ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 414
РІШЕННЯ
Іменем України
05.02.2007 | Справа №2-8/18293-2006 |
За позовом – Прокурора Залізничного району м. Сімферополя в інтересахдержави в особі Сімферопольської міської Ради, м. Сімферополь
До відповідача – ТОВ “Кримське рекламне агентство “Партнер”, м. Сімферополь
Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Чумаченко С.А.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Новикова Н.В., пред-к за дов. №24/01-06/2152 від 27.10.2006 року.
Від відповідача – Осипова Т.Й., пред-к за дов. від 04.10.2006 року, Градов К.М.,
пред-к за дов. від 14.11.2006 року.
Від прокурора – Домнікова Я.І., посвідчення.
Сутність спору: позивач, Прокурор Залізничного району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської Ради звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крик з позовною заявою до відповідача, ТОВ “Кримське рекламне агентство “Партнер”, просить зобов’язати ТОВ “Кримське рекламне агентство “Партнер” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, для розміщення рекламних носіїв, яка розміщена за адресою: м. Сімферополь, бульвар. Леніна.
Відповідач представив відзив на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні позовної заяви.
Справа слуханням відкладалася, в судовому засіданні оголошувалась перерва, в порядку ст. 77 Господарсько процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
04.08.2006 року Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідно до якого встановлено, що товариству з обмеженою відповідальністю “Кримське рекламне агентство “Партнер” наданий дозвіл на розміщення зовнішньої реклами на території м. Сімферополя. При розміщенні зовнішньої реклами товариством з обмеженою відповідальністю “Кримське рекламне агентство “Партнер” були зайняті під розміщення металоконструкцій земельні ділянки без оформлення правовстановлюючих документів на землекористування, що є порушенням статей 125,126 Земельного кодексу України.
Суд вважає, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню за наступними підставами.
22.12.1998 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради зареєстровано юридичну особу товариство з обмеженою відповідальністю “Кримське рекламне агентство “Партнер”, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 18821200000006562.
03.04.2001 року Головним архітектором м. Сімферополя, товариству з обмеженою відповідальністю “Кримське рекламне агентство “Партнер” надано дозвіл №333 на розміщення зовнішньої реклами на території м. Сімферополя, а саме рекламний щит розміром 6,0х3,0 (h) (призматрон) за адресою, залізничний район, бульвар Леніна – ж/д вокзал (район ринку “Русь”). Дозвіл надано на підставі договору з Сімферопольським міським виконавчим комітетом № б/н від 25.12.2003 року.
03.04.2001 року між Державним підприємством Придніпровська залізниця – розповсюджувачем та ТОВ “Кримське рекламне агентство “Партнер” – рекламодавцем укладений договір про надання рекламних послуг за №ПР/НАР-01-06/НЮ-176 дч.
Вищевказаний договір неодноразово пролонгувався на визначених в договорі умовах.
Відповідно до Договору №ПР/Л-06271/НЮдч. Від 01.01.2006 року, між Державним підприємством Придніпровська залізниця – розповсюджувачем та ТОВ “Кримське рекламне агентство “Партнер” – рекламодавцем укладений договір про надання рекламних послуг.
Пунктом 2.1. договору зазначено, що розповсюджувач за дорученням Рекламодавця проводить рекламні кампанії в інтересах Рекламодавця (його клієнтів) на рекламних місцях, а Рекламодавець приймає та сплачує такі послуги Розповсюджувача в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Всі умови проведення кожної рекламної кампанії, а саме: тип реклами, тип спеціальних конструкцій, адресна програма, період та вартість проведення рекламної кампанії, графік оплати послуг Розповсюджувача, кількість місць для розміщення, а також особливі умови проведення рекламної кампанії визначаються Сторонами в Додатковій угоді до даного Договору, яка є невід’ємною частиною даного Договору.
Так, судом встановлено, що відповідно до додаткової угоди №ПР/Л-06271/Нюдч.-ДУ1, період проведення рекламної кампанії починається з моменту підпису договору обома сторонами даної додаткової угоди, та визначено, що адресна програма проходить на привокзальній площі, біля торгових павільйонів на східній частині вокзалу.
03.10.2001 року Придніпровська залізниця направила на адресу директора ТОВ “Кримське рекламне агентство “Партнер” листа №НА06/537 в якому повідомляє, що земля на території якої буде розташована конструкція належить Придніпровській залізничній дорогі, відповідно схеми землевідводу т. А-18, А-17, А-16, А-15 в плані меж ділянки та необхідність проводити сплату по договору №ПР/НАР-01-06/НЮ-176 дч від 03.04.2001 р.
Судом встановлено, що відповідач своєчасно і у повному обсязі вносив плату за користування вказаними місцями, що підтверджується платіжними дорученнями (л.с.19-52).
03.04.2001 року відповідачу надано Паспорт рекламного носія відповідно до якого, державним підприємством “Придніпровська залізнична дорога” надала дозвіл на розміщення реклами на привокзальній площі, а саме рекламного щита типу “Призматрон” розміром 3.0х6.0 М.
Відповідно до позовних вимог, позивач вважає, що відповідач самовільно захопив земельну ділянку за адресою, м. Сімферополь, бульвар. Леніна.
Статтею 12 Закону України “Про місцеве самоврядування” зазначається, що міська рада є органом місцевого самоврядування, який діє по принципу розподілу повноважень у порядку, визначеному діючим законодавством.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про місцеве самоврядування”, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з надання дозволу в порядку, встановленому законодавством на розміщення реклами.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про рекламу”, зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про рекламу”, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Тобто суд вважає, що законом не передбачено оформлення земельних ділянок під розміщення рекламних щитів.
Розміщення зовнішньої реклами регламентується спеціальним нормативним актом – Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067. Вказані Правила містять перелік необхідних документів для отримання дозволу на розміщення реклами, серед яких відсутні документи про землевідвід. Зовнішні реклами на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноваженими ними органів.
Пунктами 23, 24 типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року №2067 , зазначено, що дозвіл надається строком на п'ять років та є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
Згідно п.12 ст. 1 Закону України, “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Таким чином, позивачем не надані належні докази самовільного встановлення реклами, або порушення діючого законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського Процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач та прокурор просили звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, для розміщення рекламних носіїв, за адресою: м. Сімферополь, бульвар. Леніна, але ними не було надано належних доказів самовільного розміщення на земельній ділянці рекламних щитів або вчинення порушення діючого законодавства при її установці, навіть в акті на який посилаються позивач та прокурор не вказано адреси та схеми розміщення рекламного щита.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України,
суд –
ВИРIШИВ:
В задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.