0555                                                                                                                          Справа № 2-1140/2009

Р  І   Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

20 травня 2009 року                                                                                                                м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

                        головуючий   суддя                 Бичков П.Ю.

                        при секретарі                           Парпула Н.Ф.

                                                                             за участю позивачки               ОСОБА_1

                                                                             відповідача                               ОСОБА_2

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

    22 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, мотивуючи вимоги тим, що відповідач добровільно не бере участі у матеріальному утриманні дітей, чим порушує її право на достатній рівень життя.

    У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, на обґрунтування яких послалася на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначила, що з 13 серпня 1994 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, та від спільного проживання мають неповнолітніх доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з нею і повністю перебувають на її утриманні. Вона не може самостійно забезпечити дітям належний рівень життя, однак відповідач не надає достатньої матеріальної допомоги. ОСОБА_2 офіційно працює, має регулярну заробітну платню. ОСОБА_2 має реальну можливість надавати ОСОБА_1 матеріальну допомогу на утримання дітей. Домовленості щодо способу утримання дітей між нею та відповідачем не досягнуто. ОСОБА_2 здоровий, на його утриманні немає інших непрацездатних членів родини.

    Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, пояснивши, що у зв’язку з ситуацією в сім`ї він згодний виплачувати аліменти на утримання дитини у встановленому законом порядку. У добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Офіціально працює в локомотивному депо ДП „Донецька залізниця”, має регулярну заробітну плату. Він здоровий, на його утриманні немає інших непрацездатних членів родини.  

    Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

    ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 13 серпня 1994 року у відділі РАЦС Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області, про що зроблено актовий запис за № 595.

    Від спільного проживання сторони мають неповнолітніх доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що виховуються матір`ю.

    Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХII) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

    Обов’язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов’язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі (ст. 181 Сімейного кодексу України).

З наданих документів убачається, що відповідач ОСОБА_2 працює в локомотивному депо ДП „Донецька залізниця” та має регулярну заробітну платню. Він фізично здоровий, на утриманні відповідача інші неповнолітні діти й непрацездатні члени родини (утриманці) не перебувають.

           Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов’язку утримання неповнолітніх доньок судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання доньок не досягнуто.

    Згідно з приписом ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

            Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує у відношенні своїх неповнолітніх доньок передбачені сімейним законодавством батьківські обов’язки з їх утримання, чим порушує право дітей на достатній рівень життя. Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

            Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує, що згідно ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів стан здоров’я та матеріальне становище дітей і відповідача, таким чином суд прийшов виводу, що вищенаведені обставини майнового і сімейного стану ОСОБА_2 дозволяють утримувати неповнолітніх доньок, тому суд визначає аліменти на утримання неповнолітніх доньок у відсотковому співвідношенні – у розмірі 1/3 (однієї третьої) частини від заробітку (доходу) батька – ОСОБА_2

            Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 гривень 50 копійок.

            Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей за один місяць згідно із положенням статті 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

            На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 81, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільно-процесуального кодексу України, статтями 180; 182; 184; 191 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

            Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити повністю.

            Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає за адресою: м-н 3АДРЕСА_1, м. Ясинувата, Донецької області, на користь ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: м-н 3АДРЕСА_1, м. Ясинувата, Донецької області, на утримання доньок – ОСОБА_3 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у розмірі 1/3 (однієї третьої) частини його заробітку (доходу), але не менш ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 22 квітня 2009 року, до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

            Стягнути з ОСОБА_2  в дохід держави судовий збір у розмірі 51 гривню.

            Стягнути з ОСОБА_2  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 гривень 50 копійок (р/р 31216259700004, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686537, утримувач Державний бюджет Ворошиловського району м. Донецьк, Банк ГУ ДКУ у Донецькій області, призначення платежу – Ясинуватський міськрайонний суд – 40).  

            Рішення суду в частині стягнення суми з ОСОБА_2  аліментів на утримання неповнолітніх дітей за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

            Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

            Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                             П.Ю. Бичков