ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

01 червня 2009 р.

№ 10/170

                    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. –головуючого,

Ковтонюк Л.В.,

Чабана В.В. - доповідач,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної

скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова гільдія", м. Київ

на	рішення господарського суду Луганської області від 13.01.09

у справі

№10/170

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова гільдія"

до	Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Ліа" ЛТД, м. Луганськ

про	стягнення 10 000,00грн. та спонукання виконати умови договору

за зустрічним

позовом  ТОВ ВКФ"Ліа" ЛТД

до	ТОВ "Торгова гільдія"

про	визнання частково недійсним договору

за участю представників сторін:

від ТОВ "Торгова гільдія" –Бортнік В.В., Мельниченко К.П.,

від ТОВ ВКФ "Ліа" ЛТД –Будур Р.Є.

                        Рішенням господарського суду Луганської області (суддя Мінська Т.М.) від 13.01.09 в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним п. 2.8 договору про надання послуг від 05.09.06 №20509-1-Н, укладеним між ТОВ ВКФ "Ліа" ЛТД та ТОВ "Торгова гільдія" в частині "не заключать договора оренды с лицами, не указанными в актах приёма-передачи материалов о потенциальных арендаторах, составленных в соответствии с п. 2.6 настоящего Договора, кроме заключения договоров с арендаторами площадей, которые находятся в зоне общественного питания и зоне рыночной торговли".

ТОВ "Торгова гільдія" з рішенням суду в частині відмови в задоволенні первісного позову щодо зобов'язання відповідача підписати та надати акти передачі інформації про потенційного орендаря погоджується.

          В решті рішення вважає таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому в цій частині рішення просить скасувати і в цій частині задовольнити його вимоги та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова гільдія" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Ліа" ЛТД, в якому містяться наступні вимоги :

"Стягнути з ТОВ ВКФ "Ліа" ЛТД на нашу користь за невиконання умов договору штраф у розмірі 10 000грн. (п. 5.3 Договору).

Зобов'язати ТОВ ВКФ "Ліа" ЛТД протягом 10 днів з дня набрання рішення суду законної сили:

-          підписати Акти передачі інформації про потенційного орендаря та повернути до нашої організації (пункт 3.10.3 Договору) по таким потенціальним орендарям : ТОВ "Глорія Джинс Україна", ПП Цибуля А.П., ПП Решетилова А.Н. та Клименко Ю.В., ФОП Кварацжелія Г.В., ЗАТ "АІСЕ України", ПП Силаков І.В., ПП Слєпцова І.М., ТОВ "Маричка", Дитячий розважальний центр Тропікал парк, ПП "Вікторія", ТОВ "Мегасервіс"(Мегаспорт), СПД Піонтковський Андрій Миколайович, ПП Адамян Грігор Арамович, "Серафім" Салон модних подарунків;

-          надати копії усіх договорів оренди (у тому числі попередніх договорів) укладених з орендарями торгового центра, за адресою Луганська область, м. Сєверодонецьк, проспект Радянський, 46 (пункт 2.10 Договору);'

-          надати відомості про нараховані і отримані орендні платежі по укладеним договорам оренди з зазначенням об'єкта оренди, розміри орендних ставок, орендованій площі, найменування орендатора (пункт 2.11 Договору)."

Обгрунтовуючи свої вимоги стосовно підписання актів, позивач послався на те, що він на підставі договору №20509-1-Н від 05.09.06 надав відповідачу інформацію про потенційних орендарів його об'єктів, однак відповідач, за твердженням позивача, частину актів про надання відповідної інформації підписав, а частину актів, відносно зазначених в позові осіб, не підписав, тому він просить суд прийняти рішення, яким зобов'язати відповідача підписати акти стосовно згаданих осіб.

Інші вимоги, а саме, зобов'язати відповідача "надати копії усіх договорів оренди (у тому числі попередніх договорів), укладених орендарями торгового центру, що знаходиться по проспекту Радянський, 46 в м. Сєверодонецьк Луганської області та надати відомості про нараховані і отримані платежі по укладеним договорам оренди з зазначенням об'єкта оренди, розміри орендних ставок, орендованій площі, найменування орендаря" грунтуються на тому, що позивач має сумніви щодо дотримання пунктів 2.8, 2.10 та 2.11 договору від 05.09.06,укладеним між сторонами.

Крім того, не підписання згаданих актів та наявність сумнівів щодо виконання відповідачем умов пунктів 2.8, 2.10 та 2.11 договору, на думку позивача, є підставою для стягнення з відповідача 10 000грн. штрафу.

Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Ліа" ЛТД заявлено зустрічний позов до ТОВ "Торгова гільдія" про визнання частково недійсним спірного договору. Зокрема, на думку позивача за зустрічним позовом, умова, викладена в п. 2.8 згаданого договору, а саме, "не заключать договора аренды с лицами, не указанными в актах приёма-передачи материалов о потенциальных арендаторах, составленных в соответствии с п. 2.6 настоящего Договора, кроме заключения договоров с арендаторами площадей, которые находятся в зоне общественного питания и зоне рыночной торговли", суперечить ст. 319 ЦК України, оскільки обтяжує його права, як власника об'єктів оренди.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову в частині зобов'язання підписати акти, господарський суд Луганської області виходив з того, що первісний позивач не надав доказів, які б свідчили, що він передав відповідачу акти передачі інформації про потенційного орендаря.

Слід зазначити, що позивач за первісним позовом з таким висновком суду погодився.

Відносно твердження первісного позивача про те, що відповідач порушив умови пунктів 2.8, 2.10, 2.11 спірного договору, то місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач не подав беззаперечних доказів зазначеного, як того вимагає ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зустрічний позов задоволено з огляду на те, що умови договору про заборону власнику майна укладати договори оренди на свій розсуд є обмеженням його прав, визначених главою 23 Цивільного кодексу України.

Твердження скаржника про те, що місцевий господарський суд безпідставно послався на статті із розділу 23 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки позивач за зустрічним позовом наполягав на тому, що його право, як власника об'єктів оренди, умовами спірного договору порушені.

При цьому позивач послався на статті саме із згаданого розділу ЦК України.

Відповідно до вимог ГПК України суд зобов'язаний дослідити доводи сторін і дати їм юридичну оцінку.

В даному випадку суд правомірно визнав вимоги позивача за зустрічним позовом обгрунтованими.

Оскільки місцевий та апеляційний господарські суди повно дослідили обставини справи і дали їм правильну юридичну оцінку, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Луганської області від 13.01.09 у справі №10/170 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Торгова гільдія" –без задоволення.

Головуючий суддя

В.Я. Карабань

Суддя

Л.В. Ковтонюк

Суддя

В.В. Чабан