не надав належних доказів пред’явлення вимоги (претензії) відповідачу про сплату виконаних робіт за актами виконаних робіт, яким обґрунтовані позовні вимоги, та отримання ним такої вимоги, тому строк виконання зобов’язань з оплати за цими документами не настав.
За таких обставин, вимоги заявлені з підстав зазначених у позові задоволенню не підлягають.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що стягнення судом першої інстанції з відповідача 60746грн.26коп. основного боргу є безпідставним, оскільки позивач не довів наявність правових підстав у розумінні статей 33, 34 ГПК України, для стягнення з відповідача суми заявленої у позові.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що господарський суд Херсонської області не повністю з’ясував усі обставини справи та не надав належної правової оцінки наданим позивачем документам, як допустимим доказам по справі, що призвело до прийняття неправильного рішення у справі.
За таких обставин, висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача заявлених сум у позові є передчасним, оскільки суд першої інстанції не з’ясував вищезазначених обставин справи, що призвело до прийняття господарським судом незаконного рішення.
У зв’язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити, а рішення господарського суду Херсонської області від 21.11.2008р. у справі № 8/453-08 слід скасувати.
Колегія суддів звертає увагу позивача на те, що останній не позбавлений права пред’явити вимогу відповідачу про сплату виконаних робіт та звернутися з відповідною позовною заявою до суду про стягнення оплати вартості їх виконання.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на позивача.
Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Скадовський оздоровчий комплекс «Червоні вітрила», м.Херсон задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 21.11.2008р. у справі № 8/453-08 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) смт.Білозерка Херсонська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Садовський оздоровчий комплекс «Червоні вітрила» (ідентифікаційний код 34781572), м. Херсон 303грн.73коп. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.
Видачу наказу доручити господарському суду Херсонської області.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.