У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29.05.08                                                                                               Справа №4/33-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Мірошниченко М.В.  , Хуторной В.М.

при секретарі:   Шерник О.В.     

За участю:

представника позивача:        Гераскін В.Д., дов. № 1 від 21.01.2008 р.   

представника відповідача:    ОСОБА_2, приватний підприємець

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Ринок «Овощной» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Авалон», м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської області від 25.03.2008 року у справі            № 4/33-08

про стягнення 45.205,58 грн.

Встановив:

22.12.2007 р. Дочірнє підприємство «Ринок «Овощной» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Авалон», м. Херсон, (далі – позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Херсон, (далі – відповідач) про стягнення 45.205,58 грн. збитків, які складаються з 15.704,38 грн. вартості спожитої електроенергії і 29.501,20 грн. за розміщення обладнання і зайняття рибного ряду. Свої вимоги позивач обґрунтував ст. ст. 49, 173, 174, 175, 193, 216, 217, 218, 224, 225 ГК України, ст. ст. 11, 13, 15, 16, 22, 51, 52, 509, 526, 527, 610, 611, 612 ЦК України.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.03.2008 року у справі            № 4/33-08 (суддя Ємленінова З.І.) у позові Дочірнього підприємства «Ринок «Овощной» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Авалон», м. Херсон, відмовлено. Рішення суду мотивовано наступним.

Документального підтвердження вини відповідача в спричиненні саме зазначеного в позові розміру збитків та обґрунтування складу і розміру збитків позивач не надав. Позивачем не підтверджено належними доказами кількість торгівельних місць, зайнятих відповідачем, розміщення певного обладнання відповідної потужності у зазначений в позові період, а також розрахунок суми позову щодо вартості торгового і ринкового збору та витрат, понесених ним у зв’язку зі сплатою вартості реально спожитої відповідачем кількості електричної енергії.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач, звернувся до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить вищевказане рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач стверджує, що ним надано достатньо доказів щодо порушення його прав з боку відповідача, доведено причинний зв'язок між діями відповідача та розміром спричинених збитків, а також належно обґрунтовані розрахунки цих збитків, але суд не дав належну оцінку всім доказам, які долучені до справи.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 07.05.2008 р. апеляційна скарга прийнята до розгляду судове засідання призначено на 29.05.2008 р.

Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1041 від 29.05.2008 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого – Коробки Н.Д., суддів: Мірошниченка М.В., Хуторного В.М.

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач вважає, що в правовідносинах, які склалися між сторонами, неможливо утворити заборгованість за два роки. На думку відповідача, позивачем не надано доказів, зайняття відповідачем саме восьми торговельних місць. Судом першої інстанції не досліджено технічні характеристики майна.  

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за їх згодою у судовому засіданні 29.05.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Між позивачем та відповідачем склалися правовідносини, які регулюються «Правилами торгівлі на ринках», затверджені наказом N 57/188/84/105 від 26.02.2002 р. Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України (далі – Правила торгівлі на ринках). Ці Правила визначають вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку  ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них  сільгосппродуктів, продовольчих  і  непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства.  

Ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку,  функціональними обов'язками якого є  надання  послуг та створення  для  продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (пункт 2 Правил).

Вказані Правила не передбачають обов’язкового укладення продавцем та адміністрацією ринку письмової угоди (договору) на надання торговельного місця.

В період з 01.04.2006 р. по 15.10.2007 р. відповідач займала територію рибного ряду ринку, який налічує вісім торговельних місць, що вбачається із схеми торгових зон Ринку «Овощной», затвердженої директором ДП «Ринок «Овощной» та узгодженої Головним Державним Санітарним лікарем м. Херсону (а.с. 23, т. 1).

Відповідачем на вказаних торговельних місцях розміщено наступне майно: холодильна вітрина «Таир», морозильна камера «МОRS», холодильник побутовий «Донбас», холодильна камера, морозильна камера, стіл металевий саморобний.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.05.2007 р. у справі           № 14/108-пн-07, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.09.2007 р., відповідача зобов’язано усунути перешкоди в роботі позивача шляхом вивільнення території ринку, забрати з території ринку вищезазначене майно.

Як вбачається з матеріалів справи, у вищевказаний період (з 01.04.2006 р. по 15.10.2007 р.) відповідач здійснював на території позивача торговельну діяльність, а отже повинен оплачувати спожиту електроенергію, ринковий збір, за утримання торговельного місця.

На підтвердження знаходження відповідача у спірний період на території позивача і здійснення ним торговельної діяльності позивачем надано наступні докази: по-перше, це рішення господарського суду Херсонської області від 24.05.2007 р. у справі № 14/108-пн-07, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.09.2007 р., документи виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду № 14/108-пн-07, виданого на виконання вищевказаного рішення господарського суду (а.с. 49 – 52, т. 2). Також в якості належних доказів колегією суддів приймається заява відповідача від 22.03.2006 р. до Міського відділу боротьби з економічними злочинами УМВС в Херсонській області (а.с. 48 – 49, т. 1), лист відповідача, надісланий позивачу 07.02.2007 р. (а.с. 55, т. 1), приписи Управління ветеринарної медицини в місті Херсоні, Акти санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта, постанови про накладення штрафу Державної санітарно-епідеміологічної служби України, протоколи про порушення санітарних норм Державної санітарно-епідеміологічної служби України (а.с. 85 – 86, 88 – 103, т. 1).

Зобов’язання оплачувати ринковий збір, утримання торговельного місця закріплено Правилами торгівлі на ринках, розмір та порядок обчислення закріплено в Положенні про порядок обчислення та надходження до бюджету ринкового збору, затвердженому рішенням міської ради від 23.12.2005 р. № 998, а також в Переліку платних послуг, які надаються на території ДП «Ринок «Овощной», затвердженому наказом № 5 від  03.04.2006 р. директора ДП «Ринок «Овощной» (а.с. 24 – 25, 138, т. 1).   

За період з 01.04.2006 р. по 15.10.2007 р., згідно з розрахунком позивача, відповідачу нараховано до сплати 29.501,20 грн. ринкового збору, плати за утримання торговельного місця.  

Спожиту за спірний період електроенергію ДП «Ринок «Овощной» оплачував ТОВ «Авалон», оскільки прямого договору з енергопостачальною організацією (ВАТ «ЕК «Херсонобленерго») у нього не було. Витрати позивача на оплату електроенергії підтверджуються матеріалами справи (а.с. 63 – 84, т. 1, а.с. 1 – 39, т. 2). Потужність розміщеного відповідачем на території позивача електрообладнання: холодильна вітрина «Таир» - 230 Вт, морозильна камера «МОRS» - 238 Вт, холодильник побутовий «Донбас» -160 Вт, холодильна камера – 1740 Вт, морозильна камера – 210 Вт, лампа освітлення –  100 Вт підтверджується матеріалами справи, а саме: фотографії технічних характеристик обладнання, акт від 10.10.2007 р., складений комісією в складі уповноважених представників позивача і відповідача (а.с. 107 – 110, т. 1).     

За період з 01.04.2006 р. по 15.10.2007 р., згідно з розрахунком позивача, відповідач повинен відшкодувати позивачу 15.704,38 грн. за спожиту електроенергію.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 23 від 15.10.2007 р. (а.с. 32 – 33,   т. 1), в якій просив провести розрахунки за використану електроенергію в сумі з   15.704,38 грн. та сплатити за розміщення обладнання і зайняття рибного ряду в розмірі 29.501,20 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату вищевказаних платежів за спірний період: ринковий збір, утримання торговельного місця на суму 6.636,01 грн., електроенергія – 3.120,00 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 63 – 75, т. 2).

Як вже зазначалось вище, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на наступні норми законодавства: ст. ст. 49, 173, 174, 175, 193, 216, 217, 218, 224, 225 ГК України, ст. ст. 11, 13, 15, 16, 22, 51, 52, 509, 526, 527, 610, 611, 612 ЦК України.

Стягнення з відповідача на користь 45.205,58 грн., які складаються з 15.704,38 грн. вартості спожитої електроенергії і 29.501,20 грн. заборгованості по ринковому збору та утриманню торговельного місця, стало предметом спору в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 99 та 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, правовідносини між сторонами регулюються Правилами торгівлі на ринках.

Згідно з п.п. 18, 19 вказаних Правил за  право   займання   торговельного   місця   на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством. За окрему плату продавцям можуть надаватися такі послуги: бронювання торговельних місць,    прокат торговельного інвентарю,  обладнання, засобів вимірювальної техніки, санітарного одягу,  зберігання особистих речей і продукції в камерах схову, на складах і в холодильниках,  зважування на товарних вагах, розрубка м'яса (рубачами м'яса  ринку),  утримання  торговельного  місця  в належному стані, інформаційні оголошення рекламного та довідкового характеру,  забезпечення місцями в готелях і  на  автостоянках  за наявності     їх     на    ринку,    консультації    спеціалістів, вантажно-розвантажувальні роботи і транспортні послуги,  приймання для  подальшого  продажу сільгосппродуктів та інших товарів у бюро торгових послуг тощо. Тарифи  на  послуги  ринку,  що  пов'язані  із  забезпеченням діяльності  ринкового господарства,  установлюються адміністрацією ринку  відповідно  до чинного законодавства.

Продавці  на ринках зобов'язані сплатити ринковий збір до початку торгівлі.  Справляння ринкового збору,  плати за утримання торговельного  місця  в  належному  стані  й  інші  послуги  ринку здійснюють   касири   та   контролери   ринку   із   застосуванням реєстраторів  розрахункових  операцій  відповідно  до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів  розрахункових  операцій  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з видачею касових чеків (абз. 1 п. 23 Правил торгівлі на ринках).

Документи про сплату  ринкового  збору  та  за  утримання торговельного   місця   в   належному  стані  повинні  зберігатися продавцем до закінчення торгівлі (п. 24 Правил торгівлі на ринках).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст.193 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по ринковому збору та утриманню торговельного місця за період з 01.04.2006 р. по 15.10.2007 р. підлягають задоволенню частково в сумі     22.865,19 грн. з урахуванням часткової оплати відповідачем. Довідка-розрахунок від 27.05.2008 р., надана позивачем Запорізькому апеляційному господарському суду, в якій позивач зазначає, що відповідач займав 11 торговельних місць, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджена документально.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не встановлено договором або законом (п. 1 ст.614 ЦК України). Тобто наявність вини є обов'язковою підставою для притягнення до відповідальності лише тих випадках якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

        Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічна норма права міститься в ст.22 Цивільного кодексу України.

Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу господарського правопорушення: порушення права; завдання збитків та причинний зв’язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 21.09.2007 р. у справі № 14/108-пн-07 встановлено вчинення з боку відповідача триваючого цивільного правопорушення, яке тривало на момент прийняття вказаної постанови і впливало на права та законні інтереси позивача.

Факти, встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ст. 35 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді відшкодування витрат за спожиту електроенергію підлягають задоволенню частково в сумі 12.584,38 грн. з урахуванням часткової оплати відповідачем.

Таким чином, апеляційна скарга Дочірнього підприємства «Ринок «Овощной» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Авалон», м. Херсон, підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду Херсонської області від 25.03.2008 року у справі № 4/33-08 частковому скасуванню через невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи і порушення норм матеріального права.  

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід віднести на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                       Постановив:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Ринок «Овощной» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Авалон», м. Херсон, задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 25.03.2008 року у справі        № 4/33-08 скасувати частково й прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2, м. Херсон, на користь Дочірнього підприємства «Ринок «Овощной» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Авалон», м. Херсон, 12.584,38 грн. збитків, 22.865,19 грн. заборгованості по ринковому збору та утриманню торговельного місця, 354,50 грн. державного мита, 92,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2, м. Херсон, на користь Дочірнього підприємства «Ринок «Овощной» Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Авалон», м. Херсон, 177,25 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу відповідних наказів із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Херсонської області.   

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Мірошниченко М.В.  Хуторной В.М.