ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.05.2009 Справа№ 32/47-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)
суддів –Чимбар Л.О., Чоха Л.В.
при секретарі –Пруднікова Г.В.
за участю представників
позивача: не з’явився
відповідача: Ординський К.А., Пельтек Г.І.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Кривбаспром”, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 року у справі № 32/47-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Кривбаспром”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до закритого акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк” в особі відділення №1 в м. Кривому Розі філії ЗАТ „ПУМБ” в м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2009 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору №34-861/08, укладеного між ТОВ „Кривбаспром” та ЗАТ „ПУМБ” в м. Дніпропетровськ 12.06.2008 року як укладеного під впливом обману.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 року у справі № 32/47-09 (суддя Васильєв О.Ю.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вмотивовуючи рішення, господарський суд послався на недоведеність факту обману та наявності його безпосереднього зв’язку з волевиявленням другої сторони щодо укладення угоди.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав до апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі та визнати недійсним кредитний договір. При цьому скаржник посилається на обізнаність банку щодо наступних тенденцій на валютному ринку щодо очікуваного різкого зниження курсу гривні до долару США та неповідомлення про це позичальника. Припинення банком влітку 2008 року видачі кредитів в гривні також свідчить про обізнаність банку щодо нерентабельності таких кредитів в майбутньому.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу послався на обґрунтованість рішення господарського суду; необґрунтованість і безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Скаржником у судове засідання надіслано клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, в зв’язку з перебуванням керівника підприємства у відрядження.
Зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки позивач був повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, а надання повноважень на представництво інтересів позивача не обмежено будь-яким певним колом осіб. Окрім того, в обґрунтування клопотання жодних документів позивачем не надано.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 12.06.08 р. між ЗАТ „Перший Український Міжнародний банк” в особі відділення № 1 в м. Кривому Розі філії ЗАТ „ПУМБ” в м. Дніпропетровську (Банк) та ТОВ „Кривбаспром” (Позичальник ) був укладений кредитний договір №34-861/08, згідно якого банк надав, а позивач отримав кредит у розмірі 75 000,00 доларів США у вигляді поновлювальної кредитної лінії.
За умовами договору позичальник зобов’язався не пізніше 12 грудня 2009 р. повернути кредит в повному обсязі та сплачувати за користування кредитом на користь банку 14,9 % річних.
Забезпеченням боргових зобов’язань позичальника за цим договором є застава товарів в обороті на суму не менше 729 000,00 грн. та порука громадянина України Кабіщер Г.С.
Всупереч твердженням скаржника, підставою для укладання кредитного договору в іноземній валюті явилася не відмова банку в наданні кредиту в гривнях, а рішення загальних зборів учасників ТОВ «Кривбаспром», оформленого протоколом від 12.06.2008 року.
Отримавши обумовлену договором суму кредиту і не маючи можливості погасити останній, що убачається з залучених до справи матеріалів (відповідно до довідки банку станом на 16.03.09р. поточна заборгованість ТОВ «Кривбаспром»становить 67 921,04 дол.США, прострочена заборгованість по нарахованим відсоткам –1 630,48 дол.США), позивач звернувся до господарського суду з вимогою про визнання кредитного договору недійсним, внаслідок укладання його під впливом обману. Обман, на думку скаржника, полягає в обізнаності Банку щодо майбутньої девальвації гривні і підвищенні курсу долару США та замовчуванні даної обставини, що могло б перешкодити вчиненню спірного правочину, якби позичальник дізнався про її існування.
Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, як то:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 204 цього Кодексу правочин являється правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені ст.215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є:
- недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;
- недійсність правочину встановлена законом (нікчемний правочин);
- якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (оспорюваний правочин).
Як обґрунтовано дійшов висновку господарський суд, встановлене цією статтею правило повинно застосовуватись в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод, зокрема ст.ст. 218-235 ЦК України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ч. 1 ст.230 ЦК України, відповідно до якої навмисне введення одною із сторін правочину другої сторони в оману щодо обставин, які мають істотне значення є підставою для визнання правочину недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
З огляду на приписи зазначеної норми під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації, що уклала угоду, шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди.
В силу приписів ст. 33 ГПК України доведення фактів обману та наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо укладення угоди належить здійснювати позивачу.
Жодних доказів умисного введення в оману посадовими особами банку представників товариства шляхом повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди, або у будь-який інший спосіб позивачем до місцевого суду надано не було; не надані такі докази і апеляційну інстанцію.
Доводи скаржника про обізнаність банку щодо майбутньої девальвації гривні та підвищенні курсу долару США ґрунтуються виключно на його припущеннях; наразі ревальвація гривні, що відбувається на момент розгляду скарги, скаржником до уваги не приймається. Таким чином, позивачем не доведена наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними, внаслідок чого підстав для визнання спірного договору недійсним не убачається.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування зазначеного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 року у справі № 32/47-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Кривбаспром” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: Л.О.Чимбар
Л.В. Чоха