У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
09.04.09 Справа №10/703/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М.
при секретарі Савченко Ю.В.
за участю представників позивача: ОСОБА_1, довіреність № 589 від 11.03.2008 р., представник відповідача: Кравченко М.В., довіреність № 1 від 20.01.2009 р.; представник третьої особи: Корепін Д.О., довіреність № 169/01-12 від 22.01.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 10/703/08 та апеляційну скаргу Управління житлового господарства Запорізької міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 02.12.2008 р. у справі № 10/703/08;
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя;
до відповідача Управління житлового господарства Запорізької міської ради, м. Запоріжжя;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління у справах приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя;
про стягнення суми
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.12.2008 р. у справі № 10/703/08 (суддя Алейнікова Т.Г.) позов задоволено. Стягнуто з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 65367,6 грн. Судові витрати покладено на відповідача.
Рішення суду прийнято з посиланням на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. 787 ЦК України, п. 6.3 договору та мотивовано тим, що поліпшення, які були проведені позивачем не можуть бути відокремлені від об’єкту оренди, у зв’язку з чим, відповідач зобов’язаний здійснити повернення позивачу вартості здійснених за погодженням сторін поліпшень орендованого майна. Однак, у добровільному порядку відповідач повернути гроші відмовився, тому суд першої інстанції визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 02.12.2008 р. у даній справі та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, з тих підстав, що висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають обставинам справи і рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач не є стороною у договорі купівлі – продажу об’єкта права комунальної власності № 203/08 від 30.09.2008 р., а тому є неналежним відповідачем, на думку останнього. Зокрема, поліпшення у розмірі 65537,6 грн. сплачувалось на рахунок управління у справах приватизації, а тому позов пред’явлено до Управління житлового господарства Запорізької міської ради безпідставно, зазначає скаржник.
Відзивів на апеляційну скаргу позивач та третя особа суду апеляційної інстанції не надали.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 25 грудня 2008 р. у справі № 10/703/08 апеляційна скарга відповідача прийнята та призначена до розгляду на 12.02.2009 р.
12.02.2009 р. ухвалою суду апеляційної інстанції розгляд справи було відкладено на 24.03.2009 р. та одночасно на підставі статті 27 ГПК України залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління у справах приватизації Запорізької міської ради.
У судовому засіданні, яке відбулося 24.03.2009 р. розгляд справи було відкладено на 09.04.2009 р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 677 від 08.04.2009 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого Хуторного В.М. (доповідач), Шевченко О.М., Яценко О.М., даною колегією прийнято постанову.
За згодою представників сторін та третьої особи, судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення, та за їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
За умовами договору оренди нерухомого майна № 1730/999 від 13.12.2005 р., ПП ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування вбудовані нежитлові приміщення першого поверху гуртожитку № 70 загальною площею 103,6 кв. м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1. На момент укладання договору, нерухомість була власністю держави та перебувала на балансі ВАТ «Запоріжсільбуд».
13.12.2005 р. відбулась фактична передача майна зі складанням акту прийому - передачі (додаток № 2 до договору оренди (т. 1, а. с.16).
Рішенням Запорізької міської ради від 28.02.2006 р. № 66/1, гуртожиток, в якому знаходився об’єкт оренди, було передано до комунальної власності Запорізької міської ради та постановлений на баланс КП «РЕПОГ».
У зв’язку з чим, до названого договору оренди додатковою угодою № 1 від 01.03.2006 р. було внесено зміни щодо орендодавця, зокрема, Управління житлового господарства Запорізької міської ради. (т. 1, а. с. 20-22).
Згідно рішення Запорізької міської ради № 18 від 17.10.2007 р. «Про приватизацію майна, що було предметом оренди, шляхом викупу», ПП ОСОБА_1, на підставі договору купівлі – продажу права об’єкта комунальної власності, придбав у власність об’єкт оренди, що перебував у нього в користуванні.
Так, до позивача згідно умов договору купівлі-продажу перейшло майно у вигляді нежитлових приміщень першого поверху (літ. А-4), а саме: приміщення № 70 площею 102,7 кв. м. та приміщення № 71 площею 110,1 кв. м. Майно було передано у власність позивача згідно акту прийому – передачі об’єкта приватизації від 10.10.2008 р. на загальну суму 348559,20грн. (т. 1, а. с. 39).
Висновком спеціаліста – оцінщика, який провів оцінку орендованого позивачем майна на підставі договору № 149/п від 15.08.2008 р. про проведення незалежної оцінки, було визначено вартість об’єкту оцінки та ринкову вартість станом на 31.07.2008 р.
Позивач свої вимоги обґрунтовує посиланням на п. 10.7 договору № 1730/999 оренди державного нерухомого майна та статтею 778 ЦК України.
Так, зі змісту п. 10.7 названого договору слідує, що у разі розірвання або припинення дії цього Договору, поліпшення орендованого майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від орендованого Майна без заподіяння йому шкоди, є власністю Орендаря.
Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених Орендарем без згоди Орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для орендованого майна, компенсації не підлягають.
Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 778 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користуванню річчю.
Проте такі обґрунтування позовних вимог та висновок суду щодо їх задоволення є помилковим з огляду на таке.
Норма ст. 778 ЦК України є загальною по відношенню до спеціальній – ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якою встановлено: якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти, якщо інше не визначено договором оренди.
Договором оренди (п. 6.3 Договору оренди) передбачено, що питання проведення поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від орендованого майна без заподіяння йому шкоди (невід'ємні поліпшення) вирішуються за домовленістю сторін договору в письмовій формі (п. 6.3 в редакції Додаткової угоди від 1.03.2006 р.).
Рішенням Запорізької міської ради № 478/2 від 22.12.2005 року затверджено Положення про порядок визначення витрат орендаря на поліпшення орендованого майна та умов їх компенсації, згідно з п. 3.1 якого, в залежності від подальшого використання майна, договір оренди дія, якого припиняється або розривається, витрати на здійснення орендарем поліпшень об'єкту оренди, якщо інше не встановлено договором компенсується при приватизації об'єкту оренди орендарем, що провів поліпшення за рахунок зменшення вартості майна, визначеної шляхом незалежної оцінки, на суму, що дорівнює ринковій вартості невід'ємних поліпшень, але не більшу ніж фактично витрачені орендарем кошти на їх проведення.
Пунктом 10.7.1 Договору оренди (в редакції Додаткової угоди від 1.03.2006 р.) встановлено: «Якщо «Орендар» за рахунок власних коштів здійснив за згодою «Орендодавця» поліпшення орендованих приміщень без заподіяння їм шкоди, витрати «Орендаря» компенсуються: При приватизації об’єкту оренди за рахунок зменшення вартості приміщення визначеної експертним шляхом, на суму коштів, фактично витрачених «Орендарем» на здійснення невід’ємних поліпшень, як що це майно викупляється «Орендарем», здійснивши ці поліпшення.»
Позивач не скористався своїм правом на компенсацію зроблених ним поліпшень при приватизації об'єкту оренди шляхом зменшення вартості майна, тому на цей час у відповідача відсутні правові підстави для компенсації вартості невід’ємних поліпшень, зроблених позивачем під час оренди.
За таких обставин, висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 65367 грн. 60 коп. є не правильним, у зв’язку з чим, рішення господарського суду Запорізької області від 02.12.2008 р. у справі № 10/703/08 підлягає скасуванню, а в позові слід відмовити.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на позивача.
Керуючись ст. 49, ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління житлового господарства Запорізької міської ради задовольнити. Рішення господарського суду Запорізької області від 02.12.2008р. у справі № 10/703/08 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Управління житлового господарства Запорізької міської ради, – 326 грн. 84 коп. державного мита за розгляд справи у Запорізькому апеляційному господарському суді.
Видачу наказу доручити господарському суду Запорізької області.
Головуючий суддя Хуторной В.М.
судді Хуторной В.М.