Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

м. Дубно, вул. Д. Галицького, 22, 35600, (03656) 4-21-89

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2010 року

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

В особі головуючого судді Стадійчука А.О.

при секретарі Самолюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач посилається на те, що віна відповідно до ст.1 Закону України №2195 –ІV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Відповідно до ст.6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Але за період 2006-2008 років така допомога позивачу не виплачувалась.

Так Законами України "Про державний бюджет України на 2006 рік", "Про державний бюджет України на 2007 рік", і "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинялась.

Конституційний суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 року визнав положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» - п.12 ст.71, яким призупинено дію ст..6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,таким, що не відповідають Конституції України. Відповідно до ч.2 ст. 3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність, становить : з 01 квітня – 359 грн.,з 01 жовтня – 366 грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність, становить : з 01 січня – 380 грн. з 01 квітня – 406 грн.,з 01 жовтня – 411 грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімуму для осіб , які втратили працездатність, становить : з 01 січня – 470грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482грн., з 01 жовтня – 498 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії,які не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахування компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у осіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні подала письмове заперечення проти позову .

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до слідучого висновку. Положення щодо реалізації конституційного права громадян, що набули статусу дітей війни, основи їх соціального захисту і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни".

Так ст.6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Сторонами не оспорюється, що позивач має статус дитини війни. А отже у позивача є право на призначення їй державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Але суд звертає увагу на слідуючі обставини. Щодо виплат за 2006 рік, то такі виплати підвищення до пенсії могли бути впроваджені за таких умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, як це вказано в ст.110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" у редакції , викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік від 19.01.2006 р.

Однак такі обставини, що обумовлювали проведення виплат не настали, а тому і виплати не можуть бути проведені..

Щодо підвищення пенсії дітям війни у 2007 році то п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом було зупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік. Проте рішенням Конституційного Суду України №6 рп/2007 від 09.07.2007 року положення п.12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням ст.111 цього Закону визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з наведеного в період часу з 1 січня до 9 липня 2007 року норма щодо державної соціальної підтримки, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не діяла, оскільки була зупинена. З моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 9 липня і до 31 липня 2007 року ця норма діяла, а отже позивач мав право на підвищення пенсії відповідно до змісту ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Така ж ситуація з дією ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в 2008 році. Так Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року дію ст..6 Закону України"Про соціальний захист дітей війни" було знову зупинено. Але рішенням Конституційного Суду України у справі №10 рп/2008 від 22 травня 2008 року знову визнано такими що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення щодо зупинення дії ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Отже знову зважаючи на положення ч.2 ст.152 Конституції України позивач має право на підвищення пенсії відповідно до змісту ст. ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з часу визнання неконституційною норми про зупинення дії цієї статті, тобто з 22 травня 2008 року.

Посилання відповідача на те, що законом не визначено, які органи повинні здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії дітям війни не можуть бути прийняті судом. Так відповідно до підпункту 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати) відповідно до чинного законодавства.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідач не діяв відповідно до чинного законодавства і не нараховував позивачу належну їй доплату до пенсії як дитині війни, у зв’язку з чим порушене право позивача підлягає захисту.

Разом з тим суд не може перебирати на себе повноважень та функцій інших органів та здійснювати перерахунок пенсії замість Пенсійного фонду, на якого покладені такі обов’язки.

Позивач просить поновити строк для звернення, посилаючись на те, що дізнався про порушення своїх прав з масових публікацій в газетах і коментування рішень Конституційного Суду України. Зважаючи на те, що позивач є людиною похилого віку, на вузьку спеціалізацію питання, та публікації рішень з цього питання суто в спеціалізованій пресі, суд вважає поважною причину пропуску строку звернення до суду і приходить до висновку, що він підлягає поновленню щодо перерахунку підвищення пенсії за 2007 рік.

Керуючись ст.ст.10, 60,212,213 ЦПК України, ст.6 закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд ,-

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни – задоволити частково

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі по не нарахуванню ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі нарахувати ОСОБА_1 державну соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати.

В решті позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі на користь ОСОБА_1 3 гривні 60 копійок судових витрат.

Стягнути на користь державного бюджету з Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 (тридцять сім) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення або в цей же строк з дня отримання копії цього рішення через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя: