У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.09.08 Справа №15/90-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Кричмаржевський В.А. , Мірошниченко М.В.
при секретарі: Акімовій Т.М.
за участю представників
позивача: ОСОБА_1, приватний підприємець;
ОСОБА_2, дов. № 02-ЮР від 08.02.2008 р.
відповідача: не з’явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 05.08.2008 р.
у справі № 15/90-08
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон
73000, АДРЕСА_1
до Відкритого акціонерного товариства “Херсонські комбайни”, м. Херсон
73026, м. Херсон, вул. Тираспольська, 1
про стягнення 84.686,66 грн.
Встановив:
Приватний підприємець ОСОБА_1, м. Херсон, (далі - позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Херсонські комбайни”, м. Херсон, (далі – відповідач) про стягнення 84.686,66 грн., які складаються з 53.193,50 грн. основного боргу за договорами підряду: № 21У-249/05 від 01.09.2005 р., № 21У-113/06 від 08.09.2006 р., 31.493,16 грн. пені за неналежне виконання умов договорів.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 05.08.2008 р. у справі № 15/90-08 (суддя Клепай З.В.) в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду мотивовано наступним.
На підставі п. 8.13 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано доказів того, що він у місячний термін звернувся до боржника або в господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство про визнання його кредитором у справі № 12/129-Б-07. За таких умов підстав для задоволення позову не вбачається.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 05.08.2008 р. у справі № 15/90-08 прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить скасувати його й прийняти нове рішення по суті позовних вимог. Позивач зазначає, що ГПК України і Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містять приписів про заборону для суду вирішення спорів по суті, якщо стосовно боржника порушено справу про банкрутство. До того ж Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193, на яких ґрунтується оскаржуване рішення господарського суду, не мають для суду рекомендаційний характер і не є обов’язковими при прийнятті рішень.
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з’явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі ст. 96 ГПК України, за наявними в ній матеріалами
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1811 від 24.09.2008 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого - Коробки Н.Д., суддів: Кричмаржевського В.А., Мірошниченка М.В.
За клопотанням представників позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації та за їх згодою у судовому засіданні 25.09.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представника позивача, колегія суддів встановила наступне.
Правовідносини між сторонами врегульовані договором підряду № 21У-249/05 від 01.09.2005 р., доповненим додатковими угодами: № 1 та № 2 від 01.08.2006 р. (далі – Договір-1), а також договором підряду № 21У-113/06 від 08.09.2006 р. (далі – Договір-2), згідно з умовами яких позивач зобов’язується на власний ризик, за завданням відповідача, виконати роботи по капітальному ремонту підкранових шляхів в РМЦ (за Договором-1) підкранових шляхів на термічній ділянці МСП (за Договором-2) відповідно до калькуляції кошторисної вартості операцій, які виконуються, яка є невід’ємною частиною Договорів, а відповідач зобов’язується прийняти і оплатити виконані роботи на умовах, викладених в Договорах.
Відповідно до п. 1.2 Договорів підтвердженням виконання робіт відповідачем і підставою для оплати робіт є акт приймання-передачі виконаних робіт, який укладається сторонами не пізніше 5 (п’яти) днів з дня прийняття звіту позивача про використання матеріалу відповідача.
Вартість ремонту, який проводиться за Договором-1, встановлюється в гривнях і складає 126.506,00 грн. без врахування ПДВ (п. 3.1 Договору-1 в редакції додаткової угоди № 2 від 01.08.2006 р.).
Вартість ремонту, який проводиться за Договором-2, встановлюється в гривнях і складає 48.456,00 грн. без врахування ПДВ (п. 3.1 Договору-1).
Кінцевий розрахунок проводиться на підставі акту про виконані роботи, підписаного двома сторонами, і рахунку на оплату, виставленого позивачем, не пізніше 5 (п’яти) днів з дня підписання акту виконаних робіт (п. 3.4 Договору-1). Аналогічну редакцію містить п. 3.3 Договору-2.
Договори набувають сили з моменту їх підписання і діють до 29.12.2006 р., до 31.12.2006 р. відповідно, а в частині виконання зобов’язання до повного їх виконання (п.п. 8.1 Договорів).
Позивач виконав передбачені Договорами роботи на загальну суму 115.225,00 грн., що підтверджується двосторонніми підписаними актами приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2В за серпень 2006 р. (за Договором-1), за листопад 2006 р. (за Договором-2), а також двостороннім підписаним актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2007 р. (а.с. 12 – 26, 28).
Відповідач свої зобов’язання за Договорами щодо оплати виконаних робіт виконав частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 53.193,50 грн.
Стягнення з відповідача на користь позивача 84.686,66 грн., які складаються з 53.193,50 грн. основного боргу за Договорами, 31.493,16 грн. пені за неналежне виконання умов Договорів, стало предметом спору у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 99 та ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Херсонської області від 26.06.2007 р. порушено справу № 12/129-Б-07 про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Херсонські комбайни”, м. Херсон, (відповідача у цій справі).
26.10.2007 р. в газеті «Голос України» було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ “Херсонські комбайни”, м. Херсон.
Згідно з п. 8.13 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон) Закон і ГПК України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також на вирішення спору за цим позовом по суті. Верховний Суд України у своїй постанові від 18.03.2002 р. у справі N 01-10/16 зазначив, що порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п.1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справу про банкрутство. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підстави для задоволення позову відсутні.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.
У зв’язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон, залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 05.08.2008 р. у справі № 15/90-08 – без змін.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Кричмаржевський В.А. Мірошниченко М.В.