У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.08.08                                                                                       Справа №16/146-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Колодій Н.А.  , Яценко О.М.

при секретарі: Пересаді О.В.  

за участю представників

позивача:  Чернишева С.В., дов. № 4028/517 від 29.01.2008 р.;

                   Доля Д.В., дов. № 4028/1161 від 04.03.2008 р.

відповідача: не з’явився  

розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю “Медично – санітарна частина” Медичного центру “Богдан”, м. Нова Каховка Херсонської області (вхід. № 05-18/1-554, вхід. № 05-18/1-555)

на рішення господарського суду Херсонської області від 05.06.2008 р.

у справі № 16/146-08               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Новокаховський електромашинобудівний завод”, м. Нова Каховка Херсонської області

74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 35

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Медично – санітарна частина” Медичного центру “Богдан”, м. Нова Каховка Херсонської області

74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 35

про стягнення 20.653,47 грн.

та за зустрічної позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Медично – санітарна частина” Медичного центру “Богдан”, м. Нова Каховка Херсонської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Новокаховський електромашинобудівний завод”, м. Нова Каховка Херсонської області

про визнання договору оренди будівлі поліклініки № 9-1/06 від 01.02.2006 р. недійсним, відшкодування вартості сплаченої орендної плати у сумі 68.636,48 грн. та відшкодування збитків у сумі 77.908,52 грн.

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Новокаховський електромашино-будівний завод”, м. Нова Каховка Херсонської області, (далі - позивач) звернувся в господарський суд Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Медично – санітарна частина” Медичного центру “Богдан”, м. Нова Каховка Херсонської області, (далі – відповідач) про стягнення 20.653,47 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди будівлі поліклініки № 9-1/06 від 01.02.2006 р.

До прийняття рішення у справі відповідач звернувся до позивача з зустрічним позовом про визнання договору оренди будівлі поліклініки № 9-1/06 від 01.02.2006 р. недійсним, відшкодування вартості сплаченої орендної плати у сумі 68.636,48 грн. та відшкодування збитків у сумі 77.908,52 грн.

Ухвалою від 07.05.2008 р. у цій справі господарський суд Херсонської області прийняв зустрічний позов для розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.06.2008 р. у справі               № 16/146-08 (суддя – Немченко Л.М.) первісні позовні вимоги задоволені, з відповідача на користь позивача стягнуто 20.653,47 грн. заборгованості, 206,79 грн. державного мита, 118,00 грн. втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.      

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач на виконання умов договору оренди не надав суду доказів виконання своїх зобов’язань, оплату за отриманими рахунками не здійснив. Отже первісні позовні вимоги про стягнення 20.653,47 грн. заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено з огляду на те, що судом першої інстанції не знайдено підстав для визнання договору оренди недійсним.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, просить рішення господарського суду  Херсонської області від 05.06.2008 р. у справі № 16/146-08 скасувати, прийняте нове рішення. Відповідач зазначає, що саме через не визначення розміру орендної плати договір оренди було підписано сторонами лише 07.09.2006 р. Також відповідач зазначає, що позивач не довів наявності у нього права власності на об’єкт оренди саме з 01.02.2006 р., внаслідок чого судом першої інстанції невірно встановлений момент виникнення права власності на об’єкт оренди, а отже право позивача надавати нерухоме майно в оренду.  

Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1523 від 13.08.2008 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого – Коробки Н.Д., суддів: Колодій Н.А., Яценко О.М.

Позивач в своєму відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Херсонської області від 05.06.2008 р. у справі № 16/146-08 залишити без змін, а апеляційні скарги – без задоволення. Позивач зазначив, що не дивлячись на підписання договору оренди відповідачем 07.09.2006 р., фактично об’єкт оренди він почав використовувати з 01.02.2006 р. Також позивач наполягає, що згідно з правовстановлюючими документами він набув право власності на об’єкт оренди з 01.02.2006 р., а отже, мав право користуватися, володіти та розпоряджатися власним майном і, зокрема, надавати його в оренду.  

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав Запорізькому апеляційному господарському суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з плановими відпустками уповноважених представників відповідача. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача, за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням представників позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.  

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено договір оренди будівлі поліклініки № 9-1/06, датований 01.02.2006 р. (далі – Договір), за умовами якого позивач зобов’язується надати відповідачу майно, визначене п. 1.2 та зазначене в приймально-передаточному акті, що є невід’ємною частиною Договору, у тимчасове платне користування в оренду, а відповідач зобов’язується прийняти його в користування.

Предметом Договору є будівля поліклініки, інвентарний номер Я185, розташована по вул. Першотравнева, 35-з, оціночна вартість якої складає 492.000,00 грн., що належить позивачу на праві власності, надалі іменоване як «Орендований об’єкт» (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 – 2.4 Договору приймання передача Орендованого об’єкта здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін. При передачі Орендованого об’єкта складається акт приймання-передачі, що підписується членами двосторонньої комісії. Орендований об’єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акта приймання-передачі.

Об’єкт оренди передано позивачем відповідачу, на доказ чого двосторонньою комісією, що складалася з представників сторін, складено і підписано акт приймання-передачі, а.с. 18, т.

Термін оренди встановлюється на строк до 31.12.2006 р. (п. 3.1 Договору).

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором (п. 3.2 Договору).

Згідно з п.п. 4.1 – 4.2 Договору за користування Об’єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату в розмірі 4.920,00 грн. на місяць, з урахуванням ПДВ, і складає 59.040,00 грн./рік. Розмір орендної плати корегується на індекс інфляції щомісячно, згідно з офіційними даними Кабінету Міністрів України. Внесення орендних платежів відповідач робить у грошовій формі щомісячно на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Відповідно до п. 5.1 Договору відповідач зобов’язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками.   Допускається   укладення  господарських  договорів  у спрощений  спосіб,  тобто  шляхом  обміну  листами,  факсограмами, телеграмами,  телефонограмами  тощо,  а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень,  якщо  законом  не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку  укладення  даного виду договорів.

Не дивлячись на підписання відповідачем Договору 07.09.2006 р., колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами склались орендні правовідносини з лютого 2006 р., виходячи з положень ст. 181 ГК України та наступного.

Як свідчать матеріали справи, відповідач користується будівлею поліклініки, розташованою по вул. Першотравнева, 35-з, з 2004 р., що вбачається з договору оренди   № 4001/5079/03/15 від 25.12.2003 р. (а.с. 139 – 142, т. 1). З лютого 2006 р. позивач набув право власності на Об’єкт оренди. Отже, за період з лютого по серпень 2006 р. відповідач за оренду будівлі поліклініки сплачував позивачу на підставі акту приймання-здачі робіт (наданих послуг) від 25.09.2006 р., рахунку-фактури № 7-1031 від 25.09.2006 р. на суму 34.454,26 грн. Про це свідчить платіжне доручення № 1 від 25.09.2006 р. на суму  34.454,26 грн. (а.с. 74, т. 1).

За період з вересня 2006 р. по січень 2007 р. позивачем згідно з умовами Договору нараховано відповідачу до сплати 25.453,47 грн. Уповноваженими представниками сторін складено та підписано за вказаний період акти приймання-здачі робіт (наданих послуг)  (а.с. 23 – 26, т. 1). До сплати позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури за спірний період (а.с. 28 – 32, т. 1).

Взяті на себе зобов’язання за Договором щодо сплати орендних платежів відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по орендній платі за період: вересень 2006 р. - січень 2007 р. в сумі 20.653,47 грн.

Відповідач в своїй зустрічній позовній заяві вважає, що право власності на Об’єкт оренди у позивача виникло 30.05.2007 р., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 30.05.2007 р. Отже, на думку відповідача, зміст Договору суперечить актам цивільного законодавства, тобто ст. ст. 334, 761 ЦК України, а отже зазначений Договір є недійсним в розумінні ст. 215 ЦК України, просить визнати його недійсним, відшкодувати вартість сплаченої на користь позивача орендної плати за новими цінами в сумі 68.636,48 грн. та відшкодувати на підставі ст. 230 ЦК України збитки у сумі 77.908,52 грн.  

Стягнення з відповідача на користь позивача 20.653,47 грн. заборгованості з орендної плати за Договором - за первісним позовом, та визнання недійсним Договору, стягнення з позивача на користь відповідача 68.636,48 грн. відшкодування вартості сплаченої орендної плати та збитків у сумі 77.908,52 грн. – за зустрічним позовом, стало предметом спору у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 99 та 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в       ст. 193 Господарського кодексу України.

Стаття 283 ГК України закріплює, що за  договором  оренди одна сторона (орендодавець)  передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю    незалежно   від   наслідків   своєї   господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідач ні суду першої, ні апеляційної інстанції доказів виконання зобов’язань за вищевказаний період часу за Договором не надав, оплату за отриманими рахунками не здійснив. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції стосовно того, що вимоги в частині стягнення боргу по орендній платі обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Вимоги відповідача за зустрічним позовом є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до протоколу засідання спостережної ради № 12 від 01.02.2006 р.        (а.с. 115 – 120, т. 1), ЗАТ "Завод крупних електричних машин", який є учасником позивача (згідно з Статутом ТОВ “Новокаховський електромашинобудівний завод”), прийняв рішення про визначення додаткового внеску ЗАТ "ЗКЕМ" до статутного капіталу позивача.

Одним з активів, що передався до статутного капіталу позивача, була нежитлова будівля поліклініки, всього площею 3.338,7 кв.м., за інвентарним номером після інвентаризації БТІ - Я185, розташована за адресою: вул. Першотравнева, 35-з.

На виконання протоколу спостережної ради № 12 від 01.02.2006р. актом прийому-передачі основних засобів  02.02.2006р ЗАТ “ЗКЕМ” передав на баланс позивача будівлю поліклініки за інвентарним номером Я185, що  підтверджено видатковою накладною №КМ-0000471 від 02.02.2006 р. та податковою накладною №150/7 від 28.02.2006р.

Актом прийому-передачі додаткового внеску до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод" від 28.02.2006 р. підтверджена передача у власність позивача нежитлової будівлі поліклініки, розташованої за адресою вул. Першотравнева, 35-з.

Отже, в даному випадку правочином є передача додаткового внеску до статутного капіталу товариства, згідно з волевиявленням ЗАТ "Завод крупних електричних машин" позивач набув право власності на Об’єкт оренди.

Однією з ознак юридичної особи є майнова  відокремленість.  А саме, при створенні  юридичної  особи  засновники  наділяють  її майном, закріплюючи  його,  як  правило,  на  праві  власності,  і юридична особа  як  власник  має право через свої органи володіти, користуватися та розпоряджатися майном. Цивільним кодексом України встановлено,  що  господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як  вклад до статутного (складеного) капіталу (частина перша статті 115). Отже, суб'єктом права приватної власності не є засновники  юридичної  особи  (які  набувають  лише корпоративних прав  відносно  такої  юридичної  особи),  а  є саме юридична особа.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що товариство набуває права власності на майно, яке передають учасники як внесок до статутного фонду,  з дня його передачі, тобто в даному випадку з 01.02.2006 р.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон) державна реєстрація речових прав  на  нерухоме  майно  та  їх обмежень  (далі  - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення,  переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень,  що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру  речових  прав  на  нерухоме майно та їх обмежень.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції правомірно зазначено, що предметом Договору було майно, яке на час укладання цього Договору належало позивачу на праві  власності, а Договір був укладений з дотриманням всіх передбачених законодавством вимог.

Тобто підстави для визнання Договору недійсним відсутні. До того ж, як вже зазначалось вище, відповідач дійсно прийняв у позивача Об’єкт оренди, володів і користувався ним, а також здійснював часткову оплату орендних платежів.

Отже позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та наступним.  

Таким чином, враховуючи вищевикладене, підстави для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Медично – санітарна частина” Медичного центру “Богдан”, м. Нова Каховка Херсонської області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду  Херсонської області від 05.06.2008 р. у справі            № 16/146-08 - без змін.

  

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Колодій Н.А.  Яценко О.М.