Справа № 2604/6851/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
"28" квітня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Антиповій Л.О.,
при секретарі Філімоновій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту, мотивуючи свої вимоги тим, що 14 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк", яке знінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2607/0208/88-001, згідно умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 40 000,00 доларів США, який в свою чергу зобов'язувався повернути вказані кредитні кошти до 14 лютого 2018 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити відповідну платню за користування кредитом у розмірі 13,5% річних, в порядку та на умовах, визначених кредитним договором.
У зв'язку з недотриманням ОСОБА_1 зазначених умов кредитного договору, станом на 15.02.2012 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 318526,86 грн. (з урахуванням уточнень до позовної заяви), з яких: 274287,38 грн. -заборгованість за кредитом; 26945,46 грн.- заборгованість по відсоткам; 17599,47 грн. - заборгованість по пені. Однак, ОСОБА_1 не виконано умови кредитного договору, що є предметом позовних вимог.
Представник позивача в судове засідання не заявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
На підставі ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17.09.2008 року Відкрите акціонерне товариство "Сведбанк" змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", яке є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк".
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" (у редакції Закону України від 22 травня 1997 р.) дає загальне визначення поняття кредиту. За згаданим Законом це кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.
Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
14 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2607/0208/88-001, відповідно до п. 1.1 якого, відповідачу було надано кредит у розмірі 40 000,00 доларів США. (а.с. 12-15)
Згідно з п. 1.3 договору, за користування кредитними коштами у межах строку кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 13,5% річних.
Позивачем виконано умови кредитного договору № 2607/0208/88-001 від 14 лютого 2008 року та видано відповідачу кредитну суму коштів.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України)
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України)
Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.
Пунктами 3.1. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок, зазначений у договорі щомісяця, через касу банку згідно Додатку №1, що є невідємною частиною даного договору.
Згідно зі статтями 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В статті 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до п. 8.1. кредитного договору, за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачем І.М. порушено умови зазначеного кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у зв'язку з чим станом на день проведення розрахунку заборгованості - 15.02.2012 року, загальна сума заборгованості становить - 318526,86 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 274287,38 грн.; заборгованість по відсоткам - 26945,46 грн.; заборгованість по пені - 17599,47 грн., що підтверджується поданими позивачем розрахунками, які долучено до матеріалів справи. (а.с. 41-42)
Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до ОСОБА_1 підлягає до задоволення, тому присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" заборгованість за кредитним договором № 2607/0208/88-001 від 14 лютого 2008 року на загальну суму 318526,86 грн.
Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3185,27 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 554, 611, 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 31, 58, 60, 88, 208-210, 212-215, 224-226, 232, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" кредитну заборгованість в сумі 318526,86 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3185,27 грн., а всього на загальну суму 321712,13 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: