Провадження №

Єдиний унікальний № 2-438/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2011 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді: Григор”єва Р.Г.

при секретарі: Ткаченко Н.М.

з участю позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

представника третьої особи: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України, ОСОБА_4 управління Державного Казначейства України в Чернігівській області, прокуратури Чернігівської області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів прокуратури, -

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом,  посилаючись на те, що з 25 квітня 2006 року - з часу  порушення  кримінальної справи щодо нього за ст. 364 ч.1 КК України, він зазнавав протягом одного року шести місяців одинадцяти днів незаконного кримінального переслідування з боку органів прокуратури Чернігівської області.  

09 серпня 2007 року вироком Варвинського районного суду Чернігівської області він виправданий за відсутністю складу злочину в інкримінованому йому діянні.  

05 листопада 2007 року апеляційний суд Чернігівської області, а 24 квітня 2008 року  Верховний Суд України підтвердили законність вироку, відхиливши відповідно апеляцію та  касаційне  подання прокурора.  

Вважає, що відповідно до ст.ст. 16, 23, 1167 ЦК України, Закону України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” (далі – Закон 266\94-вр) має право на  відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконних дій правоохоронних органів України, спрямованих на незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд.  

Такими діями відповідачів йому завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що він як головний редактор газети «Град Прилуки» та голова адвокатської контори «Логос» зазнав сильних душевних переживань, протягом 18 місяців 11 днів правоохоронні органи України незаконно притягували його до кримінальної відповідальності, обрали запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, він постійно перебував під  психологічним тиском, чим був позбавлений нормального способу життя, стосунки в родині погіршилися, у зв»язку з обранням запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд, не міг належним чином виконувати професійні обов»язки адвоката, пов»язані з необхідністю бути присутнім в судових засіданнях в різних судах за територіальністю, зазнав приниження його ділової репутації як кваліфікованого, відповідального керівника комунального видання та адвокатського об»єднання «Логос», що підірвало довіру до нього ділових партнерів та клієнтів, а також  поставило під загрозу  його  професійне майбутнє.  

Враховуючи  грубе  порушення його  права  та  обсяг завданих  моральних страждань  розмір  завданої моральної шкоди визначає  у сумі  200 000 грн, які з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з Держави Україна шляхом списання Державним казначейством України з єдиного казначейського рахунку на його користь..  

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити з наведених у позові підстав.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 управління Державного казначейства України в Чернігівській області позову не визнала, заперечувала проти його задоволення, зазначивши, що Державне казначейство України не є представником держави, дії посадових осіб органів досудового слідства не визнавалися незаконними, а розмір заподіяної моральної шкоди є недоведеним.

Представник відповідача прокуратури Чернігівської області в судовому засіданні також не визнала позову, заперечувала проти його задоволення вказавши, що жодних доказів заподіяння відповідачем моральної шкоди не має, а така є недоведеною, а також просив застосувати строк позовної давності.

Представник відповідача Державного казначейства України, будучи належним чином повідомлений в судове засідання не з»явився, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів та дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, який її завдав, якщо шкоду завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону 266\94-вр, ч.2 ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає, зокрема, у разі постановлення виправдувального вироку.

25.04.2006 року слідчим Прилуцької міжрайонної прокуратури відносно ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа за ст. 364 ч.1 КК України. 26.04.2006 року ОСОБА_1 пред»явлено обвинувачення за ст. 364 ч.1 КК України і обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд. 06.05.2006 року прокурором Чернігівської області порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ст.364 ч.1 КК України. 26.05.2006 року постановою Прилуцького міськрайонного суду постанова слідчого про порушення кримінальної справи від 25.04.2006 року відносно ОСОБА_1 була скасована, а справа направлена для провадження додаткового розслідування, при цьому суд залишив запобіжний захід без змін-підписку про невиїзд. Після провадження додаткового розслідування, справа неодноразово розглядалася в судах, при цьому прокурором, який підтримував державне обвинувачення, декілька разів змінювалося обвинувачення ОСОБА_1, в останній редакції якого, останній обвинувачувався за ст. 366 ч.1 КК України. 09.08.2007 року вироком Варвинського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 за ч.1 ст. 366 КК України визнаний невинним і по суду виправданий за відсутністю в його діях складу злочину. 05.11.2007 року ухвалою апеляційного суду Чернігівської області вирок Варвинського районного суду від 09.08.2007 року залишений без змін. 24.08.2008 року ухвалою Верховного Суду України у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Чернігівської області на вирок Варвинського районного суду Чернігівської області від 09.08.2007 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 05.11.2007 року щодо ОСОБА_1- відмовлено.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що з 25.04.2006 року – часу порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та по 09.08.2007 року – день постановлення вироку Варвинським районним судом, яким виправданий ОСОБА_1, протягом повних 15 місяців позивач зазнавав кримінального переслідування збоку правоохоронних органів України.

Відповідно до вимог Закону 266\94-вр, а також статті 1176 ЦК України, ОСОБА_1 вправі порушувати питання про відшкодування моральної шкоди, оскільки щодо нього вчинялися незаконні дії з незаконного порушення кримінальної справи, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та обрання міри запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд. При цьому не вимагається окремого визнання дій тієї або іншої посадової особи органу досудового слідства незаконними, так як право на відшкодування шкоди виникає, зокрема у разі постановлення виправдувального вироку, незалежно від вини посадових осіб. Також слід зазначити, що відповідно до ч.1 п.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, якими є вимоги позивача, крім випадків, встановлених законом. Закон 266\94-вр не містить жодних обмежень щодо термінів відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Статтею 4 Закону 266\94-вр передбачено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру моральної шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, суд повинен визначити страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що  призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру, при цьому ч.3 ст. 13 Закону 266\94-вр суд зобов’язаний враховувати, що таке відшкодування проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Судом встановлено і підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5, допитаного в судовому засіданні, що позивач, як головний редактор газети «Град Прилуки» та голова адвокатської контори «Логос» зазнав сильних душевних переживань, протягом повних 15 місяців правоохоронні органи України незаконно притягували його до кримінальної відповідальності, обрали запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, він постійно перебував під  психологічним тиском, чим був позбавлений нормального способу життя, стосунки в родині погіршилися, у зв»язку з обранням запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд, не міг належним чином виконувати професійні обов»язки адвоката, пов»язані з необхідністю бути присутнім в судових засіданнях в різних судах за територіальністю, зазнав приниження його ділової репутації як кваліфікованого, відповідального керівника комунального видання та адвокатського об»єднання «Логос», що підірвало довіру до нього ділових партнерів та клієнтів, а також  поставило під загрозу  його  професійне майбутнє.  

За таких обставин, виходячи із засад розумності, поміркованості і справедливості, ураховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав  позивач у зв’язку з незаконним порушенням кримінальної справи, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та обранням міри запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд, розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 унаслідок незаконних дій органів досудового слідства, слід визначити у 35 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 209; 212; 213; 214; 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з Держави Україна шляхом списання Державним казначейством  України  з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 35 (тридцять п»ять) тисяч гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Врешті позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Р.Г.Григор”єв