ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
|
13.02.2007 |
Справа №2-15/13-2007 |
За позовом Відкритого акціонерного товариства „Кримхліб” (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 51-а)
До відповідача СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору СПД ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
про стягнення 1082,45 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - Марченко Т.Я., довіреність №01-10/07 від 27.12.2006р., у справі
Від відповідача - не з'явився (телеграма)
Третя особа - не з'явився
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Кримхліб” звернулося до Господарського суду АР Крим із позовом до СПД ОСОБА_1 про стягнення 1082,45 грн. заборгованості за поставку продукції, в тому числі сума основного боргу у розмірі 875,44 грн., 3% річних у розмірі 21,62 грн., втрати від інфляції у розмірі 112,03 грн., пені у розмірі 73,36 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.07.2005 р. між Структурним підрозділом ВАТ „Кримхліб” Армянського хлібокомбінату та СПД ОСОБА_1 був укладений договір поставки продукції НОМЕР_1.
Разом з тим 30.06.2005р. СПД ОСОБА_1 до ВАТ „Крименерго” була надана заява про прийняття на себе заборгованості в розмірі 875,44 грн. СПД ОСОБА_2, яка склалася в результаті неналежного виконання останньою умов договору від 11.02.2004р. з Структурним підрозділом ВАТ „Кримхліб” Армянського хлібокомбінату. Однак відповідач у добровільному порядку вказану заборгованість не погасив, що і стало приводом для звернення позивача до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.
У судовому засіданні в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України представником позивача надана заява вих.. НОМЕР_2 від 29.01.2007р., якою позивач змінив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 875,44 грн. основного боргу.
Вказана заява приймається судом до розгляду.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги суду не виконав, про час та місце слухання справи був сповіщений належним чином. Проте, 13.02.2007р. до господарського суду надійшла телеграма, в якій відповідач заборгованість визнає та просить суд відкласти судове засідання.
Розглянувши вказане клопотання, судом не вбачається підстав для його задоволення, оскільки суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу.
Третя особа явку представника у судове засідання не забезпечила, причини неявки суду не повідомила, вимоги суду не виконала. Про час та місце слухання справи була сповіщена належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ :
01.07.2005 р. між Структурним підрозділом ВАТ „Кримхліб” Армянського хлібокомбінату (Постачальник) та СПД ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договір поставки продукції НОМЕР_1 (а.с. 14-15), згідно з пунктом 1.1 якого Постачальник передає хлібобулочну та кондитерську продукцію, а Покупець приймає та своєчасно сплачує за продукцію на умовах та в порядку, передбаченому Договором.
Правовідносини між позивачем та відповідачем регулюються вказаним Договором.
11.02.2004р. був укладений аналогічний договір на поставку продукції НОМЕР_3 між Структурним підрозділом ВАТ „Кримхліб” Армянського хлібокомбінату (Постачальник) та СПД ОСОБА_2 (Покупець).
На виконання умов вказаного договору позивачем здійснювалися поставки продукції, що підтверджується товаро - транспортними накладними (а.с. 27-30):
накладна НОМЕР_4 від 23.08.2004р. на суму 92,69 грн.;
накладна НОМЕР_5 від 25.08.2004р. на суму 119,52 грн.;
накладна НОМЕР_6 від 26.08.2004р. на суму 139,38 грн.;
накладна НОМЕР_7 від 28.08.2004р. на суму 131,84 грн.;
накладна НОМЕР_8 від 29.08.2004р. на суму 131,84 грн.;
накладна НОМЕР_9 від 30.08.2004р. на суму 122,17 грн.;
накладна НОМЕР_10від 31.08.2004р. на суму 138,14 грн.;
Всього на загальну суму 875,58 грн.
Покупцем СПД ОСОБА_2 вартість поставленого товару сплачена не була в порушення пункту 3.2 Договору НОМЕР_3 від 11.02.2004р., яким передбачено, що розрахунок за поставлену продукцію здійснюється Покупцем по факту поставки протягом 3-х банківських днів.
30.06.2005р. відповідач з дійсної справи СПД ОСОБА_1 надав ВАТ „Крименерго” заяву, відповідно якої прийняв на себе зобов'язання СПД ОСОБА_2 по сплатв заборгованості у розмірі 875,44 грн. за Договором НОМЕР_3 від 11.02.2004р.
Вказана заява була прийнята ВАТ „Крименерго”.
Однак відповідач вказані зобов'язання по оплаті заборгованості у розмірі 875,44 грн. до теперішнього часу не виконав належним чином, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 875,44 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Так, судом прийнята заява вих.. НОМЕР_2 від 29.01.2007р. позивача, надана в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, якою позивач змінив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 875,44 грн. основного боргу.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) за згодою кредитора.
Статтями 513, 521 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.
Так Договір НОМЕР_3 від 11.02.2004р. був укладений у простій письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Так, заява про переведення боргу від 30.06.2005р. на думку суду була здійснена з додержанням необхідної форми та норм чинного законодавства.
За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 875,44 грн. заборгованості за Договором НОМЕР_3 від 11.02.2004р., а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу| України.
З урахуванням викладеного, керуючись пунктом, статями 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Кримхліб” (95013, АРК, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51-а, р/р 26006301015501 в КФ банку „Південний” МФО 384652, код ЄДРПОУ 00381580) 875,44 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.