ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 414
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
19.02.2007 |
Справа №2-8/817-2007А |
За позовом 1) СПД ОСОБА_1, с. Денісівка, Сімферопольський район. 2) СПД ОСОБА_2, с. Денісівка, Сімферопольський район.
До відповідачів: 1) Управління архітектури та містобудування Сімферопольської міської Ради, м. Сімферополь
2) Інспекція Державного архітектурно - будівельного контролю при Управлінні архітектури та містобудування Сімферопольської міської Ради, м. Сімферополь
Про визнання неправомірною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій.
Головуючий суддя Чумаченко С.А.
Секретар Ярилова О.С.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивачів: 1), 2) ОСОБА_3, пред-к за дов. від 22.09.2006 року.
Від відповідачів: 1), 2) не з'явився
Сутність спору: позивачі, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, та суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, звернулися до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідачів: Управління архітектури та містобудування Сімферопольської міської Ради та Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю при Управлінні архітектури та містобудування Сімферопольської міської Ради, просять визнати бездіяльність Управління містобудування та архітектури Сімферопольської міської Ради в особі Інспекції ДАБК м. Сімферополя щодо продовження строку дії дозволу на виконання будівельних робіт незаконною. Примусити Управління містобудування та архітектури Сімферопольської міської Ради в особі Інспекції ДАБК м. Сімферополя продовжити строк дії дозволу на виконання будівельних робіт за номером 431 від 28.08.2006 року на весь термін будівництва об'єкту.
Позивачі представили зміну позовних вимог, відповідно до яких просять визнати незаконною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Сімферопольської міської Ради в особі Інспекції ДАБК м. Сімферополя відносно продовження строку дії дозволу на виконання будівельних робіт за номером 431 від 28.08.2006 року.
Відповідач, Управління архітектури та містобудування Сімферопольської міської Ради, представило заперечення на адміністративний позов, відповідно якого просить зупинити розгляд справи №2-8/817-2007А. Проте відповідачем не представлено доказів того, що справа, відносно до якої треба зупинити справу №2-8/817-2007А знаходиться на розгляді в Господарському суді Автономної Республіки Крим, крім цього, клопотання про зупинення провадження по справі не є причиною для відмови у розгляді справи по суті, таким чином суд відмовляє в задоволенні даного клопотання.
27.12.2006 року Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим по справі 2-8/817-2007А заборонено Управлінню архітектури та містобудування виконавчого комітету Сімферопольської міської ради та Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю при Управлінні архітектури та містобудування Сімферопольської міської ради здійснювати будь-яки дії та виносити (приймати) будь-які рішення стосовно заборони (зупинення, припинення та інше) будівництва торгівельного центру по АДРЕСА_1, до розгляду справи по суті.
Представники відповідачів, явку своїх представників в судове засідання 19.02.2007 року не забезпечили, таким чином не скориставшись наданим їм процесуальним правом на безпосередню участь у судовому процесі та доведені суду своїх міркувань та заперечень по суті спору.
Справа слуханням відкладалась, в порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представника позивача, суд -
ВСТАНОВИВ:
26.07.2002 року Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради НОМЕР_1 “Про погодження місцерозташування та розмірів земельної ділянки по АДРЕСА_1 та дозволу ПП ОСОБА_1 виробництва проектно - дослідних робіт для будівництва торгового центру.” Вирішено погодитись з місцерозташуванням та розмірами земельної ділянки площею 500 кв.м. по АДРЕСА_1 для будівництва торгового центру. Дозволити приватному підприємству ОСОБА_1 виробництво проектно - дослідних робіт для будівництва торгового центру на земельній ділянці площею 500 кв.м. по АДРЕСА_1.
26.09.2003 року Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради НОМЕР_2 “Про внесення пропозиції сесії Сімферопольської міської Ради XXIV скликання по погодженню приватному підприємству ОСОБА_2 місцерозташування та розмірів земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва торгового центру.” Вирішено внести пропозицію сесії Сімферопольської міської Ради XXIV скликання по узгодженню місцерозташування та розмірів земельної ділянки площею 440,0 кв.м. по АДРЕСА_1.
Пунктом 2. даного рішення дозволено приватному підприємцю ОСОБА_2 виконати проект відводу земельної ділянки.
Пунктом 3 вищевказаного рішення дозволено приватному підприємцю ОСОБА_2 виконати комплекс проектних робіт для будівництва торгового центру на земельній ділянці площею 440,0 кв.м. по АДРЕСА_1.
25.05.2004 року Рішенням Сімферопольської міської Ради НОМЕР_3 “Про надання, та передачу громадянам України, юридичним та фізичним особам (СПД) земельних ділянок у приватну власність, постійне користування, оренду в м. Сімферополі.” Вирішено, надати та передати юридичним та фізичним особам (СПД) земельні ділянки у постійне користування, оренду, змінити цільове призначення землі. Суб'єктам підприємницької діяльності: ОСОБА_1 земельну ділянку 0,0500 га та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0440 га по АДРЕСА_1 у короткострокову оренду строком на два роки для будівництва торгового центру.
29.12.2004 року між Сімферопольською міською Радою - орендодавцем та СПД ОСОБА_1, СПД ОСОБА_2 - орендарями укладений договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до п.1.1. даного договору, на підставі Законів України “Про оренду землі” та “Про місце самоврядування в Україні” та у виконання рішення 20-ї сесії Сімферопольської міської Ради XXIV скликання НОМЕР_3 від 25 травня 2004 року орендодавець надає, а орендарі приймають у короткострокове платне користування: ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0,0500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, план якого є невід'ємною частиною цього договору, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 0,0440 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, план якого є невід'ємною частиною цього договору, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5.
Згідно п.2.1. вищевказаного договору, договір укладений терміном на 2 роки, початок дії якого обчислюється згідно чинного законодавства.
Пунктом 4.1. зазначається, що Вищевказана земельна ділянка передається з ціллю несільськогосподарського використання згідно ст. 19 п. “б” Земельного кодексу України, а саме: для будівництва торгівельного центру.
29.12.2004 року договір оренди земельної ділянки від 29.12.2004 року посвідчений Ісаєвою Л.Г. державним нотаріусом Першої сімферопольської державної нотаріальної контори Автономної Республіки Крим в Україні. Зареєстровано в реєстрі за НОМЕР_6.
Факт державної реєстрації посвідчений виконавчим комітетом міської ради та зареєстрований в Комітеті по управлінні земельними ресурсами27.01.2005 року за НОМЕР_7. Договір оренди земельної ділянки зареєстровано в Кримській регіональній філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України”, у Книзі записів реєстрації договорів оренди землі Київського району за НОМЕР_8 від 27.04.2005 року.
22.05.206 року Служба “Укрінвестекспертиза” в Автономній Республіці Крим надала позитивний комплексний висновок №3-10-2006 державної експертизи по робочому проекті “Торговий центр по АДРЕСА_1 (район жилих домів НОМЕР_9). А також встановлено, що вищевказана проектна документація відповідає діючим державним будівельним нормам.
28.08.2006 року Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю надала дозвіл НОМЕР_10 на виконання будівельних робіт ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_1. на виконання будівельних робіт по будівництву торгового центру по АДРЕСА_1, у відповідності з проектною документацією, затвердженою та зареєстрованою під НОМЕР_11 від 17.01.2005 року управлінням містобудування та архітектури Сімферопольської міської Ради. Строк дії дозволу до 29.12.2006 року.
14.11.2006 року позивачі надіслали на адресу начальника інспекції Державної архітектурно - будівельного контролю м. Сімферополя листа, відповідно до якого просять продовжити дозвіл на виконання будівельних робіт НОМЕР_10 від 28.08.2006 року на виконання будівельних робіт по будівництву торгового центру по проспекту Перемоги, АДРЕСА_1 у відповідності з проектною документацією, затвердженою та зареєстрованою за НОМЕР_11 від 18.01.2005 року управлінням містобудування та архітектури Сімферопольської міської Ради, на весь строк будівництва об'єкту.
18.12.2006 року позивачі повторно звернулися листом на адресу Начальника інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю м. Сімферополя, а також до Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради з проханням розглянути питання про продовження дозволу на виробництво будівельних робіт про що повідомити в установлений законом строк.
Відповіді на адресу позивача так і не надходили.
Суд встановив, що позивачами у встановленому законом порядку оформлено земельну ділянку, отримано висновок державної експертизи та дозвіл на проведення будівельних робіт, у зв'язку з закінченням строку дії дозволу на виконання будівельних робіт позивач звернувся до відповідачів про продовження строку дії дозволу, але своєю бездіяльністю, у порушення Положення “Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт” та Конституції України відповідачі не надавали відповіді на клопотання.
Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачами не розглядалося питання позивача, про продовження дозволу на виробництво будівельних робіт, тим самим ущемляючи його права наданих Конституцією України.
Як вказується в п.12.3. Наказу №219 від 10.12.2001 року Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України “Про затвердження Типових регіональних правил забудови”, дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних
робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт, який надається і реєструється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п.3.13. Положення “Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт” затвердженого Наказом №273 від 05.12.2000 року Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, подовження терміну дії дозволу здійснюється на підставі листа забудовника (замовника), у якому надається перелік виконаних на об'єкті містобудування робіт, зазначаються відповідальні за здійснення будівельних робіт інженерно-технічні працівники
будівельної організації, працівники, що здійснюють технічний та авторський нагляд.
Згідно п.3.2. вищевказаного положення, інспекція держархбудконтролю зобов'язана у термін, що не перевищує одного місяця, розглянути подані забудовником (замовником) документи і прийняти рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт та видати його або надати обґрунтовану відмову.
Відповідно до п.12.4. Наказу №219 від 10.12.2001 року Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України “Про затвердження Типових регіональних правил забудови”, у разі відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт заявнику надаються роз'яснення щодо невідповідності поданих документів вимогам законодавства. Роз'яснення надаються у письмовій формі протягом одного місяця з дня звернення.
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про планування і забудову” у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкту містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкту.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, посадові особи органів місцевого самоврядування зобов'язанні діяти тільки на підставі та в межах компетенції.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
-з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
-обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване
це рішення(дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ч. ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Отже за таких обставин суд вважає необхідним скасувати заходи щодо забезпечення адміністративного позову в порядку ч.4 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства, якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.
Відповідно до ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.
В судовому засіданні 19.02.2007 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Повний текст постанови підписано 22.02.2007 року.
Враховуючи вищевикладене, керуючись 158, 159, 161, 162, 163, ст.ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати незаконною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Сімферопольської міської Ради в особі Інспекції ДАБК м. Сімферополя відносно продовження строку дії дозволу на виконання будівельних робіт НОМЕР_10 від 28.08.2006 року.
3. Скасувати заходи забезпечення адміністративного позову відносно заборони Управлінню архітектури та містобудування виконавчого комітету Сімферопольської міської ради та Інспекції Державного архітектурно будівельного контролю при Управлінні архітектури та містобудування Сімферопольської міської ради здійснювати будь-яки дії та виносити (приймати) будь-які рішення стосовно заборони (зупинення, припинення та інше) будівництва торгівельного центру по АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.