ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 414
РІШЕННЯ
Іменем України
05.02.2007 | Справа №2-8/18301-2006 |
За позовом – Прокурора Залізничного району м. Сімферополя в інтересахдержави в особі Сімферопольської міської Ради, м. Сімферополь
До відповідача – приватного підприємства “Натюр”, м. Сімферополь
Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Чумаченко С.А.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – не з’явився
Від відповідача – Чапля С.І. пред-к за дов. №29/11-2006 від 29.11.2006 року.
Від прокурора – Домнікова Я.І., посвідчення.
Сутність спору: позивач, Прокурор Залізничного району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської Ради звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крик з позовною заявою до відповідача, приватного підприємства “Натюр”, просить зобов’язати приватне підприємство “Натюр” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, для розміщення рекламних носіїв, яка розміщена за адресою вул. Рози Люксембург / вул. Толстого в м. Сімферополі.
Відповідач представив відзив на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позовної заяви.
Справа слуханням відкладалася, в судовому засіданні оголошувалась перерва, в порядку ст. 77 Господарсько процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
11.09.2006 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідно до якого встановлено, що на земельній ділянці орієнтовною площею 3 кв.м. розташованому на перетині вул. Рози Люксембург та вул. Толстого (в районі магазину “Розочка”) встановлений металевий рекламний щит приватного підприємства “Натюр”. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку на момент перевірки не надані. Висота металевої опори рекламного щита орієнтовно 5 м. світловідображаючи елементи на рекламному щиті відсутні.
Суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню за наступними підставами.
21.06.2001 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим зареєстровано юридичну особу приватне підприємство “Натюр”, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, номер запису про заміну свідоцтва 18821050002000113.
04.10.2005 року Головним архітектором м. Сімферополя приватному підприємству “Натюр” надано дозвіл №1179 на розміщення зовнішньої реклами на території м. Сімферополя, а саме рекламний щит розміром 6,0м х3,0м (h) (двосторонній) за адресою, залізничний район, вул. Рози Люксембург – вул. Толстого (район магазину “Розочка”).
01.12.2005 року між Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради та приватне підприємство “Натюр” уклали договір про тимчасове користування містами розташування засобів зовнішньої реклами.
Відповідно до п.1. даного договору, виконком Сімферопольської міської Ради надає суб’єкту підприємницької діяльності у тимчасове платне користування міста розташування рекламних засобів в адміністративних межах міста відповідно адресній програмі (додаток №1).
Згідно п.2.1. вищевказаного договору, суб’єкт підприємницької діяльності керуючись у своїй діяльності по розміщенню зовнішньої реклами Законом України від 11.07.2003 року №1121-1У “Про внесення в Закон України “Про рекламу”, типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067, Правилами розміщення зовнішньої реклами в м. Сімферополі та дійсним договором.
Пунктом 3.1. вказується, що суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язується перераховувати виконкому засоби за тимчасове користування містами, які знаходяться в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій.
Відповідно до позовних вимог, позивач вважає, що відповідач самовільно захопив земельну ділянку яка розміщена за адресою вул. Рози Люксембург / вул. Толстого в м. Сімферополі.
Статтею 12 Закону України “Про місцеве самоврядування” зазначається, що міська рада є органом місцевого самоврядування, який діє по принципу розподілу повноважень у порядку, визначеному діючим законодавством.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування”, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з надання дозволу в порядку, встановленому законодавством на розміщення реклами.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про рекламу”, зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про рекламу”, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Тобто суд вважає, що законом не передбачено оформлення земельних ділянок під розміщення рекламних щитів.
Розміщення зовнішньої реклами регламентується спеціальним нормативним актом – Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067. Вказані Правила містять перелік необхідних документів для отримання дозволу на розміщення реклами, серед яких відсутні документи про землевідвід. Зовнішні реклами на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноваженими ними органів.
Пунктами 23, 24 типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067 , зазначено, що дозвіл надається строком на п'ять років та є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
Згідно п.12 ст. 1 Закону України, “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Таким чином, позивачем не надані належні докази самовільного встановлення реклами, або порушення діючого законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського Процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач та прокурор просили звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, для розміщення рекламних носіїв, яка розміщена за адресою вул. Рози Люксембург / вул. Толстого в м. Сімферополі., але ними не було надано належних доказів самовільного розміщення на земельній ділянці рекламних щитів або вчинення порушення діючого законодавства при її установці.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України,
суд –
ВИРIШИВ:
В задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.