ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
ПОСТАНОВА
Іменем України
05.03.2007 | Справа №2-22/1668-2007А |
За позовом - ДПУ «МДЦ «Артек» (м.Ялта, смт. Гурзуф, вул.Ленінградська,41)
До відповідача - ДПІ у Ялта (м.Ялта, вул.Васил’єва, 16)
Про скасування рішення про застосування штрафних санкцій.
Суддя Яковлєв С.В.
За участю секретаря Дулімової В.І.
Представники:
Від позивача – Кіреленко А.І. – пред-к, дов. Від 04.10.2006 р.
Від відповідача – Добрикова Я.Є.- стар.держ.под.інспектор, дов. від 25.12.2006р.
Сутність спору: ДПУ «МДЦ «Артек»( далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Ялта (далі відповідач) № 0011082303 від 22.11.2006 р. Вимоги мотивовані тим, що працівники відповідача під час проведення перевірки 29.06.2006 р. склали акт перевірки, в якому зафіксували нібито встановлені порушення позивачем Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. За результатами вказаної перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за порушення, яки позивач не допустив.
Представник відповідач під час судового засідання, яке відбулось 26.02.2007 р., надав відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що штрафні санкції до позивача застосовані у зв’язку з порушенням ним Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
встановив:
На підставі направлень № 00079/255 від 10.05.2006 р. та № 00124/300 від 07.06.2006 р. працівники відповідача провели виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства за період час з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р.
За результатами вказаної перевірки 29.06.2006 р. складений акт № 1562/23-0/16502790/95 , в якому зроблений висновок про порушення позивачем, зокрема, п.1 ст. 3 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
На підставі вказаного акту відповідач 22.11.2006 р. прийняв рішення № 0011082303 про застосування до позивача відповідно до п.1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” штрафних санкцій у сумі 44447 грн.
Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в України” визначає, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК . До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в України” здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності , достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обов’язкових платежів ) , додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності. У ст. 11-1 вказаного закону визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків , яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків . Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку , коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених у вказаній статті Закону України “Про державну податкову службу в України”. Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду , а у разі виникнення обставин, викладених у ст.11-1 Закону, за рішенням керівника податкового органу , яке оформляється наказом.
Відповідно до ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в України” посадові особи органу держаної податкової служби вправі приступати до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявністю підстав для їх проведення та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Реєстратори розрахункових операцій застосовуються юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (ст.1 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”).
Ст.2 вказаного закону визначає , що розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, тощо за місцем реалізації товарів, а місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів ( послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Згідно з п. 1 ст.3 Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
Відповідно до п.1ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та надані послуги підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій.
У разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій до суб’єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (п. 1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ).
Надані позивачем документи вказують на те, що його основним відом діяльності є здійснення санаторно-курортної діяльності.
Матеріали справи свідчать про те, що він здійснював реалізацію неліквідних активів, а саме меблів, інвентарю, будівельних матеріалів, яки виникли під час здійснення капітального ремонту корпусів позивача. Вказані неліквідні активи були реалізовані на підстави заяв з оформленням прибуткових ордерів.
Крім того, надані позивачем документи свідчать про реалізацію ПА «Закрита зона» паливо-мастильних матеріалів з оформленням необхідних прибуткових ордерів.
Вивчивши надані позивачем документи, приймаючи до уваги підтвердження відповідачем оформлення прибуткових касових ордерів по кожній операції, а також те,що позивач не є підприємством торгівлі та громадського харчування, здійснював реалізацію неліквідних активів, суд , керуючись п.1 ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” , вважає помилковими висновки відповідача про порушення вимог п.1 ст. 3 зазначеного закону.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави застосування до позивача штрафних санкцій, встановлених у ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
В силу викладеного, беручи до уваги те, що рішення № 0011082303 від 22.11.2006р. у частині нарахування штрафних санкції за незабезпечення позивачем проведення розрахунків на суму 8889,40 грн. через реєстратора розрахункових операцій прийнято відповідачем саме на підставі акту перевірки № 1562/23-0/16502790/95 від 29.06.2006 р. , суд, керуючись Законами України “Про державну податкову службу в України”, “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” , вивчивши обставини справи, приходить до висновку , що підлягають задоволенню вимоги по скасуванню зазначеного рішення.
Під час судового засідання, яке відбулось 05.03.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 07.03.2007р.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати рішення ДПІ у м.Ялта (м.Ялта, вул.Васил’єва, 16) від 22.11.2006 р. № 0011082303 про застосування до Державного підприємства України «МДЦ «Артек» (м.Ялта, смт. Гурзуф, вул.Ленінградська,41, ЗКПО 16502790) штрафних санкцій.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства України «МДЦ «Артек» (м.Ялта, смт. Гурзуф, вул..Ленінградська,41, ЗКПО 16502790) Державного підприємства України «МДЦ «Артек» (м.Ялта, смт. Гурзуф, вул.Ленінградська,41, ЗКПО 16502790) 3,40 грн.- судового збору.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.