ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2009 р. | Справа № 6/61 |
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І. при секретарі судового засідання Цюрак А.М. розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали справи
за позовом Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" вул Б.Хмельницького, 59а, м.Івано-Франківськ,76000
до відповідача ЖЕО №1 вул. Вовчинецька,194 в, м.Івано-Франківськ,76000
про стягнення 3 668,13грн боргу
Представники:
Від позивача: Бабій С.В., (довіреність № 297-2/07 від 15.08.07 юрисконсульт )
Від відповідача: представник не з"явився
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення завданих збитків в сумі 3668,13грн.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Зокрема зауважує, що відповідач порушив умови договору про відповідальне зберігання будинкових приладів обліку гарячої води та теплової енергії, що призвело до втрати предмету договору в зв"язку з чим відповідачу нараховано суму завданих збитків.
Відповідач в судове засідання не з"явився, причини свого неприбуття суду не повідомив; відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала від 15.05.09 з повідомленням про вручення поштового відправлення від 19.05.09).
На підставі ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази в обгрунтування заявлених вимог, суд встановив, що 28.11.06 між ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" ( замовник) та житлово-експлуатаційною організацією №1 ( зберігач) укладено договір № 3-14/П1 ( далі Договір) про відповідальне зберігання будинкових приладів обліку гарячої води та теплової енергії.
У відповідності до умов Договору замовник, згідно актів прийому -передачі, зобов"язався передати, а зберігач в свою чергу - прийняти на відповідальне зберігання майно - будинкові прилади обліку гарячої води та теплової енергії ( п.1.1 Договору) .
Як вбачається із зібраних в справі доказів позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі згідно умов договору, що підтверджується актами прийому-передачі на відповідальне зберігання вузлів обліку теплової енергії та вузлів обліку гарячої води ( копії містяться в матеріалах справи).
Однак, зберігач - ЖЕО №1 порушив і не виконав умов договору, що призвело до втрати переданих на зберігання приладів обліку гарячої води та теплової енергії, що підтверджується поданими в матеріали справи актами складеними в присутності сторін за договором.
Відповідно до ст.193 ГК України суб”єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином, вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов”язання.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу дії ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Розділом 4 визначено відповідальність сторін за порушення у мов договору. Зокрема п. 4.2 Договору (з врахуванням протоколу розбіжностей) встановлено, що зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з дати передачі на відповідальне зберігання і до дати повернення замовнику. У випадку знищення або ушкодження майна, яке зберігається. з вини зберігача, останній повинен за свій рахунок відшкодувати замовнику завдані збитки.
Статтею 951 Цивільного кодексу України визначено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачою) або пошкодженням речі , відшкодовуються зберігачем у разі втрати ( нестачі) речі - у розмірі її вартості.
У відповідності до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою
стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Позивачем нараховано відповідачу суму збитків у розмірі 3668грн. 13коп.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не скористався своїм правом на спростування вимог позивача про стягнення з нього збитків в сумі 3668грн. 13коп.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача.
В зв"язку з прийняттям 14.04.09 постанови Кабінету Міністрів України №361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів" розмір витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу збільшено до 312,50грн.
Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення №1753 від 29.04.09 позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 118,0грн.
За таких обставин, слід стягнути з позивача в дохід державного бюджету недоплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Стягнути з Житлово-експлуатаційної організації №1 вул. Вовчинецька,194 в, м Івано-Франківськ (р/р 26004316012759 в АКБ "Прикарпаття", МФО 336310, свідоцтво №12830253) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" вул Б.Хмельницького, 59а, м Івано-Франківсь ( р/р 26006022901 в Івано-Франківській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 336161, код 03346058 ) 3668грн. 13коп., 102грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" вул Б.Хмельницького, 59а, м Івано-Франківсь ( р/р 26006022901 в Івано-Франківській філії ВАТ "Кредобанк", МФО 336161, код 03346058 ) в доход Державного бюджету м.Івано-Франківська (код ЄДРПОУ отримувача 20568100, р/р №31216259700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050000) - 194,50грн. недоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Грица Юрій Іванович
рішення підписане 09.06.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Сивак Ірина Михайлівна