Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Качуріна Л.С.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
02 червня 2009 року Справа № 2а-7885/09/1270
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 р. у справі № 2а-7885/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про стягнення допомоги дитині війни, і
В С Т А Н О В И Л А :
03 грудня 2008 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про відновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов'язання відповідача нарахувати її його користь недоплачену як дитині війни щомісячну соціальну державну допомогу за 2006 - 2007 роки та 6 місяців 2008 року, починаючи з 01.01.2008р. у сумі 3195,30 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 р. позов задоволений частково: поновлено строк звернення до суду за захистом порушених прав, визнана протиправною бездіяльність УПФУ в Перевальському районі Луганської області, щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни у період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року до 01.10.2008 року; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії позивача за віком як дитині війни з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 року до 01.10.2008 року. В частині інших заявлених вимог відмовлено через необґрунтованість.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи в його відсутність.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду скасувати з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанцій встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи “Дитина війни” відповідно до вимог ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а. с. 6), копією пенсійного посвідчення (а. с. 7).
Згідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” протягом 2006 року запроваджуються поетапно за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Вказана стаття Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» була чинною, але Урядом так і не був впроваджений порядок надання зазначених пільг.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ( 3551-12 ) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнане неконституційним.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування” і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
З огляду на викладене, враховуючи приписи другого речення ч. 2 ст. 11 КАС України, колегія суддів погоджується з обґрунтуванням висновку суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача внаслідок якої утворилася заборгованість по виплаті доплати до пенсії позивачеві за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007р.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
З огляду на викладене, враховуючи приписи другого речення ч. 2 ст. 11 КАС України, колегія суддів частково погоджується з обґрунтуванням висновку суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльність відповідача внаслідок якої утворилася заборгованість по виплаті доплати до пенсії позивачеві за період з 22.05.2008р. до 30.06.2008р.
Водночас суд першої інстанції при розгляді справи за суттю зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивача у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22 травня 2008 року до 01.10.2008р. При вивченні матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами за шість місяців 2008 року, починаючи з 01.01.2008р., тобто за період з 01.01.2008р. до 30.06.2008р. включно (заявлені позовні вимоги не змінювалися, не уточнювалися, в судовому засіданні позивач участі не приймав). Суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, починаючи з 22.05.2008р. до 01.10.2008р., в мотивувальній частині постанови зазначив, що позивач звернувся до суду з позовом за шість місяців 2008 року, але не вказав конкретні місяці 2008 року, тобто суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, вирішивши не заявлені позовні вимоги за період з 01.07.2008 р. до 01.10.2008р., тому постанова суду в частині задоволення не заявлених позовних вимог з 01.07.2008р. до 01.10.2008р. підлягає скасуванню.
Крім того, суд першої інстанції не обґрунтував рішення щодо незадоволення позовних вимог про зобов'язання нарахування допомоги в конкретній сумі.
Колегія суддів, враховуючи приписи ч. 1 ст. 195 КАС України виходить за межі заявленої апеляційної скарги та з врахуванням приписів п.3 ч.1 ст.18, ч.4 ст.105 КАС України розраховує не нараховану позивачеві суму щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, яку відповідач повинен виплатити позивачеві.
Відповідачем не надано суду апеляційної інстанції рішень про призначення позивачеві підвищення до пенсії як дитині війни за період, розрахунку заявленої до стягнення доплати, тому колегія суддів, виходячи з доводів апеляційної скарги (а.с. 17 - 19), встановила, що позивачеві в період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. підвищення до пенсії, як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не виплачувалося, а за період з 01.04.2008 р. до 31.12.2008р. виплачувалася у розмірі 48,10 грн. щомісяця.
За приписами абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року N 749-V, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 9 липня 2007 року - 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року - 124 грн. 53 коп.
Таким чином, розмір невиплаченої відповідачем суми доплати до пенсії за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року складає 710 грн. 90 коп., а саме за липень: (410,06х23 дні/31 день х 30%) =91грн.27 коп.; за серпень-грудень 2007 року: (410,06х2 місяці (серпень-вересень)х30%)=246 грн. 03 коп.)+ (415,11х3 місяці (жовтень-грудень)х30%) = 373 грн. 60 коп.)=619 грн. 63 коп. + 91 грн. 27 коп. = 710 грн. 90 коп.
За приписами статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць: з 1 квітня 2008 року до 30 червня 2008 року в розмірі 481,0 грн.
Враховуючи викладене розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії як дитині війни складає за період з 22 травня 2008 року до 30 червня 2008 року складає 127,24 грн.:
- розмір підвищення, який відповідачу необхідно було виплатити позивачу за період з 22 травня 2008 року до 30 червня 2008 року - 46,56 грн. (481,00 грн. х 10 днів / 31 день Х 30% / 100% = 46,56 грн.); з 01.06.2008р. до 30.06.2008р. - 144,3 грн. (481,0 грн. х 30% / 100% = 144,3 грн.). Загальна сума виплаченої суми підвищення до пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008р. до 30.06.2008р. складає 190,86 грн.
- фактично виплачено з 22.05.2008р. до 31.05.2008р. - 15,52 грн. (481,00 грн. х 10 днів / 31 день Х 10% / 100% = 15,52 грн.); з 01.06.2008р. до 30.06.2008р. - 48,10 грн.. Загальна сума фактичних виплат підвищення до пенсії як дитині війни за період 3 22.05.2008р. до 30.06.2009 р. складає 63,62 грн.
- розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року складає 127,24 грн. (190,86 грн. - 63,62 грн.).
Таким чином, судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального права, які привели до частково неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202 ч. 1 п. 4, ст. 205 ч.2, ст. 207, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про стягнення допомоги дитині війни скасувати.
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про стягнення допомоги дитині війни задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області щодо виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1за віком як дитині війни за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007р. та з 22.05.2009р. до 30.06.2008р.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Перевальському районі Луганської області нарахувати ОСОБА_1щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в сумі 710,9 грн.; з 22.05.2009р. до 30.06.2008 року в сумі 127,24 грн. та виплатити заборгованість щомісячного підвищення до пенсії в загальній сумі 838,14 грн.(вісімсот тридцять вісім грн. 14 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 виплати по сплаті судового збору у розмірі 1,7 грн. (одна гривня 70 коп.).
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Р.Ф. Ханова
М.І. Старосуд