справа №  2а-1153/09/0670 

категорія  3.4

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2009 р.                                                                                  м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді  Ракаловича В.М. ,

суддів Євпак В.В.

           Кузьменко Л.В.

при секретарі -       Шиндарівській В.В.    ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом  ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3 ОСОБА_4  ОСОБА_5  ОСОБА_6  ОСОБА_7  ОСОБА_8  ОСОБА_9  ОСОБА_10 

до   Державної судової адміністрації України,  Державного казначейства України   

про  стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати,-

встановив:

 Позивачі, що працюють суддями Бердичівського міськрайонного суду, звернулися з адміністративним позовом до відповідачів про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та довічного утримання.

В обґрунтування позову позивачі зазначають, що рішеннями Корольовського районного суду м. Житомира, Київського апеляційного адміністративного суду та Житомирського окружного адміністративного суду на їхню користь було стягнуто заборгованість по заробітній платі та довічному утриманню за період 1995 року по 2005 рік. Посилаються на статтю 34 Закону України "Про оплату праці", в якій передбачено компенсацію працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати. Також зазначають, що порядок нарахування та виплати компенсації заробітної плати, нарахованої з 01.01.1998 року по 21.12.2000 року регламентований Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427, а заробітної плати, нарахованої з 01.01.2001 р., - Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Вважають, що суми несвоєчасно виплаченої заробітної плати та довічного утримання за період з січня 1998 року по грудень 2005 року підлягають компенсації.

Позивачі у судове засідання не прибули. В надісланій до суду заяві просять розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача Державної судової адміністрації України у судове засідання не прибув. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Державного казначейства України позов не визнав, просив відмовити у його задоволені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Державного казначейства України,  проаналізувавши та оцінивши надані суду докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі працюють суддями Бердичівського міськрайонного суду.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 25.01.2007 року задоволено пред'явлений ними позов Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України, Головного управління Державного казначейства України, Державної судової адміністрації, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про стягнення недоплаченої заробітної плати за період 1995-2005 років.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2007 року, вказана постанова в частині порядку стягнення зарплати була змінена. Так, апеляційною інстанцією стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1104034,94 грн., ОСОБА_2- 105006,45 грн., ОСОБА_3 - 35929,06 грн.,ОСОБА_4. - 85226,06 грн., ОСОБА_5. - 54865,22 грн., ОСОБА_6 - 72502,52 грн., ОСОБА_7. - 80047,36 грн.,ОСОБА_8. - 66720,43 грн., ОСОБА_9. - 54177,25 грн., ОСОБА_10, - 95669,77 грн..

Крім того, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.12.2007 року було задоволено вимоги позивачів до Державної судової адміністрації України  та Державного казначейства України про стягнення недоотриманої заробітної плати та місячного грошового утримання та за сім місяців  за період червня - грудня 2005 року. На користь ОСОБА_1стягнуто - 91297 грн., ОСОБА_2- 87285грн., ОСОБА_3 - 37218грн., ОСОБА_4. - 39689грн., ОСОБА_5. - 37249грн., ОСОБА_6. - 34342грн., ОСОБА_7. - 36787грн., ОСОБА_8. - 36933грн., ОСОБА_9. - 38425грн., ОСОБА_10. - 60243грн..

Також постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2008 року задоволено позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_10. до Державної судової адміністрації України та Головного Управління Державного казначейства України про стягнення заборгованості по щомісячному довічному утриманню за період  1995- 2005 років і стягнуто на користь ОСОБА_1- 88020 грн., ОСОБА_2- 87628 грн., ОСОБА_10. - 60243 грн..

Відповідно до ст.72 КАС України, ці обставини не доказуються.

Статтею 34 Закону України "Про оплату праці" передбачено право працівників на компенсацію  втраченої частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, нарахованої працівникові за період роботи з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2000 р., проводиться відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1427

Згідно пункту 2 вказаного Положення, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги (далі - споживчі ціни) за цей період зріс більш як на один відсоток.

Статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати " передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до п. 3  Порядку  проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення). Згідно п. 2 вказаного Порядку вказана компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

За таких обставин суд вважає, що позивачі мають право на компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати за період з 1998 року по 2005 рік та на компенсацію за несвоєчасну виплату довічного утримання за період з 2001 року по 2005 рік. Вказану заборгованість по компенсації суд стягує з моменту виникнення заборгованості по день винесення рішення про її стягнення.

Згідно з розрахунками зробленими відповідно до  Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати та Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати,  компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати та довічного утримання становить: ОСОБА_1  150912,89грн., ОСОБА_2. - 125834,21грн., ОСОБА_3 - 29002,11грн.,ОСОБА_4- 43611,37грн., ОСОБА_5 - 40300,63грн.,ОСОБА_6. - 53033,94грн., ОСОБА_7. - 60994,46грн., ОСОБА_8. - 48365,44грн., ОСОБА_9. - 39840,59грн., ОСОБА_10. - 117219,38грн.. Вказані розміри компенсації є меншими від зазначених самими позивачами, оскільки вони помилково вважали, що за період до 2001 року можуть бути компенсовані і інші грошові доходи крім заробітної плати (довічне утримання), а також помилково розраховували компенсацію по січень 2009 року, тоді як вона має бути розрахована по день постановлення відповідних судових рішень, якими вирішено трудові спори з питань стягнення заробітної плати та довічного утримання. За час затримки виконання судових рішень компенсація не нараховується, оскільки вона не передбачена названими нормативно -  правовими актами.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про судоустрій України”, ст.ст.120,126 вказаного Закону та Положення про Державну судову адміністрацію України, остання з 1 січня 2003 року є головним розпорядником бюджетних асигнувань, які передбачені на утримання судової влади, а Державне казначейство України, відповідно до ст.48 Бюджетного Кодексу України та п.1ч.4 Положення про Державне казначейство України, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

Крім того, Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Державній судовій адміністрації України встановлені бюджетні призначення за програмою "Виконання рішень судів на користь суддів" на суму 9500,0 тис. грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати та довічного утримання позивачам слід стягнути з Державної судової адміністрації України і зобов'язати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету України, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою „Виконання рішень судів на користь суддів”, а саме  стягнути на користь ОСОБА_1-  150912,89грн., ОСОБА_2- 125834,21грн., ОСОБА_3 - 29002,11грн., ОСОБА_4. - 43611,37грн., ОСОБА_5. - 40300,63грн., ОСОБА_6. - 53033,94грн., ОСОБА_7. - 60994,46грн., ОСОБА_8. - 48365,44грн., ОСОБА_9. - 39840,59грн., ОСОБА_10. - 117219,38грн.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись Законом України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати,  Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, ст.ст.86,158-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 

постановив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь  ОСОБА_1 -  150912,89грн., ОСОБА_2 - 125834,21грн., ОСОБА_3- 29002,11грн., ОСОБА_4 - 43611,37грн., ОСОБА_5 - 40300,63грн., ОСОБА_6 - 53033,94грн., ОСОБА_7 - 60994,46грн., ОСОБА_8 - 48365,44грн., ОСОБА_9 - 39840,59грн., ОСОБА_10- 117219,38грн..

Зобов'язати Державне казначейство України провести видатки з Державного бюджету, передбачені Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою „Виконання рішень судів на користь суддів”.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Головуючий суддя:                                                                                В.М. Ракалович

                     Судді:                                                                                       В.В. Євпак

                                                                                                                       Л.В. Кузьменко