справа № 2-а-31925/08
категорія 2.31.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Капинос О.В. ,
при секретарі - Господарчук І.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населенняАДРЕСА_1районної державної адміністрації
про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,-
встановив:
Позивач у грудні 2008 року звернувся з вказаним позовом до суду, просить стягнути з відповідача на його користь 909,50 грн згідно зі ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за грудень 2007 року; 181,90 грн згідно зі ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за грудень 2007 року; 98,80 грн згідно зі ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) за грудень 2007 року. Посилався на те, що протягом вказаного періоду йому не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені вказаними статтями Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що призвело до порушення його прав. Посилався на те, що отримував відповідні доплати у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив слухати справу у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи Управління праці та соціального захисту населенняАДРЕСА_1районної державної адміністрації було повідомлено вчасно та належним чином, про причини неявки представника суду не повідомлено, заперечень не надано.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач є пенсіонером, проживає в м. АДРЕСА_1 Житомирської області, яке згідно переліку населених пунктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС, має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_1 від 1 серпня 1999 року.
Відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Згідно зі ст. 37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Відповідно ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам, які віднесені до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно з п.4 пп.2 та 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20 вересня 2005 року, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються, головні управління праці і соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
В зазначений період кошти нараховувались і виплачувались не в розмірах, визначених Законом - виходячи з мінімальної заробітної плати, а частково - в розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836, порушені права позивачки.
З Розмір мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу становив:
з 1 жовтня 2007 року - 460 грн.
З Розмір мінімальної пенсії за віком в Україні в спірний період часу становив:
з 1 жовтня 2007 року - 415,11 грн.
Заборгованість розраховується за формулою:
сума заборгованості = сума, яка повинна була сплачена згідно із Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - сума, фактично сплачена згідно із Постановою Кабінету Міністрів України № 836.
За ст. 39 Закону підлягало до сплати доплати до пенсії: 920,00 грн,
фактично сплачено -10,50 грн.
Заборгованість за ст. 39 за вказаний період складає 909,50 грн.
За ст. 37 Закону підлягало до сплати: 184,00 грн;
фактично сплачено: 2,10 грн.
Заборгованість за ст. 37 за вказані періоди складає 181,90 грн.
За ст. 51 Закону підлягало до сплати додаткової пенсії: 103,78 грн:
фактично сплачено: 4,98 грн.
Заборгованість за вказаний період за ст. 51 складає 98,80 грн.
Таким чином, заборгованість по доплаті до пенсії (ст. 39 Закону) складає 909,50 грн; заборгованість по грошовій допомозі у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст. 37 Закону) складає 181,90 грн; заборгованість по додаткової пенсії (ст. 51 Закону) складає 98,80 грн.
Зміст Законів України, якими встановлюється розмір мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком свідчить про відсутність обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком з метою реалізації норм ст.ст. 37, 39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Керуючись ст.ст. 37, 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. ст. 94, 158 -163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населенняАДРЕСА_1районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення АДРЕСА_1районної державної адміністрації на користьОСОБА_1 заборгованість по доплаті до пенсії (ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) в розмірі 909,50 грн; заборгованість по грошовій допомозі, передбаченій ст. 37 вказаного Закону в розмірі 181,90 грн; заборгованість по додатковій пенсії, передбачено ст. 51 вказаного в розмірі 98,80 грн.
Всього - 1190,20 грн.
Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.В. Капинос