Справа № 33-170/2009 р.                         Головуючий у І інстанції - Меженнікова С.П.

Категорія - ст. 1222 КУпАП        

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2009 року                                                                           м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі судді судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миронцова В.М., з участю особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2009 року,

встановив:

Вказаною постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, суб'єкта підприємницької

                                                  діяльності, мешканця АДРЕСА_1, передбаченого ст. 1222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1, 12.02.2009 року, об 11 год. 10 хв., керуючи у м. Чернігові по пр-ту Миру автомобілем „Фіат” д.н.з. НОМЕР_1, не виконав вимогу працівника міліції про зупинку, яка надавалася жезлом та свистком.

Суд розглянувши справу по суті, прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 1222 КУпАП, але, з урахуванням того, що з моменту скоєння правопорушення сплили строки, передбачені ст. 38 КУпАП, закрив провадження у справі.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову змінити в частині визнання його вини у скоєнні правопорушення. Вказує, що суд прийшов до висновку про доведеність його вини лише на підставі протоколу, належним чином не дослідивши матеріали справи. Вважає, що суд не прийняв до уваги того, що під час складання протоколу, працівниками міліції були порушені вимоги ст.ст.. 2651, 256 КУпАП, а також положення Постанови КМУ № 1086 від 17.12.2008 року „Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду і ліцензійної картки на транспортний засіб та їх повернення”, оскільки при вилученні у нього посвідчення водія свідки не залучалися. Також вказує, що в постанові суду зазначені неправдиві дані про те, що він визнав свою вину у скоєнні правопорушення, оскільки він своєї вини не визнавав та подав адміністративний позов про визнання дій інспектора ДАІ неправомірними.

В судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 12.02.2009 року під час слідування на власному автомобілі по вказаній в протоколі дільниці шляху перевищив швидкість руху, однак вчасно не помітив сигнал працівника ДАІ і не зупинився на його вимогу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, підстав для скасування постанови суду не вбачається.

Як видно з матеріалів справи,  ОСОБА_1 під час складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення АК № 040497 від 12.02.2009 року, фактично погодився з викладеними в ньому обставинами. (а.с. 2)

В судовому засіданні суду першої інстанції, ОСОБА_1 свою вину у скоєнні правопорушення визнав частково, пояснивши, що не зупинився на вимогу працівника міліції оскільки його не помітив. При цьому будь яких зауважень з приводу складеного на нього протоколу та на неправомірні дії з боку працівників міліції ОСОБА_1 не заявляв ні під час складання протоколу, ні в судовому засіданні суду першої інстанції.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що ним був поданий адміністративний позов до суду про визнання дій інспектора ДАІ щодо вилучення у нього посвідчення водія неправомірними як на підставу скасування постанови  місцевого суду, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки про подання такого позову ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції не заявляв, що слідує з протоколу судового засідання (а.с. 12-14).

 Крім того, оскарження дій працівника міліції при вилученні посвідчення водія не спростовують вину ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення та не перешкоджає об'єктивному розгляду справи по суті.

Викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав вірну оцінку доказам, обґрунтовано визнав ОСОБА_1. винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 1222 КУпАП та закрив провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова суду відповідає вимогам закону, а тому скасуванню чи зміні не підлягає.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2009 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 122-2 КУпАП - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Чернігівської області                                             В.М. Миронцов