ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
22.06.06р. | Справа № А23/276 |
За позовом Дніпропетровського закритого акціонерного товариства "Металургремонт-2", м. Дніпропетровськ
Представник позивача Донець Сергій Олександрович, м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська
про скасування податкової застави накладеної на активи позивача та внесення змін до державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача Щербан В.А. паспорт АЕ 405202, протокол №4 від 08.07.05 голова правління
Від позивача Донець С.О. дов. від 15.02.05 №336 представник
Від відповідача Осіння Т.А. дов. від 30.12.05 №25897/10/10-0 головний держподатковий інспектор відділу
Кузнецов М.О. дов. від 14.03.06 №4701/10/24-020 головний держподатковий ревізор-інспектор відділу
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем заявлений позов про скасування податкової застави, накладеної на активи позивача, та внесення змін до державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області № Б40/3-04 порушено провадження у справі про банкрутство підприємства-позивача, що є підставою згідно вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” для припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Іншою підставою для звільнення активів позивача з податкової застави згідно Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 338 від 28.08.01, є отримання відповідачем копії платіжного документа, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов’язання. Відповідачем такий документ отриманий, факт виконання позивачем своїх зобов’язань перед кредиторамиё в тому числі перед бюджетом, став підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.
Крім того, відповідачем в якості підстави для взяття активів позивача в заставу зазначений пп..8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, положення якого щодо неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації, а також поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу, визнані неконституційними.
За клопотанням позивача ухвалою суду від 02.02.06 провадження у справі № 23/276 зупинялось у зв'язку з тим, що справа господарського суду Дніпропетровської області № А36/271 пов'язана з даною справою, і неможливо розглянути дану справу до вирішення справи № А36/271 по суті.
18.04.06 від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивач зазначає, що Постанова господарського суду Дніпропетровської області у справі № А36/271 вступила в законну силу, у зв'язку з прийняттям Дніпропетровським апеляційним господарським судом ухвали у справі № А36/271 від 04.04.06, та просить поновити провадження у справі №23/276, зобов'язати відповідача скасувати податкову заставу, накладену на всі активи позивача з 26.01.04 по 19.04.05, та внести відповідний запис до державного реєстру обтяжень рухомого майна, зобов'язати відповідача взяти в податкову заставу, починаючи з 20.04.05, тільки ті активи позивача і на ту суму, що відповідають сумі податкового боргу - 40911,27 грн. та описані податковим керуючим у акті опису від 27.04.05, загалом на суму 120279 грн., про що внести відповідний запис до державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує з посиланням на те, що господарським судом Дніпропетровської області постановою від 19.01.06 по справі № А36/271 за результатом розгляду спору між тими ж сторонами визнані правомірними дії відповідача щодо нарахування та облікування на особовому рахунку позивача як платника податку на додану вартість пені в сумі 40911,27 грн. Податковий борг позивача виник у 2001 році у зв’язку з несплатою сум податкових зобов’язань, що були відображені у податковій декларації позивача, з цього моменту в силу закону всі активи позивача були передані в податкову заставу.
Посилання позивача на повну сплату кредиторських вимог відповідача не відповідає дійсності. У зв’язку з наявністю у позивача податкового боргу після припинення провадження у справі про банкрутство до позивача на загальних підставах розповсюджуються вимоги Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 5243110, виданого 25.10.05 Дніпропетровською філією Інформаційного центру Міністерства юстиції України, невизначене майно, все рухоме майно і майнові права позивача як платника податків, що має податковий борг, передані в податкову заставу, державна реєстрація якої здійснена в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно запису 3 –21.10.02 за № 1083-513 реєстратором –ДП „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України. Дата виникнення податкової застави –23.01.01. Обтяжувач - Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська.
26.01.04 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство підприємства-позивача № Б40/3-04, відповідно до якої судом введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків звільняються з податкової застави у разі отримання податковим органом окремого рішення господарського суду про припинення дії податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.
Ухвалою від 16.09.04 по справі господарського суду Дніпропетровської області № Б29/40/3/04 в порядку ст.ст.11, 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” введена процедура розпорядження майном боржника (позивача), ухвалою від 19.04.05 по даній справі провадження у справі припинено у зв’язку з тим, що боржником погашена заборгованість перед всіма кредиторами боржника (позивача).
Разом з тим, станом на момент винесення господарським судом ухвали про припинення провадження у справі № Б29/40/3/04 від 19.04.05 в картках особового рахунку позивача обліковувався податковий борг в сумі 40911,27 грн., що виник у період до порушення провадження у справі про банкрутство. Оскільки на момент здійснення позивачем часткової оплати податкового боргу сума кредиторських вимог відповідача не була остаточно визначена, реєстр кредиторів в межах справи № Б29/40/3/04 затверджений не був, облікування в особовому рахунку позивача пені в сумі 40911,27 грн. є правомірним.
Цей факт встановлений господарським судом Дніпропетровської області постановою по справі № А36/271 від 19.01.06, яка прийнята за результатом розгляду спору між тими ж сторонами, набрала законної сили.
В силу положень ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини не потребують доведення під час розгляду даної справи.
Згідно ст.1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Застава виникає в силу договору чи закону.
Згідно п.1.17 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону.
За змістом податкової застави, визначеним в п.8.1 ст.8 зазначеного Закону, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.
Право податкової застави виникає у випадках, передбачених підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
При цьому положення абзацу другого підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8, яким встановлено, що право податкової застави виникає у разі: неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 р. N 2-рп/2005).
Також визнані неконституційними положення підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.
Згідно п.4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 24.03.05 положення абзацу другого підпункту 8.2.1, підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 24.03.05.
Стаття 28 Закону України "Про заставу" визначає перелік підстав, за яких застава припиняється.
Обставини, за наявності яких активи платника податків звільняються з податкової застави, визначені в п.8.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Підставою для звільнення активів підприємства з-під податкової застави та виключення її з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами "а"-"ж" підпункту 8.7.1 цього пункту. Перелік таких документів визначається за правилами, встановленими Кабінетом Міністрів України. При цьому Законом не встановлено, що для звільнення активів підприємства з-під податкової застави податковий орган зобов’язаний прийняти відповідне рішення.
Таким чином, Закон пов'язує виникнення та припинення права податкової застави не з наявністю рішення податкового органу, а з об’єктивними обставинами наявності податкового боргу незалежно від волі податкового органу.
Пунктом 8.3 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.3.1 Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 338 від 28.08.01, на органи державної податкової служби покладений обов'язок реєстрації податкової застави у відповідному державному реєстрі застав.
Відповідно до п.1 наказу Міністерства юстиції України та Державної податкової адміністрації України № 9/5/59 від 07.0.03, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.03 № 107/7428, до створення Державного реєстру податкових застав реєстрація податкових застав нерухомого майна здійснюється в Державному реєстрі застав рухомого майна.
Порядок реєстрації обтяжень рухомого майна, ведення Державного реєстру визначений Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.04 № 830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна".
Відповідно до зазначених правових актів держателем Державного реєстру є Міністерство юстиції України, яке забезпечує ведення реєстру.
Відповідно до ст.44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна вносяться держателем або реєстратором. Згідно п.5 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, реєстрація податкової застави проводиться виключно державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції та його філіями.
Відомості про зміну, припинення обтяжень вносяться до Державного реєстру і реєструються на підставі заяви обтяжувача (яким в даному випадку є відповідач) чи уповноваженої ним особи (ст.ст. 43, 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", п.24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна).
Після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок запису про обтяження, протягом п’яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру.
У разі невиконання цього обов’язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.
Законодавець, визначаючи виникнення податкової застави в силу закону, передбачаючи звільнення у відповідних випадках активів суб’єкта господарювання з податкової застави шляхом подання відповідної заявки до держателя або реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна, не надає податковому органу повноважень і не покладає на нього обов’язок брати в податкову заставу активи платника податків або скасовувати податкову заставу активів платника податків.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, приймаючи до уваги правову природу застави, в тому числі податкової застави, а також правовідносини, що виникають відповідно до застави, суд вважає, що у даній справі позивачем заявлені вимоги щодо зобов'язання відповідача скасувати податкову заставу та взяти певні активи позивача в податкову заставу, які за своїм змістом не відповідають матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеного законом, позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.94, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
| 20.07.06 |
|
|