Справа №406/1624/2012

Провадження №6/173/11/2014

У Х В А Л А

іменем України

28 березня 2014 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Трофимової Н.А.

при секретареві Зубачевській О.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржнику ОСОБА_1 за межі України, -

В С Т А Н О В И В:

24.12.2013 року державний виконавець звернувся до суду з поданням про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, в якому вказував, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 406/1624 виданого 07.05.2013р. Верхньодніпровським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.06.2012 р. по день досягнення дитиною повноліття. Боржник на виклики державного виконавця не з”являвся, аліменти не сплачував. Боржник і надалі продовжує ухилятися від виконання рішення суду, аліменти не сплачує, участі у вихованні сина не приймає. Заборгованість по аліментам станом на 01.12.2013 р. становить 11312.80 грн. Просив встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В судове засідання державний виконавець не з’явився, матеріали виконавчого провадження суду не надав.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв’язку, вважає що подання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Заочним Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2013 року по цивільній справі № 406/1624/2012; 2/173/84/2013 стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 21.06.2012р (а.с.29-30 справи № 406/1624/2012).

Постановою від 04.06.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 406/1624, виданого 07.05.2013р. (а.с.39).

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Закон України від 21 січня 1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п. 2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до пункту 18 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду.

Статтею 377-1 ЦПК України визначено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Словосполучення "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Проте, державним виконавцем не було надано жодного доказу про те, що ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання зобов'язання та вчиняє дії, які ускладнюють виконання рішення суду. Крім того, державним виконавцем не надано доказів про те, що боржник отримував постанову про відкриття виконавчого провадження та обізнаний щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання, а також, що боржник має намір покинути територію України.

Також державним виконавцем не надано доказів, які свідчать про повноту вчинення виконавчих дій, а саме відсутні відомості про встановлення місця роботи боржника, відомості з податкової інспекції щодо наявності джерела доходу боржника, а також відсутні докази отримання боржником виклику до державного виконавця.

Отже, державним виконавцем не доведений факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, що є підставою для відмови в встановленні тимчасового обмеження у праві виїзду боржнику.

Само по собі невиконання боржником самостійно зобов'язань, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

За такими обставинами подання державного виконавця задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржнику ОСОБА_1 за межі України, - відмовити в повному обсязі.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                 Н.А.Трофимова