ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
05.03.2007 |
Справа №2-16/17442-2006А |
10 годин 50 хвилин
За адміністративним позовом - СПД ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)
До відповідача - ДПІ в м. Сімферополі (вул. М.Залки, 1/9, м. Сімферополь, 95000)
Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкцій.
Суддя В.А.Омельченко
Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :
20.02.2007 р.
Від позивача: ОСОБА_2 -предст. дов. б\н від 15.06.06 р., ОСОБА_3- адвокат, ордер від 20.11.06 р.
Від відповідача : Шиленко О.В. держ. под. інспектор, дов. № 18334/9/10 від 15.12.05 р.
05.03.2007 р.
Від позивача: ОСОБА_2 -предст. дов. б\н від 15.06.06 р., ОСОБА_3- адвокат, ордер від 20.11.06 р.
Від відповідача : Єльцов В.В. - ст. держ. под. інспектор, дов. № 19409/9/10 від 06.11.06 р.
Суть спору - СПД ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АРК з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства до відповідача Державної податкової інспекції м. Сімферополя про визнання перевірки ДПІ у м. Сімферополі магазина по АДРЕСА_2, що належить СПД ОСОБА_1, від 14.04.2006 - недійсною, як такою, що не відповідає вимогам закону, відміну податкового повідомлення - рішення НОМЕР_1 від 14.04.2006 року про нарахування штрафних санкцій в розмірі 250 грн., відміну рішення НОМЕР_2 від 14.04.2006 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 4571,25 грн., а також стягнення з ДПІ у м. Сімферополі моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що проведена перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обороту СПД ОСОБА_1 яка проводилася 05.04.2006 року не відповідає нормам діючого законодавства. На думку позивача права на проведення перевірки у відповідача не має, оскільки як вважає позивач не має підстав для проведення ні планової ні позапланової перевірки, тим паче на проведення оперативної перевірки як то вважає позивач, що була проведена оперативна перевірка.
Відповідач проти задоволення позову заперечує, при цьому вказує, що перевірка проводилась у встановленому законом порядку.
12 лютого 2007 року позивач звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 155 КАСУ та вказує, що в процесі розгляду справи позовні вимоги в частині визнання перевірки ДПІ у м. Сімферополі магазина по АДРЕСА_2, що належить СПД ОСОБА_1, від 14.04.2006 - недійсною, як такою, що не відповідає вимогам закону, а також стягнення з ДПІ у м. Сімферополі моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. були уточнені то вказані вимоги позивач відкликає.
Вказане клопотання судом було задоволено.
В ході розгляду справи була оголошена перерва судового засідання в порядку ст. 150 КАС України, після закінчення якої провадження по справі було продовжено.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 05.03.2007 року.
Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -
В С Т А Н О В И В :
05 квітня 2006 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі була проведена перевірка контролю за здійсненням розрахунковими операцій в сфері готівкового та безготівкового обороту суб'єктами підприємницької діяльності, про що був складений акт НОМЕР_3.
На підставі акту перевірки від 05.04.2006 року позивачу 14.04.2006 року було винесено податкове повідомлення - рішення НОМЕР_1 яким визначено суму зобов'язань в розмірі 250 грн., а також 14.04.2006 року винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_2 за порушення ст. 3 п.1,2,9,10,13 Закону країни «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 571,25 грн.
Відповідно до ст. 8, 9, 10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» № 509- XII від 14.02.1990 року визначені функції органів податкової служби, в які входить, здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Відповідно до ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР контроль за дотриманням вимог вказаного закону здійснюють органи державної податкової служби.
Також, згідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509- XII від 14.02.1990 року органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених Законами України мають право, зокрема : здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Крім того, статтею 11 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» № 509- XII від 14.02.1990 року передбачено право органів державної податкової служби щодо здійснення документальних не виїзних перевірок (на підставі поданих податкових декларацій, звітів і інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу, на які згідно до закону України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України і його установ.
16.02.2005 р. набув чинності Закон України від 12.01.2005 р. N 2322 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)", яким були визначені вимоги до порядку перевірок податковими органами. Так, згідно з частиною восьмою статті 111 Закону N 2322 позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.
Разом з тим, Законом України від 25.03.2005 р. N 2505 були внесені відповідні зміни, а саме: статтю 111 Закону доповнено частиною сьомою такого змісту: позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України від 06.07.95 р. N 265 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", від 19.12.95 р. N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Таким чином, посилання позивача на те, що даному випадку на проведення перевірки необхідно рішення суду необґрунтовано.
Що стосується посилання позивача про неправомірність винесення рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 4 571,25 грн. то воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі. Ці дані встановляються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників.
Згідно до ч.2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Так, виходячи з пояснень які в судовому засіданні надали податкові ревізори - інспектори, що проводили перевірку вбачається, що на підставі направлення на перевірку НОМЕР_4 від 05.04.06 була проведена перевірка у крамниці, що належить СПД ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2.
У ході цієї перевірки було встановлено: не проведення розрахункової операції через РРО на суму 30,00 грн. при купівлі однієї пляшки горілки “Хортиця”; невидача розрахунково-касового документу; незбереження фіскального звітного чеку (Z- звіту); незбереження контрольної стрічки протягом зазначеного часу; невідповідність суми готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених у денному звіті РРО, дана невідповідність склала 812,25 грн. із врахуванням покупки. Продавцю, який знаходився у крамниці та відмовився представитись, інспекторами були пред'явлені службові посвідчення та направлення на перевірку. Після цього інспектори запропонували продавцю надати документи, які дозволяють торгову діяльність. Перерахувати гроші у касі та зробити Х-звіт на РРО. Продавець у присутності інспекторів перерахувала гроші та зробила Х-звіт, інспекторами було складено покупюрний опис. ОСОБА_2 прибув до крамниці через 20-30 хвилин після початку проведення перевірки. Він надав дозволяючи документи, а також був ознайомлений з направленням на перевірку та службовими посвідченнями податкових інспекторів. З актом перевірки та протоколом адміністративного правопорушення ОСОБА_2 був ознайомлений, однак від підпису відмовився. Інспекторами було складено акт відмови від підпису матеріалів перевірки, який було додано до акту перевірки. Другий екземпляр акту перевірки було вручено ОСОБА_2
Вказані факти документально зафіксовані актом перевірки контролю за здійсненням розрахунковими операцій в сфері готівкового та безготівкового обороту суб'єктами підприємницької діяльності від 05.04.2006 року НОМЕР_3.
Акт перевірки від 05.04.2006 року покладений в основу рішення про застосування штрафних санкцій від 14.04.2006 року НОМЕР_2.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач у свої скарзі від 26.04.2006 року яку він направив Начальнику ДПА м. Сімферополя в АРК та Начальнику ДПІ в м. Сімферополі згідно до поштового повідомлення отримано ними 28.04.2006 року вказав, що продавцем на момент перевірки яка проводилася 05.04.2006 року була ОСОБА_4, а покупцями були ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
У своїй позовній заяві яка надійшла до суду 02.10.2006 року позивач вказав у якості свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Оскільки суд своєю ухвалою від 04.10.2006 року залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків, то позивачем 31.10.2006 року була надана позовна заява з усуненням вказаних недоліків в якій свідком вказана: ОСОБА_4, та покупцями вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_6. У поясненнях які надані позивачем 20.11.2006 року у якості свідків вже вказані лише ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Однак, вже в судовому засіданні що відбулося 07.12.2006 року ОСОБА_6, виступала у якості продавця, в акті перевірки від 05.04.2006 року вказано, що при перевірці магазину розташованому за адресою: АДРЕСА_2 був присутній лише ОСОБА_2.
Крім того, 07.02.2007 року позивачем була надана трудова угода укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 яка являється продавцем у ОСОБА_1 Однак, відповідно до відповіді на запит суду до Сімферопольського міського центру зайнятості від 15.02.2007 року НОМЕР_5 вказано, що в електронній базі даних Сімферопольського міського центру зайнятості відсутня інформація про реєстрацію трудової угоди між СПД ОСОБА_1 та найомним робітником ОСОБА_6.
Тому показання ОСОБА_6 надані в судовому засіданні 07.12.2006 року суд до уваги не приймає.
Крім того, будь яких заперечень відносно проведення перевірки від позивача не надходило, про що свідчить відсутність такого запису на останній сторінці акту перевірки.
Позовні вимоги в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі НОМЕР_1 від 14.04.2006 р. в сумі 250 грн. підлягають задоволенню, оскільки доводи відповідача про те, що торговий патент при проведенні перевірки не був представлений суд вважає необґрунтованим, оскільки як вбачається з акту перевірки від 05.04.2006 року представниками державної податкової інспекції вказано в описовій частині на наявність патенту НОМЕР_6.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі НОМЕР_1 від 14.04.2006 р. в сумі 250 грн. оскільки вказане підтверджується матеріалами справи та відповідає чинному законодавству, в частині визнання нечинним рішення ДПІ у м. Сімферополі НОМЕР_2 від 14.04.2006 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 4571,25 грн. в позові підлягає відмовити оскільки позивач не довів суду правомірність своїх вимог. В частині позовних вимог щодо визнання перевірки ДПІ у м. Сімферополі магазина по АДРЕСА_2, що належить СПД ОСОБА_1, від 14.04.2006 - недійсною, як такою, що не відповідає вимогам закону, а також стягнення з ДПІ у м. Сімферополі моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. то суд вказані вимоги залишає без розгляду на підставі ст.. 155 КАСУ.
Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.
Вступна та резолютивна частина постанови оголошені в судовому засіданні 05.03.2007 р.
Постанова складена в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -14.03.2007 р.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.ч.1 ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі НОМЕР_1 від 14.04.2006 р. в сумі 250 грн.
3. У визнанні нечинним рішення ДПІ в м. Сімферополі НОМЕР_2 від 14.04.2006 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 4571,25 грн. відмовити.
4. Залишити без розгляду позовні вимоги щодо визнання перевірки ДПІ у м. Сімферополі магазина по АДРЕСА_2, що належить СПД ОСОБА_1, від 14.04.2006 - недійсною, як такою, що не відповідає вимогам закону, а також стягнення з ДПІ у м. Сімферополі моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
5. Стягнути з Державного бюджету України ( рахунок № 31118095600002 в банку платника : Управління державного казначейства в АР Крим, Держбюджет, м. Сімферополь, МФО 824026, ОКПО 22301854) на користь СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_3) 03,40 грн. державного мита
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.