Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
22.05.09 |
Справа №2а-82/09/2770 |
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Дудкіна Т.М.;
при секретарі - Нікішенко Г.О.,
з участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя про визнання рішення недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець - ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, просить визнати недійсним рішення відповідача про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 14.08.2008 року на суму 20425 грн., обґрунтовуючи вимоги тим, що при проведенні перевірки відповідачем порушені вимоги податкового законодавства, процедура проведення перевірки та прийняття оспорюваного рішення.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснив суду, що кошти у сумі 3500 грн. він від відвідувача, який в подальшому виявився співробітником податкової інспекції, не приймав, так як згоди про проведення банкету вони не досягли, в зв'язку з чим кошти не були проведені через реєстратор розрахункових операцій (далі РРО) та внесені до каси, а залишилися лежати на барній стійці під наглядом відвідувача. Звертав увагу суду на ту обставину, що при проведенні перевірки співробітники відповідача не внесли запису до журналу перевірок, чим порушили порядок проведення перевірок. Наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача позов не визнав, не заперечував тієї обставини, що відвідувачем був співробітник відповідача, зазначав, що позивач прийняв суму у 3500 грн. як передплату за проведення банкету, оскільки гроші знаходилися на місці розрахунку - тобто на барній стінці. Звертав увагу суду на ту обставину, що кошти позивачем не були проведені через РРО, що свідчить про порушення позивачем вимог ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (зі змінами та доповненнями). Стосовно відсутності запису у журналі перевірок вказував на те, що такий журнал не був наданий позивачем для здійснення у ньому відповідного запису. В задоволені позову просив відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя (далі Інспекція) 05.08.2008 р. проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу бару „Че”, який належить суб'єкту підприємницької діяльності - ОСОБА_1 Перевіркою встановлено порушення ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, яке виразилося у не проведенні розрахункової операції через РРО та без видачі розрахункового документу покупцеві за отримані кошти як передплати за банкет. За наслідками перевірки складено акт б/н від 05.08.2008 р. на підставі якого Інспекцією прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.08.08 р. за № НОМЕР_1 у розмірі 20425 грн.
06.08.2008 р. на акт перевірки позивачем були подані заперечення про незгоду з обставинами викладеними у акті та проханням при розгляді акту врахувати заперечення та запросити позивача для надання пояснень.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем заперечення позивача від 06.08.09 р. залишені без уваги та прийняте оспорюване рішення.
Відповідно до ст.2 ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
Статтею 2 зазначеного вище Закону визначено, що місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Відповідно до ст.3 ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Статтею 17 ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції, зокрема, у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Як вбачається з пояснень позивача, не оспорюється представником відповідача, між позивачем та відвідувачем обговорювалася можливість щодо проведення банкету у барі „Че”. При цьому відвідувачем грошові кошти у сумі 3500 грн. були покладені на барну стійку, де вони і продовжували лежати під час розрахунку позивача з іншими відвідувачами.
Судом достовірно встановлено, що згоди про проведення банкету в барі „Че” позивач та відвідувач не досягли, оскільки будь-яких доказів цьому, як то: узгодження меню, кількість осіб, які мали бути присутні на банкеті, найменування блюд, вартість кожного блюда, повна вартість банкету та сума передплати, судом не добуто. Крім того, будь-який документ, що підтверджував би отримання позивачем коштів (як передплату за банкет) від відповідача на суму 3500 грн. відсутній, з чого суд робить висновок про те, що угода про проведення банкету укладена не була, а сума у 3500 грн. позивачеві не передавалася.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача стосовно того, що грошові кошти, які лежали на барній стійці знаходилися у місці проведення розрахунків, що свідчить про здійснення розрахунку та не проведення розрахункової операції через РРО, оскільки такі доводи суперечать вимогам ст. 2 ЗУ„Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, із аналізу якої випливає не тільки передача коштів від покупця продавцеві у певному місці, а і їх прийняття та зберігання.
Крім того, опис готівки, яка б містила купюри достоїнства та номіналу, які б відповідали купюрам, сплаченим відвідувачем за проведення банкету відповідачем не надано.
Аргументи представника відповідача щодо не внесення позивачем зауважень до акту перевірки не заслуговують уваги, оскільки матеріалами справи підтверджується, що наступного дня після перевірки, позивач подав свої письмові заперечення.
За таких обставин та виходячи з системного аналізу положень ст. 2 ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суд приходить до висновку, що розрахункова операція не відбулася, оскільки ні прийом грошових коштів на передплату банкету ні повернення коштів не мали місця.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
5) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, дослідивши та оцінивши надані суду докази у їх сукупності, слід визнати, що рішення про застосування фінансових санкцій щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає визнанню недійсним, оскільки позивачем доведено правомірність своїх дій при здійсненні розрахункових операцій та відсутність з його боку порушення вимог ст.3 ЗУ„Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Разом з тим, відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення про застосування до позивача фінансових санкцій.
Повний текст постанови виготовлений 28 травня 2009 року.
На підставі ст..2,3,17 ЗУ „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, керуючись ст.ст.2, 8, 9,10,11,17,71,86,158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Рішення від 14 серпня 2008 року № НОМЕР_1 прозастосування штрафних (фінансових) санкцій до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у розмірі 20425 визнати недійсним.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд м. Севастополя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.3 ст.186 КАС України.
Суддя підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Суддя Т.М. Дудкіна