ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

          Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.06.2006 у справі №10/1-06 (02-2) (суддя: Даценко М.В.) у прийнятті позовної заяви відмовлено. Позовні матеріали повернуто позивачу.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 05.10.2006 у справі №10/1-06 (02-2) (судді: Вечірко І.О.; Зарудяна Л.О.; Ляхевич А.А.) апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу суду Вінницької області від 22.06.2006 у справі №10/1-06 (02-2) скасовано. Справу №10/1-06 (02-2) передано на розгляд  до господарського суду Вінницької області.

Не погоджуючись з постановою  суду апеляційної інстанції , Державне підприємство "Тростянецький спиртовий завод" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову Житомирського  апеляційного господарського суду від 05.10.2006.

Касаційна скарга мотивована тим, що при розгляді апеляційної скарги арбітражного керуючого ОСОБА_1 не врахована та обставина, що позовна заява подана саме від арбітражного керуючого а не від фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності. 

Колегія суддів Вищого господарського суду України  ,переглянувши у касаційному порядку  ухвалу  місцевого господарського суду та постанову  суду апеляційної інстанції ,  перевіривши застосування судами першої та  апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга  не підлягає  задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено  господарським судом , подано позовну заяву про стягнення з Державного підприємства " Тростянецький спиртовий завод" на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 19766,85 грн. 

Ухвалою від 22.06.2006р. господарський суд відмовив  у прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ст. 62 ГПК України. В своїй ухвалі від 22.06.2006р. місцевий господарський суд послався на те, що позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.10.2005р. у справі №10/67-05 затверджено мирову угоду, укладену між боржником ДП "Тростянецький спиртовий завод" та кредиторами, провадження у справі №10/67-05 припинено та припинено повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна) ОСОБА_1

Постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2006 у справі № 10/1-06(02-2), згідно якої  ухвалу господарського суду Вінницької області від 22.06.2006 скасовано а справу передано на розгляд господарському суду Вінницької області мотивована тим, що відповідно до частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому законом порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Апеляційним судом досліджено, що 23.04.2002р. Виконавчим комітетом Вінницької міської ради проведено державну реєстрацію фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та видано свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ВОО НОМЕР_2.

У відповідності з ч. 1 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що ухвалою підготовчого засідання господарського суду Вінницької області від 16.05.2005р. у справі №10/67-05 про банкрутство Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна - арбітражного керуючого ОСОБА_1 (ліцензія НОМЕР_3)-

Апеляційний суд вірно зазначив, що із змісту позовної заяви, також вбачається, що заборгованість ДП "Тростянецький спиртовий завод" виникла у зв'язку із наданням ОСОБА_1 послуг розпорядника майна на підставі договору від 17.05.2005р., укладеного між розпорядником майна (арбітражним керуючим) ОСОБА_1 та ДП "Тростянецький спиртовий завод" в особі виконуючого обов'язки директора Нижника О.О. Ухвалою господарського суду від 07.10.2005р. затверджено мирову угоду між боржником - ДП "Тростянецький спиртовий завод" та кредиторами, припинено провадження у справі №10/67-05 та припинено повноваження арбітражного керуючого - розпорядника майна ОСОБА_1. В позовній заяві позивач посилався на те, що ДП "Тростянецький спиртовий завод" не погасив заборгованість перед арбітражним керуючим ОСОБА_1 за надання послуг відповідно до договору від 17.05.2005р.

Таким чином,  Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції,  в силу  вимог ст. 3-1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , дійшов  правомірного висновку, що  ОСОБА_1, будучи арбітражним керуючим -  суб'єктом підприємницької діяльності, відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, не може бути позбавлений права на звернення до господарського суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Послуги арбітражного керуючого  є видом ліцензійних послуг, які можуть надаватися суб'єктом підприємницької діяльності в порядку, передбаченому Законом України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", факт припинення повноважень арбітражного керуючого ( розпорядника майна) в зв'язку з припиненням провадження у справі про банкрутство не є підставою для відмови у прийнятті позовної заяви про стягнення заборгованості з оплати  наданих до припинення провадження у справі  послуг арбітражного керуючого в процедурах банкрутства.

З огляду на викладене, висновок суду апеляційної  інстанції, що місцевий господарський суд безпідставно відмовив  у прийнятті позовної заяви, є вірним.

Керуючись статтями 111⁷, 111⁹, 111¹¹ ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

            Касаційну скаргу Державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" залишити без задоволення.

          Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.10.2006 у справі №10/1-06 (02-2) залишити без змін.

Головуючий                                                                           О.С. Удовиченко

Судді                                                                                            І.Ю. Панова

                                                                                              М.І. Хандурін