ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "02" червня 2009 р. по справі № 06/72-38
Суддя господарського суду Волинської області Дем'як В.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум - Галичина", м. Луцьк
до Луцького підприємства електротранспорту, м. Луцьк
про стягнення 139749грн. 86коп.
за участю представників:
від позивача: Поетова А. С. (дов. №1434 від 10.11.2008р.)
від відповідача: Івчик М. О. (дов. №17/23 від 05.01.2009р.)
встановив: позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум - Галичина", звертаючись до суду із позовом просив стягнути з відповідача - Луцького підприємства електротранспорту 139749грн. 86 коп. заборгованості за поставлений нафтопродукти.
В обґрунтування своїх вимог посилається на договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 223 від 11.04.2008р. з протоколом розбіжностей до нього
(а.с. 47-49), претензію №1314 від 10.10.2008р.(а.с. 50), акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008р. по 29.09.2008р. також акт звірки взаєморозрахунків за вересень 2008р.(а.с. 52-53).
В судове засідання представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, що не суперечить ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просить стягнути з відповідача 97 406,59 грн. в т.ч. 89 478,02 грн. основного боргу, 12686,54 грн. пені та 1585,30грн. - 3 % річних.
Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позов визнає, разом з тим у зв'язку з важким фінансовим становищем просить зменшити розмір нарахованої пені та стягнути її в розмірі 50 %.
Згідно п.17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. № 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.
Розглянувши наявні матеріали по справі, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 223 від 11.04.2008р. з протоколом розбіжностей, укладеного між Волинською філією ТзОВ "Торговий дім "Континіум Галичина" та Луцьким підприємством електротранспорту, останнє згідно накладних №8408 від 31.08.2008р. та №8875 від 30.09.2008р. на підставі довіреностей ЯПБ № 493257 від 12.08.2008р. та ЯПД №493204 від 31.07.2008р. отримав нафтопродукти на суму 150478,02 грн.
Згідно п.4.2. договору відповідач зобов'язався провести оплату на протязі 10 банківських днів з моменту отримання товару на АЗС.
Між тим, відповідач оплату здійснив частково в сумі 61 000 грн.
Заборгованість на день розгляду справи становить 89478,02 грн., що стверджується довідками позивача та актом звірки взаємних розрахунків.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є договори та інші правочини.
Як встановлено, цивільні права та обов”язки у позивача та відповідача виникли на підставі договору купівлі-продажу від 11.04.2008р.
За договором купівлі-продажу ( ст.655 ЦК України) одна сторона
( продавець) передає або зобов'язується передати майно ( товар) у власність другій стороні ( покупцеві) , а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно
( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач - Луцьке підприємство електротранспорту зобов'язання по оплаті за отримані нафтопродукти відповідно до умов договору не виконав. Прострочення грошового зобов'язання складає за накладною № 8408 з 15.09.2008р., а за накладною №8875 з 15.10.2008р.
Відповідно до ст. 546,548 Цивільного кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.
За умовами договору купівлі-продажу у випадку прострочення термінів оплати покупець повинен сплатити продавцю пеню , яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується за кожен день прострочення платежу.
За таких обставин, відповідачу нараховано пеню в сумі 12 686,54 грн.
Разом з тим, відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов"язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов"язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Господарський суд, беручи до уваги важкий фінансовий стан відповідача, та те, що порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, вважає за можливе на підставі ст.233 Господарського кодексу України та керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення та стягнути її в сумі 6 343,27 грн, що становить 50 відсотків від стягуваної суми.
Разом з тим, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено , що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача
3 % річних за період прострочення платежу підлягає до задоволення в сумі 1585,30 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі
97 406,59 грн. в т.ч. 89 478,02 грн. основного боргу, 6343,27 грн. пені, 1585,30 грн. - 3 % річних. В позові в частині стягнення пені на суму 6343,27 грн. слід відмовити.
Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 974,06 грн, послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. слід покласти на нього.
Керуючись викладеним та ст.ст.11, 512,514,526,546,548,655, Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
1. Позов задоволити в сумі 97 406 грн. 59 коп.
2. Стягнути з Луцького підприємства електротранспорту (м. Луцьк, вул. Г.Даньшина, 1/52, код ЄДРПОУ 03327931) на користь ВТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум -Галичина" ( м.Луьк, вул.Єршова,1, код ЄДРПОУ 34147918 , р/р 260050004901 в Луцькому відділенні "Банк інвестицій а заощаджень" м.Луцьк) 97 406 грн. 59 коп. заборгованості в т.ч. 89 478,02 грн. основного боргу, 6343,27 грн. пені, 1585,30 грн. - 3 % річних та 974 грн. 06 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3.В позові на суму 6343,27 грн. відмовити.
Суддя