ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2009 Справа№ 11/292-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменко І.М. –доповідач
суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.,
при секретарі судового засідання: Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Жижин Руслан Валерійович, представник,
довіреність №62 від 08.12.08.
від відповідача: ОСОБА_2, представник,
нотаріально посвідчена довіреність №5232 від 15.12.08.
розглянувши апеляційні скарги суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, с.Новолатівка Широківського району Дніпропетровської області, та товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009р. у справі №11/292-08
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ
до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи
ОСОБА_3, с.Новолатівка Широківського району Дніпропетровської області
про стягнення 108 368,28 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009р. у справі №11/292-08 (суддя Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ, задоволено частково. З відповідача, суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, с.Новолатівка Широківського району Дніпропетровської області, на користь позивача, товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ, стягнуто 73 510,00 грн. основного боргу, 1 494,30 грн. пені, 1 210,60 грн. відсотків за товарним кредитом, 762,15 грн. державного мита та 70,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_3, с.Новолатівка Широківського району Дніпропетровської області, звернулась до апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009р. у справі №11/292-08 скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2009р. апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, с.Новолатівка Широківського району Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009р. у справі №11/292-08, прийнято до розгляду, слухання справи призначене на 14.04.2009р.
В свою чергу, не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009р. у справі №11/292-08 в частині відмови у стягненні з відповідача 9 361,18 грн. індексації суми основного боргу та 22 788,10 грн. відсотків за користування товарним кредитом, товариство з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ, звернулось до апеляційної інстанції зі скаргою з проханням оскаржуване рішення скасувати частково, стягнувши з відповідача 9 361,18 грн. індексації, 22 788,10 грн. відсотків за користування товарним кредитом, а також судові витрати у справі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2009р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ, було прийнято до розгляду та, у зв’язку з оскарженням одного і того ж процесуального документу, а саме, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009р. у справі №11/292-08, приєднано до апеляційної скарги суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, с.Новолатівка Широківського району Дніпропетровської області, що була призначена до розгляду на 14.04.2009р.
Ухвалою від 14.04.2009р. колегією суддів розгляд зазначених вище апеляційних скарг було відкладено до 26.05.2009р. у зв’язку із наданням представником відповідача клопотання про перенесення слухання.
У судовому засіданні 26.05.2009р. представником відповідача, суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, с.Новолатівка Широківського району Дніпропетровської області, надано суду письмову відмову від апеляційної скарги, яку колегія суддів, порадившись на місці, вирішила прийняти та, у зв'язку з цим, провадження по апеляційній скарзі суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, с.Новолатівка Широківського району Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009р. у справі №11/292-08 - припинити. Про наслідки, відповідно до вимог ст.80 Господарського процесуального кодексу України, відповідач попереджений.
Представник позивача проти припинення провадження по апеляційній скарзі суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, с.Новолатівка Широківського району Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009р. у справі №11/292-08 не заперечував.
Розглянувши у судовому засіданні 26.05.2009р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009р., дослідивши матеріали справи №11/292-08 та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає останню такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, 19.11.2007р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №1021-СЧО, відповідно до умов якого Продавець (позивач у справі) зобов’язався продати, а Покупець (відповідач у справі), в свою чергу, прийняти та оплатити відповідно до умов договору товар (насіннєвий матеріал) на загальну суму 112 157,14 грн.(а.с.11-12).
Відповідно до п.4.1. договору, Покупець зобов’язався до дати передачі товару перерахувати на поточний рахунок Продавця суму попередньої оплати у розмірі 30% від загальної вартості товару, зазначеного у Специфікаціях, що є невід’ємними частинами договору, а саме, 33 647,14 грн.
На залишок заборгованості, згідно п.4.2. договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 25.08.2008р., що є його невід’ємною частиною, Покупцеві надається товарний кредит з наступним графіком сплати: 30% від загальної вартості товару, зазначеного у Специфікаціях, що є невід’ємними частинами договору, до 25.10.2008р. на умовах 25% річних, а саме, 33 647,14 грн.; а також, решту заборгованості (тобто, 40%) до 25.10.2008р. на умовах 0,01% річних, а саме, 44 862,86 грн.
Свої зобов’язання за договором позивач виконав належним чином, товар Покупцеві поставив, відповідач же суму боргу за договором погасив частково, сплативши лише 38 647,14 грн., що підтверджено наявними у матеріалах справи виписками з банківського рахунку, у зв’язку з чим позивач був змушений звернутись до суду за захистом порушених прав. Тобто, розмір заборгованості, на думку позивача, на момент подачі позовної заяви складав 73 510,00 грн. (а.с. 22-26).
На дату розгляду справи апеляційною інстанцією, тобто на 26.05.2009р., доказів погашення відповідачем решти грошових зобов’язань за договором №1021-СЧО від 19.11.2007р. суду не надано.
В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі заперечень щодо відмови господарським судом першої інстанції в стягненні з відповідача 22 788,10 грн. відсотків за користування товарним кредитом та 9 361,18 грн. індексації суми основного боргу, товариство з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ, посилається на п.п.3.2., 4.5, 4.6, 7.2 договору та ст.ст.530, 533, 534, 631, 632, 694 Цивільного кодексу України тощо, вважає відмову суду в задоволенні зазначених вимог необґрунтованою та такою, що суперечить чинному законодавству України.
Відповідно до вимог ст.694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Згідно вимог статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 4 статті 232 Господарського кодексу України також зазначено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.
Пунктом 4.2. договору №1021-СЧО від 19.11.2007р. чітко передбачені умови нарахування відсотків за користування товарним кредитом, отже, на думку судової колегії, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відмови в задоволенні цієї частини позовних вимог, а, отже, рішення господарського суду в цій частині підлягає скасуванню.
Аналогічна думка Вищого господарського суду України викладена в постанові від 26.09.2006р. у справі №29/467-05, постанові від 19.03.2009р. у справі №4/188 тощо.
Окрім того, п.9 Роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 29.04.1994р. №02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань” визначено, що пеню, як один із видів неустойки, яка стягується за кожний день прострочки і в межах шестимісячного строку позовної давності, необхідно відрізняти від відсотків за користування чужими коштами, що є сплатою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання.
Отже, на думку судової колегії, при прийнятті оскаржуваного рішення від 04.03.2009р., судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини справи, що призвело до невірного застосовування останнім норм матеріального права в частині відмови у стягненні з відповідача відсотків по простроченій заборгованості за товарним кредитом в сумі 22 788,10 грн. (обґрунтований розрахунок наявний у матеріалах справи), підстави для стягнення якої, на думку судової колегії, повністю підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Проте, цілком правомірним та обґрунтованим колегія суддів вважає відмову суду першої інстанції в стягненні з відповідача 9 361,18 грн. індексації основного боргу, оскільки, відповідно до п.2 ст.694 Цивільного кодексу України, товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктами 4.5., 4.6. договору визначено, що Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму чергового платежу за договором у тому випадку, якщо збільшення офіційного курсу долара США до гривні або Євро до гривні (в залежності від того, в якій грошовій одиниці зазначена базова ціна товару) на дату платежу буде становити більше ніж 2% від їх офіційного курсу на момент підписання сторонами відповідної специфікації до договору.(а.с.13-14).
Так, в специфікації №1 від 19.11.2007р. до договору №1021-СЧО від 19.11.2007р. базова ціна товару визначена у доларах США, а загальна вартість товару за цією специфікацією, враховуючи діючий на той момент офіційний курс НБУ (505 грн. за 100 доларів США), становила 54 000,00 грн. (у тому числі ПДВ).
Специфікацією №2 від 15.04.2008р. до договору №1021-СЧО від 19.11.2007р. базова ціна товару визначена у Євро, а загальна вартість товару за цією специфікацією, враховуючи діючий на той момент офіційний курс НБУ (779,67 грн. за 100 Євро), становила 58 157,14 грн. (у тому числі ПДВ).
Договором №1021-СЧО від 19.11.2007р. передбачений графік погашення заборгованості за товарним кредитом, з урахуванням додаткової угоди №1 від 25.08.2008р., що є його невід’ємною частиною, кінцевою датою розрахунку за яким визначено 25.10.2008р. Курс долара США до гривні на кінцеву дату платежу складав 515,00 грн. за 100 доларів США, курс Євро, відповідно, 659,7150 грн. за 100 Євро. Тобто, різниця курсів долара США складає, 1,02%, курс Євро на кінцеву дату платежу взагалі знизився порівняно з існуючим на дату підписання специфікації, отже, підстави для задоволення цієї частини позовних вимог відсутні.
З огляду на викладене вище, провадження по апеляційній скарзі суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, с.Новолатівка Широківського району Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009р. у справі №11/292-08 підлягає припиненню. Апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ, підлягає задоволенню частково. Відповідно, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009р. у справі №11/292-08 підлягає скасуванню частково, а саме в частині відмови у стягненні з відповідача 22 788,10 грн. відсотків простроченої заборгованості за товарним кредитом. В іншій частині, на думку колегії суддів, оскаржуване рішення прийнято за умов дотримання вимог чинного законодавства України, отже, підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.80, 100, 101, 103-105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по апеляційній скарзі суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, с.Новолатівка Широківського району Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009р. у справі №11/292-08 –припинити.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ, –задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009р. у справі №11/292-08 скасувати частково, а саме в частині відмови у стягненні з відповідача 22 788,10 грн. відсотків простроченої заборгованості за товарним кредитом.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, с.Новолатівка Широківського району Дніпропетровської області, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ, 22 788,10 грн. відсотків простроченої заборгованості за товарним кредитом.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, с.Новолатівка Широківського району Дніпропетровської області, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м.Дніпропетровськ, 1103,99 грн. державного мита та 107,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2009р. у справі №11/292-08 –залишити без змін.
Видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.В. Голяшкін