Судове рішення #506155
340-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ


Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 414



ПОСТАНОВА


Іменем України

22.02.2007

Справа №2-8/340-2007А


Суддя Господарського суду АР Крим Чумаченко С.А. за участю секретаря судового засідання Яриловой О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
За позовом – Виробничо – комерційної фірми “Моуд”, м. Сімферополь

До відповідача – Сімферопольської міської Ради, м. Сімферополь  

Про визнання неправомірною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій.

Головуючий суддя Чумаченко С.А.

Секретар Ярилова О.С.  

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача -  Юрченко В.Є., пред-к за дов. від 12.04.2006 року  

Від відповідача – не з’явився


Сутність спору: позивач, виробничо – комерційна фірма “Моуд”, звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідача Сімферопольської міської Ради, просить винести рішення про спонуку Сімферопольської міської Ради затвердити проект відводу земельної ділянки площею 0,0130 га за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна, привокзальна площа (у районі тролейбусних кас).

Відповідач представив відзив на адміністративний позов, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав заперечення на відзив відповідача, вважає його необґрунтованим та таким, що не заслуговує на увагу.

Позивач представив уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить визнати бездіяльність відповідача по розгляду питання затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 0,0130 га по вул. Гагаріна, м. Сімферополь незаконною. Винести рішення, яким зобов’язати відповідача розглянути на найближчий сесії питання про затвердження проекту відводу земельної ділянки по вул. Гагаріна м. Сімферополь, привокзальна площа.

Представник відповідача, явку свого представника в судове засідання 22.02.2007 року не забезпечив, таким чином не скориставшись наданим йому процесуальним правом на безпосередню участь у судовому процесі та доведені суду своїх міркувань та заперечень по суті спору.

    Справа слуханням відкладалась, в судовому засіданні оголошувалась перерва, в порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

    Розглянувши матеріали справи, заслухав представника позивача, суд –


ВСТАНОВИВ:


22.12.1992 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим зареєстровано юридичну особу Виробниче – комерційна фірма “Моуд”, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 18821200000006956.

18.07.1994 року між малим підприємством “АК – Мечеть” та ВКФ “Моуд” укладений договір купівлі - продажу №14.

Відповідно до п.1. даного договору МП “АК – Мечеть” – продав, а ВКФ “Моуд” купив торговий павільйон на привокзальній площі.

18.07.1994 року між малим підприємством “АК – Мечеть” та ВКФ “Моуд” складений та підписаний акт прийому – передачі згідно якого, “АК – Мечеть” передав, ВКФ “Моуд” прийняв будівлю торгового павільйону, розташованого на привокзальній площі.

07.09.1998 року Кримською лінійною СЕС на Придніпровській залізній дорозі висновком №7 по відводу земельної ділянки під будівництво було узгоджено відвід земельної ділянки площею 130 кв.м. на привокзальній площі в м. Сімферополь.

26.07.2000 року Управління архітектури та містобудування надала висновок №45 по узгодженню реконструкції кафе по вул. Гагаріна (привокзальна площа) замовником якого є ВКФ “Моуд”.

20.04.2001 року Виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради направив лист начальнику Сімферопольського міського управління земельних ресурсів, відповідно до якого розглянувши проект відводу земельної ділянки ВКФ “Моуд” площею 130,01 кв.м, розташованого по за адресою: привокзальна площа під розміщення кафе, виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради узгоджує його при дотриманні умов, відповідно до договору про умови використання земельної ділянки, договір укласти після узгодження та проходження проектом відводу Державної землевпорядної експертизи.

16.04.2001 року висновком державної землевпорядної експертизи №22/165-166, затвердженого головою Рескомзему АРК 11.06.2001 року, досліджувався проект відводу та технічний звіт по перенесенню меж в натуру земельної ділянки, наданого виробничо – комерційна фірма “Моуд” під розміщення кафе на привокзальній площі з земель загального користування міста, загальною площею 130,0 кв.м. Встановлено, що висновками: СЕС, архітектури та містобудування, держекоінспекції, Рескому пам’ятників, власника землі, УЗР узгоджена документація, та рекомендовано земельну ділянку надати в оренду.  

05.09.2001 року ВКФ “Моуд” направила на адресу замісника голови адміністрації
м. Сімферополя, лист №5, відповідно до якого просить надати дозвіл на виконання проекту відводу земельної ділянки по вул. Гагарина на привокзальній площі залізничного району м. Сімферополя в районі тролейбусних кас площею 0,013 га на міських землях загального користування під розміщення кафе згідно рішенню виконавчого комітету №1440 від 24.09.1999 року. Також повідомляє, що проект реконструкції узгоджений службою пожежної охорони та санепідемстанції 19.07.2000 року, міською архітектурою 20.07.2000 року.

26.11.2004 року Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради №2390 “Про внесення пропозиції сесії Сімферопольської міської ради 4 скликання про надання виробничо – комерційній фірмі “Моуд” земельної ділянки площею 0,0130 га по вул. Гагарина на привокзальній площі ( в районі тролейбусних кас) для експлуатації та обслуговування кафе, у довгострокову оренду строком на 10 років.” вирішено внести пропозицію сесії Сімферопольської міської Ради 4- го скликання надати ВКФ “Моуд” земельну ділянку площею 0,0130 га по вул. Гагарина на привокзальній площі ( в районі тролейбусних кас) для експлуатації та обслуговування кафе в довгострокову оренду строком на 10 років (з земель загального користування, (угіддя – вулиці, площадки, набережні). Також було внесено пропозицію про затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 0,0130 га ВКФ “Моуд”.

28.02.2006 року Комітету по управлінню земельним ресурсами  направив директору ВКФ “Моуд” лист №254/36.01-18 відповідно до якого повідомляє, що питання про вирішення ВКФ “Моуд” розробки проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,0130 га по вул. Гагарина на привокзальній площі (в районі тролейбусних кас), для експлуатації та обслуговування кафе виносилося на розгляд 26-ї, 32-ї, 33-ї, 35-ї сесії Сімферопольської міської ради 4-го скликання. По підсумкам голосування рішення не прийнято.

Згідно виписки від 24.01.2007 року №27, з протоколу засідання постійної комісії по питанням містобудування, раціонального природокористування екології та земельних відносин від 15.01.2007 року №20, на засіданні вирішили для додаткового дослідження окремих питань виключити з п.6 проекту рішення сесії підпункт 6.24: Дозволити розробку проекту землеустрою по відводу земельних ділянок юридичним та фізичним особам (СПД) на підставі 123,151 Земельного кодексу України: ВКФ “Моуд” на земельну ділянку площею 0,0130 га по вул. Гагарина на привокзальній площі в районі тролейбусних кас), для експлуатації та обслуговування кафе.

Таким чином, суд встановив, що на протязі всього проміжку часу оформлення земельної ділянки виробничо – комерційна фірма “Моуд” отримувала від компетентних органів державної влади згоду на відвід земельної ділянки загальною площею 0,0130 га по вул. Гагарина в м. Сімферополі під розміщення кафе, проте після подання прохання на розробку проекту відводу земельної ділянки, відповідач безпідставно залишав без розгляду дане питання на сесіях Сімферопольської міської ради, а неодноразово відкладав не надаючи відповіді позивачу, чим порушував його права та Земельне законодавство України.

У відповідності до ст.80 Земельного кодексу України, територіальні громади є суб’єктами прав власності на землі комунальної власності.

Відповідно до ст.90 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельні ділянки, передавати їх у оренду, заставу; самостійно господарювати на землі; споруджувати житлові будинки, виробничі і інші будівлі і споруди.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відноситься розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок в користування із земель комунальної власності; рішення інших питань у сфері земельних відносин відповідно до закону.

       Відповідно до п.В, ч.1, ст.186 Земельного кодексу України відповідними органами місцевого самоврядування затверджуються проекти  відведення  земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої  влади або  органами  місцевого  самоврядування,  які надають і вилучають земельні ділянки;

       Порядок передачі в оренду земельних ділянок, що знаходяться в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із земель запасу під забудову проводиться за проектами відводу в порядку, встановленому статтями 118,123, 124 Земельного кодексу України.

     Відповідно до ч.3 ст.123 Земельного кодексу України юридична особа,  зацікавлена в одержанні земельної ділянки у  постійне  користування  із  земель  державної  або  комунальної власності,  звертається  з  відповідним  клопотанням  до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій  або сільської, селищної, міської ради.

      Також відповідно до ч.6 ст.123 Земельного кодексу України проект   відведення   земельної  ділянки  погоджується  із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і  санітарно-епідеміологічним  органами,  органами  архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання  висновку  державної землевпорядної   експертизи   по   об'єктах,  які  їй  підлягають, подається до відповідної державної  адміністрації  або  сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах  своїх  повноважень,  визначених  цим  Кодексом,   приймають рішення про надання земельної ділянки.

       Відповідно до ч.9 ст. 123 Земельного кодексу України, відмову  органів  місцевого  самоврядування  або  органів виконавчої  влади  у  наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк  може  бути оскаржено  в  судовому  порядку.  Рішення  про  відмову  у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані  пояснення з  посиланням  на  відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої  містобудівної  документації   та   документації   із землеустрою.

 Суд не вирішує питання про визнання права власності на придбане майно чи про надання земельної ділянки в оренду позивачу, а питання вирішується про бездіяльність Сімферопольської міської Ради.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

       До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

       У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

-з  використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

-обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване

це рішення(дія);

- з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

       Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ч. ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом примусового виконання обов’язку в натурі.

        Відповідно до ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.

        В судовому засіданні 22.02.2007 р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

       Повний текст постанови підписано 05.03.2007 р.

       Враховуючи вищевикладене, керуючись 158, 159, 161, 162, 163,  ст.ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд –


ВИРІШИВ:


1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Визнати бездіяльність Сімферопольської міської Ради по розгляду питання про затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 0,0130 га по вул. Гагарина, в м. Сімферополі на привокзальній площі, для експлуатації та обслуговування кафе  виробничо – комерційної фірми “Моуд”, незаконною.

3.          Спонукати Сімферопольську міську раду розглянути на найближчий сесії питання  про затвердження проекту відводу земельної ділянки площею 0,0130 га по вул. Гагарина, в м. Сімферополі на привокзальній площі, для експлуатації та обслуговування кафе  виробничо – комерційної фірми “Моуд”.


Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.


Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація