Справа №2-а-60/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2010 року.

Зарічний районний суд м. Суми в складі : головуючого - судді Бойка В.Б.,

при секретарі - Хіміч А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про спонукання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої уточнені вимоги мотивує тим, що він належить до інвалідів II групи внаслідок аварії на ЧАЕС та відповідно до ст.ст. 50 та 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” отримує пенсію та додаткову пенсію. 23.03.2009 року позивач звернувся до УПФ з заявою про перерахунок пенсії, на що отримав відмову. Посилаючись на те, що пенсія йому виплачується в розмірі нижчому, ніж це передбачено вищевказаним Законом, позивач просив задовольнити позов, зобов”язати відповідача з 01.01.2008 року перерахувати пенсію та додаткову щомісячну пенсію.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, пояснив, що позивач помилково трактує та невірно наводить чинні норми Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, пенсія позивачу нараховується та виплачується у відповідності до вимог чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено під час розгляду справи, позивач належить до інвалідів II групи внаслідокаварії на ЧАЕС та відповідно до ст.ст. 50 та 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” ( а.с. 7-10).

23.03.2009 року позивач звернувся до УПФ з заявою про перерахунок пенсії, на що отримав відмову (а.с. 11-12).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх і разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та і інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” у редакції Закону України від 06.06.1996 року, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 50 даного Закону, у редакції Закону України від 06.06.1996 року, передбачено, що особам віднесеним до І категорії , інвалідам II групи призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “, статті 50, 54 та 67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” були змінені, встановлювалися нові розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою. Проте згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені Законом України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статей 50, 54 та 67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” визнано неконституційними.

Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони, що визнанонеконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішенняпро їх неконституційність. За таких обставин, позивач саме з 22.05.2008 року, а не з 01.01.2008 року ( як зазначено в позові ), має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Ці вимоги законодавства відповідачем порушено стосовно заявника, що підтверджується листом відповідача, запереченням проти позову ( а.с. 12, 21-22 ), а також поясненнями представника відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору повинен застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу. Вищевикладене свідчить про те, що і відповідач, при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії, повинен був керуватися саме вимогами ст.ст. 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », а не приписами окремих постанов КМУ, на які відповідач посилався в листі на ім»я позивача та у відгуку на позов. КМУ не наділений правом звужувати права позивача та в одноособовому порядку змінювати визначений Законом розмір пенсій.

Не може бути підставою для невиконання відповідачем свого обов»язку і відсутність коштів з огляду на те, що згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов»язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені^ Конституцією та Законами України. Окрім того. Конституцією України визначено, що людина в Україні визнана найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », а також ч. 1 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування ”, під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, за їх основу береться мінімальна пенсія за віком, мінімальний розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратила працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки пенсія позивачу має визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Вищевикладене свідчить про те, що на відповідачеві лежить обов”язок здійснити перерахунок заявнику пенсії по II групі інвалідності, пов»язаної з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії з 22.05.2008 року у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » у редакції Закону України від 06.06.1996 року та статтею 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » у редакції Закону України від 05.10.2006 року, а також у відповідності до ст. 28 Закону України „ Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 та обов”язок провести відповідні виплати.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 128, 159-163 КАС України, ст.ст. 13, 49-50, 53-54, 67, 70-71 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково .

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії по II групі інвалідності, пов»язаної з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії з 22.05.2008 року у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у редакції Закону України від 06.06.1996 року та статтею 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 05.10.2006 року, а також у відповідності до ст. 28 Закону України „ Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 та провести відповідні виплати.

Сторони мають право оскаржити постанову в апеляційному порядку. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.Б. Бойко