ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "02" червня 2009 р. по справі № 06/90-38
Суддя господарського суду Волинської області Дем’як В.М., розглянувши справу
за позовом Приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК", м. Вінниця
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк
про стягнення 130044грн. 26 коп.
за участю представників:
від позивача: Ковбаса Ю.В. - за дов. №126 від 01.06.2009р.
від відповідача: ОСОБА_3 - за дов. від 20.04.2009р., ОСОБА_4 - за дов. від 11.03.2009р.
Суть спору: позивач - Приватне підприємство "Торгтехніка-ПАК" звернулося із позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення 130044грн. 26 коп. заборгованості ( в т.ч. 95 375 грн. основного боргу, 30 716,34 грн. штрафу, 3 514,73 грн. пені, 438,19 -3 % річних ), яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки в частині здійснення оплати.
В підтвердження позовних вимог позивач посилається на договір №6 від 07.08.2008р., додаткову угоду № 6/1 , рахунки фактури , накладні (а. с. 16-31), акт звірки взаємних розрахунків.
Відповідач у поданому на адресу суду письмовому поясненні позовні вимоги визнає частково , посилаючись на те, що в процесі розгляду справи ним сплачено на рахунок відповідача заборгованість в сумі 2 300 грн. та заперечує нарахування пені поза межами строку позовної давності.
Розгляд справи відкладався, відповідно до ухвали господарського суду від 19.05.2009р.
Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши матеріали справи в їх сукупності, судом встановлено.
Відповідно до умов договорів № 6 від 07.08.2008р. та №18 від 05.01.2009р., укладеного між ПП "Торгтехніка -Пак" та ПП ОСОБА_1 , останній згідно накладних ( а.с.16-28, 30,31) отримав продукцію - гофроящик на загальну суму
283 534 грн.
Згідно п.1. договору №6 від 07.08.08р. порядок розрахунків зазначається в додатках до цього договру. Пунктом 4 додатку №6/1 до договору визначено умови оплати: грошовими коштами по платіжних реквізитах постачальника з попередньою оплатою 50 % та відстрочкою платежу 7 календарних днів. За умовами договору
№ 18 від 05.01.2009р. ( п.3.1.) розрахунок за кожну партію товару підприємець зобов'язався здійснювати на протязі 14 календарних днів з моменту надходження товару на склад .
Між тим, оплату за отримані гофроящики відповідач в порушення умов договору здійснив частково в сумі 190 459 грн. в т.ч. 2 300 грн. під час провадження у справі. Дана обставина підтверджена копіями виписок по банківському рахунку ( а.с.55-65), актом звірки взаємних розрахунків та копією платіжного доручення № 53 від 19.05.2009р.
Заборгованість відповідача - підприємця ОСОБА_1 перед позивачем на день розгляду справи становить 93 075 грн.
Суму основного боргу відповідач повністю визнав в судовому засіданні.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є договори та інші правочини.
Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов”язки на підставі договору поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець
( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, зобов'язання по оплаті отриманої продукції підприємець ОСОБА_1 відповідно до умов договору не виконав.
Відповідно до ст. 546,548 Цивільного кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.
За умовами п.4.2. та п.4.4. договорів поставки гофроящиків сторони погодили про те, що за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до його умов , продавець має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
За таких обставин позивачем правомірно нараховано за період з 13.02.2009р. по 19.03.2009р. пеню в сумі 1226,09 грн. та за період з 02.01.2009р. по 19.03.2009р. пеню в сумі 2 093,93 грн.. а всього 3320,02 грн.
У стягнені пені , нарахованої за період з 04.02.2008р. по 13.02.2008р. в сумі 194,71 грн. слід відмовити в зв'язку з пропущенням строку позовної давності.
При цьому судом взято до уваги те, що до стягнення неустойки (пені, штрафу) статтею 258 ЦК України встановлюється спеціальна позовна давність в один рік.
Пунктом 1 ст.261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась про порушення свого права.
Оскільки позивач звернувся із позовом про стягнення пені у квітні 2009р., то відповідно строк позовної давності в частині стягнення пені за нарахованої за лютий місяць 2008р. закінчився.
Згідно зі ст.267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено , що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 438,19 грн. підлягає до задоволення ( розгорнутий розрахунок нарахування річних а.с.7-9).
Вимога позивача про стягнення з підприємця за несвоєчасну оплату поставленого товару штрафу в розмірі 15 % згідно п.4.3. договору №6 від 07.08.08р. до задоволення не підлягає виходячи із такого.
Статтею 61 Конституції України визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, які передбачені ст.611 Цивільного кодексу України. Зазначена норма передбачає в тому числі і сплату неустойки.
Згідно ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України штраф та пеня є видами неустойки .
Як вбачається із п.4.3. та п.4.4. договору за несвоєчасну оплату поставленої продукції для покупця передбачено дві відповідальності одного виду : штраф та пеню, що є неправомірним з огляду на викладене.
Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі 96 833,21 грн. в т.ч. 93 075 грн. суми основного боргу, 3320,02 грн. пені, 3 % річних в розмірі 438,19 грн.
В позові про стягнення штрафу на суму 30 716,34 грн. та пені на суму
194,71 грн. слід відмовити, провадження у справі на суму 2300 грн. підлягає припиненню в зв'язку з добровільною сплатою відповідачем на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати , які складаються із державного мита в сумі 968,33 грн, послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. слід покласти на нього.
Керуючись викладеним та ст.ст.11, 526 , 546, 548, 712Цивільного кодексу України, ст.ст. 25, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити в сумі 96 833,21 грн.
2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Торгтехніка-ПАК" ( 21032, м.Вінниця, вул. Нечуя Левицького,14, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, р/р 26007001677001 у ВФ ТА "Укрінбанк", МФО 302333)
96 833,21 грн. в т.ч. 93 075 грн. суми основного боргу, 3320,02 грн. пені, 3 % річних в розмірі 438,19 грн. грн. та 968,33 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита,118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
3.В позові на суму 3117,71 грн. відмовити.
4. Провадження на суму 2 300 грн. припинити.
Суддя