ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" квітня 2009 р. Справа № 9/101
м. Чернівці 12-00 год.
За позовом державного комунального підприємства Управління “Тепловодоканал”, м. Новодністровськ Чернівецької області
до Сокирянської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Сокиряни Чернівецької області
про скасування податкових повідомлень-рішень
Суддя Т.І. Ковальчук
Секретар судового засідання Марущак І.В.
За участю представників:
Від позивача –не з’явився
Від відповідача –Сапожнік С.В., дов. від 07.02.2009 р. № 1798/9/10-010
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень № 0005731530/0 від 29.06.2006 р. та № 0001271500/1 від 09.12.2006 р. і зобов’язання відповідача внести зміни в облікову картку позивача.
Позовні вимоги з урахуванням письмових пояснень від 19.03.2009 р. та заяви від 29.04.2009 р. обгрунтувані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення за формою і змістом суперечать Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у них не зазначено акта перевірки, на підставі яких вони прийняті, що позбавило позивача можливості доведення неправомірності нарахування штрафу, відповідачем не надіслано відповіді на скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення № 0005731530/0 від 29.06.2006 р., внаслідок чого скарга вважається задоволеною, а податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, окрім того, при застосуванні штрафів відповідач порушив терміни, встановлені ст. 250 ГК України.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 14.06.2007 р., ухвалою від 13.08.2007 р. провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням по справі № 1/30 (суддя Чорногуз М.Г.).
Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області від 08.12.2008 р. Желіка Б.Є. справу передано до провадження судді Ковальчук Т.І.
Ухвалою від 08.12.2008 р. провадження у справі поновлено.
Відповідач надав заперечення, в яких позов не визнав з тих підстав, що штрафні санкції застосовані до позивача у відповідності до п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а ст. 250 Господарського кодексу України до податкових правовідносин не застосовується.
У судовому засіданні 19.03.2009 р. представник позивача позов підтримав, пояснив, що рішення на скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0005731530/0 від 29.06.2006 р. позивач не отримував, а надані відповідачем докази є неналежними, оскільки в управлінні не працював і не працює бухгалтер Коваль, якому нібито вручено відповідь, штрафи на позивача накладено з порушенням строків їх застосування, визначених ст. 250 ГК України, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними.
Представник відповідача позов не визнав, пояснив, зокрема, що обов’язок ДПІ щодо надіслання позивачеві рішення за результатами розгляду його скарги виконано належним чином і в установлений строк, вважає, що рішення вручено органом зв’язку саме позивачеві, а можливості перевірити, хто розписався за його отримання в даний час можливості немає.
У судовому засіданні 19.03.2009 р. оголошувалася перерва до 11-00 год. 29.04.2009 р.
Представник позивача в судове засідання 29.04.2009 р. не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі його представника.
Враховуючи, що позивачем надано пояснення по справі та надіслано додаткові докази, суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні 28.04.2009 р. без участі представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні 29.04.2009 р. просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.
29.06.2006 р. Сокирянською ОДПІ складено акт про порушення УВТК (скорочена назва Управління “Тепловодоканал”, код ЄДРПОУ 14271932) термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість, згідно з яким встановлено затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 490344,06 грн. за звітні періоди з квітня 2004 р. по листопад 2005 р. на строк, що більше 90 календарних днів (а.с. 19).
За вказане порушення податковим повідомленням-рішенням № 0005731530/0 від 29.06.2006 р. до позивача застосовано штрафні санкції за затримку на 365 календарних днів сплати узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 490344,06 грн. у розмірі 50%, що склало 245172,09 грн. (а.с. 10).
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем до Сокирянської ОДПІ 07.07.2006 р., рішенням Сокирянської ОДПІ від 26.07.2006 р. № 5614/10/10-025 у задоволенні скарги відмовлено (а.с. 6, 29).
29.09.2006 р. Сокирянською ОДПІ також було складено акт № 15-63/15-16 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість по Управлінню “Тепловодоканал” за період з 02.01.2003 р. по 28.07.2003 р. (а.с. 51-52). Під час цієї перевірки було виявлено несвоєчасну сплату податку на додану вартість на суму 78154,25 грн. із затримкою від 1 до 85 календарних днів.
Як видно з податкового повідомлення-рішення № 0001271500/1 від 09.12.2006 р., за вказане порушення до позивача застосовано штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 20%, що склало 15630,85 грн. (а.с. 9,49,53).
Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон № 2181).
П.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 установлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом “г” п.п.4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Згідно з п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Ст. 17 Закону № 2181 визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Згідно з п. 17.1.7 п. 7.1 ст. 7 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як видно з актів перевірки від 29.06.2006 р. і 29.09.2006 р., затримка сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість позивачем мала місце протягом періодів від 31 до 90 календарних днів та більш як 90 календарних днів, що є порушенням п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, тому відповідачем правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 20 та 50% від погашених з затримкою установлених строків сум податкового боргу згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Суд відхиляє посилання позивача, що штрафні санкції відповідачем нараховано з порушенням строку давності їх застосування, встановленого ст. 250 ГК України.
Згідно з ч. 2 ст. 238 ГК України види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Ч. 2 ст. 241 ГК України також установлено, що перелік порушень, за які з суб’єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Як уже зазначалося вище, спеціальним законом з питань оподаткування є Закон № 2181. Цим Законом визначено підстави накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про оподаткування, їх розмір та порядок стягнення, а також строки давності та їх застосування (ст. 15 Закону № 2181). Положення ж ст. 250 ГК України до податкових правовідносин не застосовуються.
Судом не приймаються твердження позивача, що відповідачем порушено Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від № 253 від 21.06.2001 р., оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення в цілому відповідають встановленій формі. Посилання про те, що в податковому повідомленні-рішенні № 0005731530/0 від 29.06.2006 р. відсутня вказівка на реквізити акту перевірки, на підставі якого воно прийнято, і це позбавило позивача можливості оскаржити зазначене рішення, не відповідає дійсності, оскільки скарга на це повідомлення-рішення позивачем подавалася і була належним чином розглянута та залишена без задоволення.
Суд відхиляє посилання на те, що в Управлінні ніколи не працювала особа на прізвище Коваль, якій ніби-то було вручено рішення за результатами розгляду скарги від 07.07.2006 р. (а.с. 93-95). Рішення Сокирянської ОДПІ про результати розгляду первинної скарги Управління “Тепловодоканал” від 26.07.2006 р. прийнято в строк та у відповідності до порядку, визначених п.п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, і надіслано на правильну адресу позивача. За загальним правилом юридична особа повинна сама забезпечити отримання належної їй кореспонденції уповноваженими на те особами.
Твердження позивача, що перевірки, за результатами якої винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2006 р. № 0001271500/1, не проводилося, також не відповідає дійсності і спростовується тим, що на акті перевірки від 29.09.2006 р. № 15-63/15-16, на підставі якого виносилося первинне податкове повідомлення-рішення № 0001271500/0, є підпис в.о. головного бухгалтера Управління “Тепловодоканал” Т.М.Шундрій (а.с. 52).
Первинного податкового повідомлення-рішення 0001271500/0 позивач не надав, однак потреби в його витребуванні суд не вбачає.
Таким чином за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення № 0005731530/0 від 29.06.2006 р. та від 09.12.2006 р. № 0001271500/1 і після закінчення адміністративного оскарження первинних податкових повідомлень-рішень правильно внесено до облікової картки позивача суми застосованих штрафних санкцій за затримку сплати податку на додану вартість (а.с. 54-78), відтак, жодна з позовних вимог позивача задоволенню не підлягає.
У зв’язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати належить залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Порядок апеляційного оскарження
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
У судовому засіданні 29.04.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 30.04.2009 р.
Суддя Ковальчук Т.І.