справа № 2-а-31742/08
категорія 2.31.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Господарчук І.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населенняАДРЕСА_1районної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення АДРЕСА_1районної державної адміністрації
про стягнення коштів,-
встановив:
Позивач у грудні 2008 року звернувся з вказаним позовом до суду, просить стягнути з Управління праці та соціального захисту населенняАДРЕСА_1районної державної адміністрації на його користь заборгованість по доплаті громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 51881,00 грн згідно зі ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Посилався на те, що протягом 1998-2008 років йому не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені вказаною статтею Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон), що призвело до порушення його прав. Посилався на те, що отримував відповідні доплати у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
Ухвалою суду від 25 грудня 2008 року до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Управління праці та соціального захисту населення АДРЕСА_1районної державної адміністрації.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про слухання справи у його відсутність.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, про причини неявки представників суду не повідомлено, заперечень не надано.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач проживає у м. АДРЕСА_1Житомирської області, з січня 1998 року по жовтень 2007 року працював у м. АДРЕСА_1, з жовтня 2007 року по жовтень 2008 року працював у АДРЕСА_1 районі Житомирської області. Згідно переліку населених пунктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року м. АДРЕСА_1віднесено до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС, смтАДРЕСА_1- до зони безумовного (обов'язкового) відселення внаслідок аварії на ЧАЕС. Має статус потерпілого від аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується посвідченням СеріяНОМЕР_1 від 3 березня 1995 року.
Відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата до заробітної плати в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
(Дію абз. 3 ч. 1 ст. 39 було зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2006 рік").
(Дію абз. 2 та 3 ч. 1 ст. 39 було зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2007 рік". З 9 липня 2007 року дію абз. 2 та 3 ч. 1 ст. 39 було відновлено рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року).
(Дію абз. 2 ч. 1 ст. 39 було зупинено на 2008 рік в частині виплати компенсацій і допомоги в розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний Бюджет на 2008 рік". З 22 травня 2008 року дію абз. 2 ч. 1 ст. 39 було відновлено рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року).
В зазначений період кошти нараховувались і виплачувались не в розмірах, визначених Законом - виходячи з мінімальної заробітної плати, а частково - в твердих сумах, в розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836, порушені права позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 233, ст. 238 Кодексу Законів про працю, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, сягненню підлягає заборгованість за періоди з січня 1998 року по грудень 2005 року, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2008 року.
Згідно п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року (далі - Порядок), розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються, головні управління праці і соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
Відповідно до пп. 5 п. 4 та пп. 1 п. 5 Порядку доплата особам за роботу на території зон радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону проводиться за місцем основної роботи громадян.
Враховуючи наведене вище, заборгованість за періоди з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2005 року, з 9 липня 2007 року по жовтень 2007 року підлягає стягненню з Управління праці та соціального захисту населенняАДРЕСА_1районної державної адміністрації. Заборгованість за період з жовтня 2007 року по грудень 2007 року, з 22 травня 2008 року по жовтень 2008 року підлягає стягненню з Управління праці та соціального захисту населення АДРЕСА_1районної державної адміністрації
Заборгованість перед позивачем розраховується за формулою:
сума заборгованості = сума, яка повинна була сплачена згідно зі ст. 39 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - сума, фактично сплачена згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 836.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу становив:
з 1 січня 1998 року - 45 грн, з 1 липня 1998 року - 55 грн, з 1 січня 1999 року - 74 грн, з 1 квітня 2000 року - 90 грн, з 1 липня 2000 року - 118 грн, з 1 січня 2002 року - 140 грн, з 1 липня 2002 року - 165 грн, з1 січня 2003 року -185 грн, з 1 грудня 2003 року - 205 грн, з 1 вересня 2004 року - 237 грн, з 1 січня 2005 року - 262 грн, з 1 квітня 2005 року - 290 грн, з 1 липня 2005 року - 310 грн, з 1 вересня 2005 року -332 грн, з 1 січня 2006 року - 350 грн, з 1 липня 2006 року - 375 грн, з 1 грудня 2006 року - 400 грн, з 1 квітня 2007 року - 420 грн, з 1 липня 2007 року - 440 грн, з 1 жовтня 2007 року - 460 грн, з 1 січня 2008 року - 515 грн, з 1 квітня 2008 року - 525 грн, з 1 жовтня 2008 року - 545 грн.
Згідно до ст. 39 Закону підлягало до сплати доплати до заробітної плати за періоди: з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2005 року, з 9 липня 2007 року по жовтень 2007 року 30190,58 грн - диференційовано до отриманої заробітної плати;
фактично сплачено за вказані періоди: 981,74 грн.
Таким чином, заборгованість за ст. 39 за періоди з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2005 року, з 9 липня 2007 року по жовтень 2007 року складає 29208,84 грн - диференційовано до отриманої заробітної плати.
Згідно до ст. 39 Закону підлягало до сплати доплати до заробітної плати за періоди з жовтня 2007 року по грудень 2007 року, з 22 травня 2008 року по жовтень 2008 року: 8537,00 грн - диференційовано до отриманої заробітної плати;
фактично сплачено за вказаний період: 87,39 грн.
Таким чином, заборгованість за ст. 39 за періоди з жовтня 2007 року по грудень 2007 року, з 22 травня 2008 року по жовтень 2008 року складає 8449,61 грн - диференційовано до отриманої заробітної плати.
Враховуючи положення ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача, так як це необхідно для повного захисту його прав, про захист яких він просить суд.
Зміст Законів України, якими встановлюється розмір мінімальної заробітної плати свідчить про відсутність обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком з метою реалізації норм ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Керуючись ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 11, 94, 158 -163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населенняАДРЕСА_1районної державної адміністрації та управління праці та соціального захисту населення АДРЕСА_1районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення АДРЕСА_1районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1заборгованість по доплаті до заробітної плати в розмірі 29208,84 грн (ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення АДРЕСА_1районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1заборгованість по доплаті до заробітної плати в розмірі 8449,61 грн (ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”).
В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.В. Капинос