ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.
УХВАЛА
23.01.2007 | Справа №2-15/16553-2006 |
За позовом Прокурора м. Керч
в інтересах держави в особі Підприємства Керченської виправної колоній № 126 Управліннея ДДУПВП України в АР Крим, м. Керч
До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” в особі структурного підрозділу Керченський РЕМ, м. Керч
Про стягнення 22598,93 грн.
Суддя І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - Воронова Г.В. юрисконсульт, довіреність № 20/11-54 від 10.01.07 р., у справі
Від відповідача – Котовська Н.Д. юрисконсульт, довіреність № 006-Д від 04.01.07 р., у справі
Прокурор – Куінджі посвідчення №
Обставини справи: Прокурор м. Керч в інтересах держави в особі Підприємства Керченської виправної колоній № 126 Управління ДДУПВП України в АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” в особі структурного підрозділу Керченський РЕМ, м. Керч про стягнення 22598,93 грн.
Позовні вимоги прокурор підтримав, мотивуючи тим, що 11 жовтня 2004 року між Підприємством Керченської виправної колоній № 126 Управління ДДУПВП України в АР Крим (позивач) та ВАТ “Крименерго” в особі структурного підрозділу Керченський РЕМ (відповідач) укладено договір купівлі – продажу № 40.
Згідно умов договору продавець (позивач) зобов’язався виготовити та передати у власність покупця (відповідач) товар, а покупець ( відповідач) зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість у відповідність з умовами договору.
На виконання умов договору позивач надав відповідачеві обумовлений товар на суму 19156,80 грн.
Однак, відповідачем в порушення вимог договору оплата за отриманий товар проведена не була, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем у сумі 19156,80 грн.
Представник позивача позивні вимоги прокурора м. Керч підтримав в повному обсязі.
В зв’язку з тим, що згідно довідки про включення в єдиний державний реєстр підприємств та організацій України Підприємства Керченської виправної колоній № 126 Управління ДДУПВП України в АР Крим є державним підприємством та юридичною особою, підпорядковане Державному департаменту України по питанням виконання покарань, у відповідність зі статтею 121 Конституції України, та статями 20, 36 Закону України “Про прокуратуру” виникла необхідність надання прокурором дійсного позову.
Представник позивача позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві проти позиву заперечує та просить у задоволені позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, пояснення представника позивача, відповідача суд –
ВСТАНОВИВ:
03 жовтня 2006 року прокурор м. Керч в інтересах держави в особі Підприємства Керченської виправної колоній № 126 Управліннея ДДУПВП України в АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” в особі структурного підрозділу Керченський РЕМ, м. Керч про стягнення 22598,93 грн.
Позовні вимоги прокурор підтримав, мотивуючи тим, що 11 жовтня 2004 року між Підприємством Керченської виправної колоній № 126 Управліннея ДДУПВП України в АР Крим (позивач) та ВАТ “Крименерго” в особі структурного підрозділу Керченський РЕМ (відповідач) укладено договір купівлі – продажу № 40. (а.с. 8-9)
Згідно умов договору продавець (позивач) зобов’язався виготовити та передати у власність покупця (відповідач) товар, а покупець ( відповідач) зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість у відповідність з умовами договору.
На виконання умов договору позивач надав відповідачеві обумовлений товар на суму 19156,80 грн., що підтверджується накладними № 382 від 15.11.04 р. на суму 2250,00 грн., № 383 від 15.11.04 р. на суму 3900,00 грн., № 394 від 30.11.04 р. на суму 7406,40 грн., № 421 від 30.12.04 р. на суму 5600,40 грн. (а.с. 14,16,18,20)
Однак, відповідачем в порушення вимог договору оплата за отриманий товар за довіреностями ЯЖН № 935251 від 30.12.04 р., ЯДА № 731974 від 15.11.04 р., ЯЖН № 935202 від 30.11.04 р., ЯДА № 731975 від 15.11.04 р. (а.с.15,17,19, 21) проведена не була, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем у сумі 19156,80 грн.
Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до статті 36 Закону України “Про прокуратуру” підставою представництва в суді держави є наявність порушення або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними і державою.
Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (часті 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Конституційний суд України в рішенні від 08 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 (далі рішення) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, зазначених в частині 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
В пункті 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справі, порушених за позовною заявою прокурора і на підставі частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України є стороною в арбітражному процесі, цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, прокурор може бути представником у справі тільки у випадку, коли цією стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого самоврядування, наділені повноваженнями виконавчої влади.
Заявляючи позов про стягнення 22598,93 грн. заборгованості за договором № 40 від 11.10.04 р. купівлі - продажу, укладений між Підприємством Керченської виправної колоній № 126 Управління ДДУПВП України в АР Крим та ВАТ “Крименерго” в особі структурного підрозділу Керченський РЕМ прокурор м. Керч не обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
При цьому треба зазначити, що згідно СТАТУТУ Підприємство Керченської виправної колоній № 126 Управління ДДУПВП України в АР Крим (пункт 3.4) є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків.
Підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
Підприємство управління господарською діяльністю здійснює через свої органи та посадові особи (стаття 122 Господарського кодексу України) і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Таким чином, прокурор м. Керч пред’явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб’єкта господарської діяльності, що суперечить змісту статей 20, 36 Закону України “Про прокуратуру”.
Підприємство Керченської виправної колоній № 126 Управління ДДУПВП України в АР Крим є самостійним господарюючим суб’єктом, що до договору про купівлю – продаж № 40 від 11.10.04 р.
З договору не впливає інтереси держави, що обумовили би подання прокурором м. Керч дійсного позову.
Підприємство Керченської виправної колоній № 126 Управління ДДУПВП України в АР Крим не позбавлена право звернуться до господарського суду АР Крим з позовом у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Керуючись пунктом 1 статті 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Залишити позов без розгляду.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.