ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.02.2007 | Справа №2-22/16677-2006А |
За позовом - ДП “Кримський Винний Дім” ТОВ “L’Empire Du Vin” ( м.Феодосія, вул. Л.Самаріної, 19)
До відповідача - Кримської митниці ( м.Сімферополь, вул.. Кальченко, 22)
Про визнання недійсним довідок про визнання митної вартості товарів .
Суддя С.В.Яковлєв
За участю секретаря Дулімової В.І.
представники:
Від позивача - Степанова Л.М. – пред-к дов.від09.01.2006 р.
Від відповідачів - Сінгаєвський О.В. – пред- к, дов.від 05.10.2006 р.
Сутність спору: Позивач – ДП “Кримський Винний Дім” ТОВ “L’Empire Du Vin” - звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив скасувати Довідку № 05/6-МВ від 18.01.2006 р. , якої визначено митну вартість, що підлягає сплаті, у розмірі 10505 доларів США (53050,45 грн.), Талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів № 38 –МП від 18.01.2006 р. , а також Довідку № 08/6-МВ від 20.02.2006 р. та Картку відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів № 600060000/6/9 від 20.02.2006 р. Вимоги мотивовані тим, що митним постом “Феодосія” Кримської митниці в порушення вимог діючого законодавства йому було відмовлено у ввозі на митну територію України партій товару, який був імпортований згідно з Контрактом № 07/05, укладеним 18.08.2005 р. з компанією “GRANDVІN” SRL. Позивач вважає, що прийняті митним органом рішення щодо митної вартості товару, який був ввезений на митну територію України, не відповідає умовам вказаного договору, у останнього не було підстав для сумніву у розмірі митної вартості товару, вказаної їм під час оформлення митної декларації, застосування другого та резервного методів для її визначення.
Під час судового засідання, яке відбулось 20.11.2006 р., представник позивача уточнив позовні вимоги, просив визнати недійсними Довідку про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) № 05/6-МВ від 18.01.2006 р. та “Талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів” № 38-МП від 18.01.2006 р. та відшкодувати шкоду у розмірі 1831,32 грн., визнати недійсними Довідку про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) №08/6-МВ від 20.02.2006 р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600060000/6/9 від 20.02.2006 р. та відшкодувати шкоду у розмірі 1783,19 грн.
Позивач під час судового засідання. яке відбулось 04.12.2006 р., уточнив позовні вимоги, просив визнати дії відповідача неправомірними, визнати недійсними Талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів № 38-МП від 18.01.2006 р., Картку відмови в прийнятті декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600060000/6/9 від 20.02.2006 р.
Представник позивача 12.01.2007 р. у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у митному оформлені товару та здійснення митної оцінки товару із застосуванням 2 методу оцінки при оформлені товару згідно з ВМД № 600060000/6/000038 від 18.01.2006 р., визнати недійсним Талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів № 38-МП від 18.01.2006 р., визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у митному оформлені товару та здійснення митної оцінки товару із застосуванням 6 методу оцінки при оформлені товару згідно з ВМД № 600060000/6/000124 від 18.02.2006 р. , визнати недійсною Картку відмови в прийнятті декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600060000/6/9 від 20.02.2006 р.
Кримська митниця ( далі відповідач) надіслала до суду відзив на позовну заяву ( № 17-07/7886 від 04.12.2006 р.), в якому з позовними вимогами не погодилась , вказавши, що під час митного оформлення позивачем імпортованого відповідно до Контракту № 07/05 від 18.08.2005 товару були надані документи, яки визвали сумнів у достовірності наданих декларантом відомостей, у зв’язку з чим, керуючись ст.265 Митного кодексу України була визначена митна вартість товару з використанням 2 та 6 методів. Відповідач вважає, що його дії відповідають законодавству України, тому немає підстав для задоволення позовних вимог.
Представник відповідача під час судових засідань наполягав на відсутністі підстав для задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, вислухавши представників учасників процесу , суд
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та “GRANDVІN” SRL 18.08.2005 р. був укладений контракт № 07/05, предметом якого була купівля продаж ексклюзивної пляшки “VITA-0,7”( 1.1). Вартість товару була встановлена у доларах США та визначалась на умовах поставки FCA – м.Флорешті (Молдова) (п. 2.1,4.1).
Згідно з п. 3.2. договору позивач мав зробити 100% передплату після отримання письмового повідомлення про готовність відвантаження товару.
Приймання кожної партії товару здійснювалось у кінцевому пункті призначення згідно з законодавством України ( п.5.3, 5.4).
Позивач мав право витребувати заміни товару неналежної якості та повернення сплаченої вартості товару, а також вимагати зменшення покупної вартості товару ( п. 5.6).
Позичем 18.01.2006 р. по ВМД № 60060000/6/000038 відповідно до контракт № 07/05 від 18.08.2005 р. до митного оформлення був заявлений товар, а саме ексклюзивна пляшка “VITA-0,7”тип “LXVIIIF-VN2-700” . У зазначеної декларації митна вартість товару була вказана нижче , ніж та , що була заявлена при попередніх митних оформленнях аналогічного товару , який ввозився на митну територію України за контрактом № 07/05 від 18.08.2005 р.
Відповідач, керуючись ст. 265 Митного кодексу України ( далі МК України), Порядком декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України , затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 1375 від 28.08.2003 р. ( далі Порядок№1375), скористався правом самостійного визначення митної вартості товару, визначив митну вартість ввезених позивачем пляшок “VITA-0,7” та склав довідку про визначення митної вартості товарів № 05/6 від 18.01.2006 р.
Зазначена довідка була передана у відділ митних платежів для нарахування та справлення митних платежів, відповідачем був виданий Талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів № 38-МП.
На надану позивачем до митного оформлення ВМД № 600060000/6/000124 була видана відповідачем Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600060000/6/9 від 20.02.2006 р. Підставою для її видачі були сумніви відповідача у заявленій митної вартості товару, партія якого ввозилась на митну територію України.
Згідно зі ст. 1 Митного кодексу України ( далі МК України) митна декларація – це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення.
Відповідно до ст.81 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Ст.259 МК України встановлює, що митна вартість товарів – це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ст. 262 МТ України).
Згідно зі ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватись на достовірній документально підтвердженій інформації. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.
Митний орган , що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, та у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів ( ст.265 МК України).
Умови та форми декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України визначено у Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, який затверджено Постановою КМУ № 1375 від 28.08.2003 р. ( далі Порядок № 1375).
Згідно з п. 7 цього Порядка митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, заявляється у вантажній митній декларації згідно з МК України та іншими актами законодавства. Декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці ( п.13).
Вивчивши надані сторонами документи суд встановив, що при наданні до митного оформлення ВМД № 600060000/6/000038 від 18.01.2006 р. та ВМД № 6000600000/6/000124 від 18.02.2006 р. позивачем не було надано жодного фінансового або банківського документа.
За таких обставин, приймаючи до уваги умови контракту №07/05, яким була передбачена 100% передплата позивачем за кожну партію товару, суд приходить до висновку , що у відповідача, який володів інформацією щодо митної вартості раніше ввезеного позивачем за зазначеним контрактом товару, обґрунтовано виникли сумніви щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товарів.
В силу викладеного відповідач , керуючись ст. 265 МК України та вимогами Порядку № 1375, обгрунтовано здійснив самостійно визначення вартості товарів.
Під час визначення митної вартості товару, який був заявлений до митного оформлення 18.01.2006 р. по ВМД № 60060000/6/000038, відповідачем був застосований метод 2 – за ціною угоди ідентичних товарів. За основу була взята договірна вартість пляшки “VITA-0,7”тип “LXVIIIF-VN2-700” , яка ввозилась раніше з урахуванням транспортних затрат, визначених згідно з наданим позивачем договором на транспортне-експедиційне обслуговування.
Вивчивши матеріали справи, пояснення представників сторін, свідкив, суд прийшов до висновку , що дії відповідача щодо відмови у митному оформлені товару та здійснення митної оцінки товару із застосуванням 2 методу оцінки при оформлені товару згідно з ВМД № 600060000/6/000038 від 18.01.2006 р. відповідають МК України та Порядку № 1375, у зв’язку з чим не підлягають задоволенню позовні вимоги по визнанню їх неправомірними.
При визначенні митної вартості товару, який був заявлений до митного оформлення по ВМД № 6000600000/6/000124 від 18.02.2006 р., відповідачем був застосований резервний метод ( 6 метод). Але в порядку передбаченому ст. 70 КАСУ він не надав доказів послідового використання методів , зазначених у ст.ст. 267-272 МК України, він також не надав доказів неможливості їх використання.
За таких обставин суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для визначення митної вартості зазначеного товару з використанням резервного методу з урахуванням світової практики та на основі законів України, у зв’язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги по визнанню неправомірними дії відповідача щодо відмови у митному оформлені товару та здійснення митної оцінки товару із застосуванням 6 методу оцінки при оформлені товару згідно з ВМД № 600060000/6/000124 від 18.02.2006 р.
Відповідно до ст. 80 МК України у разі відмови у митному оформлені та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов’язаний видати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз’ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Аналогічні вимоги містились у ст. 43 Митного кодексу України в редакції 1991 р.
З метою реалізації зазначених правових норм Державною митною службою України виданий Наказ № 239 “Про затвердження Порядку заповнення й використання картки відмови” від 24.04.99 р.
Уп.1 зазначеного Порядку встановлено, що картка відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленню товарів та інших предметів з талоном відмови заповнюються у всіх випадках відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів, пред’явлених до митного контролю митному органу України підприємством або перевізником, що самостійно декларує товари, чи особою уповноваженою на декларування.
За таких обставин стає зрозумілим , що картка і талон відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленню товарі за своєю правовою природою є роз’ясненням митного органу вимог щодо митного оформлення , виконання яких забезпечує пропуск через митний кордон України та причин відмови у митному оформлені. В силу викладеного певні правові наслідки для позивача породжені саме діями митного органу щодо відмови у пропуску на митну територію України та митному оформлені ввезеного ним товару. Талон відмови не є правозастосовчим актом, а є лише інформаційним (довідковим) документом, за допомогою якого митний орган доводить до відома суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності причин, з яких йому відмовлено у митному оформленню товару.
В силу викладеного не підлягають задоволенню вимоги по визнанню недійсними Талону відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформлені товарів та інших предметів № 38-МП від 18.01.2006 р. та Картки відмови в прийнятті декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600060000/6/9 від 20.02.2006 р.
В іншій частини позовних вимог , приймаючи до уваги клопотання позивача про уточнення позовних вимог, провадження по справі підлягає закриттю по п. 2 ст. 157 КАСУ.
Під час судового засідання, яке відбулось 18.01.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 23.01.2007р.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 157, 160-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити частково .
2. Визнати неправомірними дії Кримської митниці ( м.Сімферополь, вул.. Мальченко, 22) щодо відмови ДП “Кримський Винний Дім” ТОВ “L’Empire Du Vin” (м.Феодосія, вул. Л.Самаріної, 19, ЗКПО 32945625) у митному оформлені товару та здійснення митної оцінки товару із застосуванням 6 методу оцінки при оформлені товару згідно з ВМД № 600060000/6/000124 від 18.02.2006 р.
3. У частині відшкодування шкод у розмірі 3614,51 грн. – провадження у справі закрити.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП “Кримський Винний Дім” ТОВ “L’Empire Du Vin” ( м.Феодосія, вул. Л.Самаріної, 19, ЗКПО 32945625, п/р 26007060047140 в ЗРУ КБ “Приватбанк” м.Запоріжжя, МФО 313399) 0,85 грн. - судового збору.
5. В іншій частині позовних вимог – у позові відмовити
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційну скаргу не подано, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.