права №22-ц-759/2008р. Головуючий 1 інст . - Колодяжна І.М.
категорія - відшкодування шкоди Доповідач - Пономаре нко Ю.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
3 лютого 2009 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Кукліної Н.О.
суддів - Пономаренко Ю.А., Черкасова В.В.
при секретарі: Каплоух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09 грудня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач, ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири, посилаючись на те, що 14 листопада 2007 року з вини відповідачів сталося залиття її квартири водою, чим була спричинена матеріальна та моральна шкода. Просила стягнути на свою користь суму матеріальної шкоди, визначену висновком будівельно-технічної експертизи та 2000 гривень на відшкодування моральної шкоди, та 100 гривень за надання юридичної допомоги.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представник позовні вимоги уточнили, остаточно просили стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно матеріальну шкоду в розмірі 7213,24 грн., яка складається: 4316 грн. у відшкодування вартості ремонтно-відновлювальних робіт; 1024,38грн. за проведення експертизи; 627,1 грн. - вартість придбаного лінолеуму та вартість шпалер - 384,50 грн.; 113 65грн. вартість придбаних медикаментів, яки було придбано у зв'язку з погіршенням стану здоров'я; 660 грн.- за надання юридичної допомоги; 51грн. - судовий збір; 30грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; 6 грн.- за послуги банку.
Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09 грудня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 4316 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири, 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1024,38грн. у відшкодування судових витрат по справі- за проведення судової будівельно-технічної експертизи, 100грн. за надання юридичної допомоги. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 51 грн. судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Не погоджуючись з цим рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своєї скарги зазначає, що вини позивача в залитті квартири позивачки не має, акт, який надала позивачка не може бути належним доказом, оскільки при його складанні відповідачів не запрошували. Причини залиття встановити не вдалося а тому вважає, що залив стався не з вини відповідачів.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, відповідно до ст.303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції, розглядаючи справу у своєму рішенні правильно посилався на те, що 14 листопада 2007року сталося залиття квартири позивача ОСОБА_3 з вини відповідачів, чим спричинено останній було спричинено матеріальні збитки та завдано моральну шкоду, які суд обґрунтовано стягнув на користь позивачки.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони правильні, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам по справі та вимогам, викладеним в Постанові Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992р. № 6 із змінами.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наданого до суду акту комісії Комінтернівської філії дільниці №20 КП „Жилкомсервіс" від 14.11.2007року, затвердженого начальника дільниці, встановлено, що 14 листопада 2007 року по халатності відповідачів сталося залиття квартири АДРЕСА_1, що належить позивачки ОСОБА_3 В акті також зазначено, встановлено, що залиття квартири сталося із квартири АДРЕСА_2, де мешкають відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які доступу до квартири не надали.
Крім того факт залиття квартири та вина відповідачів підтверджується поясненнями свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 даними в судовому засіданні суду 1 інстанції.
Відповідачами в порядку ст.60 ЦПК України не надано доказів того, що залиття квартири позивачки сталося не з їх вини, а тому суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про доведеність вини відповідачів в залитті квартири позивачки, яка знаходиться безпосередньо під їхньою квартирою.
Згідно до висновків судової будівельно-технічної експертизи № 1046/2867 від 14 квітня 2008 року у квартирі АДРЕСА_1 встановлені технічні ушкодження від залиття водою в приміщеннях: коридору «1», кухні «4», житловій кімнаті «7». Відповідно висновків експертизи вартість матеріальної шкоди, яку було завдано позивачки залиттям її квартири складає 4316 гривень.
Згідно до ст.1167 ЦК України, та п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992р. № 6 із змінами, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідачів розмір спричиненої залиттям шкоди відповідно до висновків зазначеної експертизи.
Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що внаслідок залиття відповідачами квартири позивачки, остання зазнала моральних страждань у зв'язку із пошкодженням її майна, повинна була змінювати уклад свого життя, нести додаткові витрати, а тому суд правильно у відповідності до ст.23 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" стягнув з відповідачки на користь позивачів 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.
Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують
В зв'язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, ст.314, 315,317 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 09 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
. Головуючий -
Судді -