ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

14 березня 2007 р.

№ 16/245/06

               Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.

суддів:                                               Михайлюка М.В.

                                                Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ

на ухвалу

від 10.11.2006

у справі господарського суду

№ 16/245/06 Миколаївської області

за  позовом

Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м. Київ

до	Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз”, м. Миколаїв

про	відстрочку виконання рішення

за участю представників сторін:

від позивача –                     Онищенко І.П.

від відповідача –                Лихольот А.В., Іноземцев Є.С.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від                18.07.2006 р., яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 р. задоволено частково позов Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” про стягнення 6 853 737,68 грн. в т.ч. 5 759 186,69 грн. основного боргу,  389 155,72 грн. інфляційних втрат, 66 752,74 грн. 3% річних, 638 642,53 грн. пені. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 759 186,69 грн. основного боргу,  389 155,72 грн. інфляційних втрат, 66 752,74 грн. 3% річних, 255 457,01 грн. пені, 25 500 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у сумі 383 185,52 грн. відмовлено.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” звернулося до господарського суду із заявою про відстрочку виконання рішення строком на один рік.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.11.2006 р. відстрочено виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 18.07.2006 р.  строком на шість місяців.

Суд мотивував своє рішення тим, що незадоволення заяви боржника може призвести до його банкрутства та невиконанню рішення у даній справі, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем відповідача.

Оскаржуючи ухвалу господарського суду скаржник просить її скасувати та відмовити ВАТ “Миколаївгаз” в наданні відстрочки виконання рішення посилаючись на те, що при винесенні ухвали судом порушено норми процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право надати відстрочку виконання рішення у виняткових випадках та при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або робить його неможливим.

Посилання суду на тяжкий фінансовий стан відповідача не є виключною обставиною у розумінні ст. 121 ГПК України.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора, чи його заступника, або за своєю ініціативою, господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок виконання.

Таким чином вирішуючи питання про надання господарським судом відстрочки чи розстрочки виконання рішення, зміну способу чи порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати  їх настання.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено господарським судом , що одним з основних видів статутної діяльності Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” є постачання та транспортування природного газу для  потреб населення області. Несвоєчасність оплати населенням поставленого природного газу, наявність мораторію на нарахування населенню штрафних санкцій за несвоєчасну оплату комунальних послуг в т.ч. газу, згідно з вимогами Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” призводять до збиткової діяльності підприємства.

Суд першої інстанції всебічно, повно і об`єктивно оцінив наведені відповідачем обставини щодо винятковості ситуації, пов’язаної з неможливістю виконання рішення, дійшли правомірного висновку про те, що відстрочка виконання рішення на шість місяців дозволить боржнику провести оплату боргу.

Посилання скаржника на те, що у відповідача –Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” відсутні обставини особливого характеру, що ускладнюють або виключають виконання рішення спростовується вище викладеним.

Виходячи з викладеного, господарський суд Миколаївської області належним чином проаналізував докази в обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду та керуючись ст. 121  ГПК України правомірно прийшов до висновку щодо відстрочки виконання рішення.

За таких обставин, Вищий господарський суд України вважає ухвалу господарського суду про надання відстрочки виконання рішення обґрунтованою, а касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Звертаємо увагу суду на те, що в резолютивній частині ухвали про відстрочку виконання рішення не вказано дати з якої починається відстрочка.

Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.11.2006 р. у справі № 16/245/06 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий, суддя                                                                      Л.Невдашенко

Судді:                                                                                             М.Михайлюк

                                                                                                       Н.Дунаєвська