ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.02.2007 |
Справа №2-16/1391-2007А |
За позовом - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ін.код НОМЕР_1, з/з НОМЕР_2)
До відповідача - 1). Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя (95001, м. Сімферополь, вул. Леніна, 17, з/з 8 (9652) 27-74-18)
2). Головного управління Пенсійного фонду України в АРК (95000, м. Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, б. 3, з/з 8 (9652) 25-64-47, 24-86-03)
3).Пенсійного фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, б.9, з/з 8 (44) 284-89-33)
Про скасування рішень
Суддя В.А.Омельченко
Секретар судового засідання Н.С.Хлебнікова
ПРЕДСТАВНИКИ:
08.02.2007 р.
від позивача - ОСОБА_1- СПД
від відповідача - 1). Роде С.В., начальник юрид. Відділу дов № 4564/01-5 від 11.11.2005 року ; 2). Сорокіна О.П., головний спеціаліст ю/к дов. № 7 від 10.11.2006 року 3). Сорокіна О.П., головний спеціаліст ю/к дов. № 2052/08-10 від 06.02.2007 року
27.02.2007 р.
від позивача - ОСОБА_1- СПД
від відповідача - 1). Никуліна О.Ю., головний спеціаліст ю/к дов. № 7496/09-5 від 08.11.2006 року; 2). Двинянінова В.Б., головний спеціаліст ю/к дов. № 7 від 08.12.2005 року ; 3). не з'явився
Суть спору - Позивач Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Сімферополь звернувся до господарського суду з адміністративною позовною заявою до відповідачів УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя, Головного управління пенсійного фонду в АРК, Пенсійного фонду України про скасування рішень НОМЕР_3 від 05.06.2006 року, НОМЕР_4 від 05.06.2007 року УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя, рішення вих.. НОМЕР_5від 27.06.2006 року Головного управління ПФУ в АРК, рішення вих..НОМЕР_6 від 18.09.2006 року Пенсійного фонду України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з моменту реєстрації як СПД ОСОБА_1 з 2002 року по 2006 рік підприємницької діяльності не здійснював, доходи від підприємницької діяльності не одержував у зв'язку з чим вказує, що відповідно до Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» подав декларації про доходи з I кварталу 2002 року по III квартал 2003 року рекомендованою кореспонденцією. Також як вказує позивач, оскільки після Ш кварталу 2003 року ним підприємницька діяльність взагалі не проводилася, то ним була подана заява про припинення (ліквідацію) підприємницької діяльності до контролюючого органу, а саме до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі. У зв'язку з чим вважає, оскільки підприємницька діяльність ним не здійснювалася, то рішення про застосування до нього фінансових санкцій на загальну суму 1700 грн. за ненадання розрахунку зобов'язань по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в строки, встановлені законодавством вважає необґрунтованими.
Відповідачі проти позову заперечують, та вказують, що рішення НОМЕР_3 та 667 від 05.06.2006 року відповідають діючому законодавству та не суперечать йому.
В ході розгляду справи була оголошена перерва судового засідання в порядку ст. 150 КАС України, після закінчення якої провадження по справі було продовжено.
Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 27.02.2007 року.
Після закінчення дебатів сторін, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 -III ( далі Закон України № 2181 - III від 19.12.2003 року ) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Так, згідно до п. 11.13. п.11 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, затвердженої постановою Правління ПФУ від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Мін'юсті України 16.01.2004 року під № 64\8663, розрахунок подається платником страхових внесків незалежно від того, виникло в звітному періоді у платника зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово - господарської діяльності платника збору.
При цьому контролюючими органами відповідно до норм Закону України № 2181-III, що здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування зборів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є виключно органи Пенсійного фонду.
Тому посилання позивача на факт надання ним декларацій про доходи до Державної податкової інспекції м. Сімферополя та звільнення його від обов'язку надання звітності до Пенсійного фонду судом до уваги не приймаються.
Відповідно до п. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181- III платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Що стосується твердження позивача про те, що фінансові санкції за ненадання розрахунку зобов'язань по сплаті збору за I -IV квартал 2002 року та I-IV 2003 року застосовані відповідачем з порушенням термінів, передбачених п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181- Ш, а саме як вказує позивач, що встановлений строк давності, 1096 днів (3 роки) в перебігу якого контролюючий орган має право нараховувати штрафні санкції, то вони не могуть бути прийняті судом до уваги, оскільки у даному п.п. ст.. 15 вказаного закону передбачена можливість податкового органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання, але не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Згідно до п.п. 17.1.1. п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Таким чином, винесене рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя про застосування фінансових санкцій за ненадання розрахунку зобов'язань по сплаті збору за I -IV квартал 2002 року та I-IV 2003 року являється обґрунтованим.
Що стосується рішення УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя НОМЕР_4 від 05.06.2006 року про застосування фінансових санкцій за ненадання розрахунку зобов'язань по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в строки, встановлені законодавством за 2004 та 2005 рік в сумі 340 грн. то воно являється обґрунтованим.
Так, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 - IV за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, позивач не довів суду обґрунтованість своїх позовних вимог, оскільки підстав для скасування рішень НОМЕР_3, НОМЕР_4 від 05.06.2006 року не має, так як вони були винесені відповідно до діючого законодавства та йому не суперечить.
При вказаних обставинах суд вважає в задоволенні позову підлягає відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні -27.02.2007р.
Постанова складена в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -05.03.2007р.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.ч.1 ст. 94, 98, 150, 160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В позові відмовити
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.